Рішення № 58835020, 06.04.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/740/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2016 року у справі за позовом ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника ПАТ КБ "ПриватБанк", який підтримав доводи апеляційної скарги, судова палата, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 01.06.2010 року ОСОБА_6 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме було надано відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку за договором.

Станом на 02.08.2015 року загальна сума заборгованості по укладеному договору становить 79897,18 грн., яка складається з наступного:

-39145.70 грн. - заборгованість за кредитом;

-35270,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-1200, 00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг;

-500,00 грн. штраф (фіксована частина);

-3780.82 - штраф (процентна ставка), яка на даний час не сплачена.

На підставі наведеного, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 79897, 18 грн..

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2016 року в задоволенні позову ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що дане рішення незаконне, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволити в повному обсязі.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення скасуванню з ухваленням нового.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що згідно положень п. 1.1.7.25 кредитного договору сторони зобовязані врегулювати спір та претензії, які виникли у звязку з виконання договору, шляхом перемов. Оскільки позивачем не виконано вимоги договору, що передбачають досудовий порядок вирішення спору, то звернення до суду з вимогами про погашення заборгованості є передчасним в даному випадку.

Проте, з цим погодитися не можна.

Як обґрунтовано вказує апелянт, використання досудових процедур, таких як направлення претензій, є правом, а не обовязком особи, яка потребує такого захисту, що було встановлено Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів). Конституційний Суд України виходить з того, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному звязку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами ( ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Отже неотримання повідомлення про початок здійснення примусового стягнення боргу не являється перешкодою для реалізації права кредитодавця звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки відповідач в судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог кредитодавця, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Основою правових взаємовідносин між позивачем та відповідачем є зобовязання, що виникають на підставі укладеного кредитного договору, тому для правильного вирішення спору суду необхідно було належним чином дослідити умови укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунок заборгованості, які є належними та допустимими доказами по справі, що не врахував суд.

В звязку з цим рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового.

По справі встановлено, що 01.06.2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір без номеру, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти на ар. спр.6, згідно якої кредитний ліміт становить 40000,00 грн., строк дії кредитної картки до 12/2019 року, дата зміни кредитного ліміту 06.02.2014 р., старт карткового рахунку 21.12.2011 року.

Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_7 керується пунктами 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням ОСОБА_8, і Клієнт надає право ОСОБА_8 в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (ар. спр. 26-зворотний бік).

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого ОСОБА_8, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг (ар. спр. 26-зворотний бік).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_6 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами ОСОБА_8», які викладені на банківському сайті http://privatbank/ua//terms/pages/70/, складає між ним та ОСОБА_8 Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ОСОБА_8 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами ОСОБА_8», які викладені на банківському сайті (вище згадувався), з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умовами та Правилами надання банківських послуг».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором на вимогу ОСОБА_8 відповідач зобовязаний виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_7), оплатити винагороди ОСОБА_8 ( ар. спр. 28-зворотний бік).

Власник картки зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_7, - згідно п. 1.1.2.7 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 зазначених Умов при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити ОСОБА_8 штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Встановлено по справі, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення в Розрахунку заборгованості за договором ( ар. спр.5), тобто відповідач в порушення умов кредитного договору та статей 509, 526, 1054 ЦК України не виконав зобовязань за укладеним кредитним договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами, а за ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Умов боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, а саме з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобовязань ( ар. спр.32).

Згідно п. 1.1.2.4 Умов за незгодою зі зміною Правил та/або ОСОБА_8, які викладені на банківському сайті (вище зазначений), позичальник зобовязується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед ОСОБА_8 заборгованість.

У відповідності з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Право баку вимагати дострокового виконання боргових зобовязань передбачено п. 2.1.1.12.11 Умов та Правил надання банківських послуг ( ар. спр. 32).

Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_7 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обовязків в цілому або у встановленій банком частці у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обовязків та інших обовязків за цим Договором.

Встановлено по справі, що у звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач ОСОБА_6 станом на 02.082015 року має заборгованість за кредитним договором 79897,18 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості на ар. 5, і яка складається з наступного:

- 39145,70 грн. заборгованість за кредитом;

- 35270,66 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 1200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; а також штраф відповідно пункту 2.1.1.7.6 Умов;

- 500,00 грн. штраф (фіксована частина);

- 3780,82 грн. штраф (процентна складова).

Встановлено з матеріалів справи, що картка № 7777032000316330 була відкрита ОСОБА_6 06.02.2014 року на термін дії 12/19, тому розрахунок заборгованості по даній карті здійснюється з 06.02.2014 року.

Як видно з останньої, відповідач досить активно користувався нею.

Відповідно до п. 1.1.2.16 «Умов та Правил надання банківських послуг» клієнт зобовязаний підтримувати в актуальності стан номеру свого мобільного телефону, інші контактні дані, як відомі банку. У разі їх зміни клієнт зобовязаний інформувати про таке ОСОБА_7 у термін не пізніше 15 днів з моменту їх змін. ОСОБА_6 не повідомляв ОСОБА_7 про зміну своїх контактних даних. ОСОБА_8 в даному випадку, як встановлено, не володіє інформацією, наприклад, про те, що відповідач, як стверджує, перебуває на території окупованої Луганської області.

В своїх запереченнях на позов відповідач ОСОБА_6 вказує, що позов здійснено, тобто заявлено до неповнолітньої особи, оскільки в анкеті-заяві вказано дату народження 11.02.2010 року, вказано в анкеті-заяві імя та прізвище дружини ОСОБА_9, а в паспорті відповідача ОСОБА_10 ( ар. спр.7; 34 зворотний бік).

ОСОБА_8 вважає, що у викладенні зазначених відомостей допущено описку з боку відповідача або навмисне внесення неправдивих відомостей, оскільки вказані графи в анкеті-заяві від 01.06.2010 р. заповнював сам ОСОБА_6 і саме він вносив зазначені відомості.

Дані щодо прізвища імені, по-батькові, ІПН, паспортні дані внесені відповідачем до анкети-заяви вірно.

Проаналізувавши матеріали справи в цілому, і саме виписку по основній карті 7777032000316330 РРВ2, «Кредит про всяк випадок» за період з 01.01.1999 по 02.02.2016 року, розрахунок заборгованості за договором б/н від 01.06.2010 року, укладеним між "ПриватБанком" та ОСОБА_6, колегія вважає, що позивачем обґрунтованість заявлених позовних вимог доведена в повному обсязі і тому позов підлягає до задоволення.

Доводи відповідача ОСОБА_6, викладені ним в запереченнях на апеляційну скаргу, не заслуговують на увагу, оскільки не є суттєвими і висновків позивача не спростовують.

Одночасно слід стягнути з відповідача на користь позивача і судові витарти у відповідності з ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволити частково.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2016 року по даній справі скасувати.

Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 79897,18 грн. та у відшкодування судового збору 1218,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :