Ухвала суду № 58834904, 05.07.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1502/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 66 Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н. В.суддівГончар Н. І., Ювшина В. І. при секретаріГончар Л. В.

з участю представника заявника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 травня 2016 року у справі за заявою Навчального центру Державної прикордонної служби України, заінтересовані особи: ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

в с т а н о в и л а :

19 жовтня 2015 року начальник Навчального центру Державної прикордонної служби України звернувся до суду з заявою про визнання ОСОБА_10 безвісно відсутнім, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до наказу начальника Навчального центру (командира військової частини 9930) Державної прикордонної служби України від 11 квітня 2014 року № 102-ос ОСОБА_10 був зарахований до списків особового складу Навчального центру на всі види забезпечення та призначений на посаду курсанта п'ятої навчальної групи третього відділу підготовки молодших спеціалістів.

Згідно з наказом начальника Навчального центру (командира військової частини 9930) Державної прикордонної служби України від 09 червня 2014 року № 106-вв солдат ОСОБА_10 вибув у відрядження для посилення охорони кордону до підрозділів ОДК Східного регіонального управління.

Наказом Навчального центру Державної прикордонної служби України від 19 серпня 2014 року № 240-ос ОСОБА_10 зарахований у розпорядження начальника Навчального центру та визначений таким, місце перебування якого невідоме.

Заявник зазначає, що з матеріалів службового розслідування по факту зникнення військовослужбовців під час обстрілу колони встановлено, що 06.08.2014 року солдат ОСОБА_10 пересувався у складі зведеної колони Збройних сил України та Державної прикордонної служби України. Близько 18 год. 06.08.2014 року колона потрапила під щільний артилерійський мінометний обстріл, в результаті якого порядок руху колони був порушений. Після швидкого переформування колона вирушила за визначеним маршрутом. Можливості перевірки наявності особового складу в зв'язку з обстрілом та складністю обставин не було. 07.08.2014 року близько 14 год. 30 хв. по прибуттю колони до табору, який розташувався у населеному пункті Сонячне Донецької області підполковником ОСОБА_11, підполковником ОСОБА_12, майором ОСОБА_13, капітаном ОСОБА_14 та старшим прапорщиком ОСОБА_15 було проведено перевірку наявності особового складу, під час якої з'ясувалось, що солдат ОСОБА_10 відсутній.

В ході пошуку та встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_10, зниклого під час обстрілу колони, був встановлений зв'язок для обміну інформацією з керівництвом територіального угрупуванням «Кордон», керівництвом Бердянського прикордонного загону, Донецького прикордонного загону, Маріупольського прикордонного загону, з родичами вищевказаних військовослужбовців, волонтерськими організаціями, які займаються пошуком зниклих військовослужбовців, які приймали участь в антитерористичній операції на сході України. В результаті проведених заходів інформацію про місце знаходження солдата ОСОБА_10 отримати не вдалося. На даний час місце його знаходження невідоме.

Заявник вказує, що визнання солдата ОСОБА_10 безвісно відсутнім необхідно для припинення правовідносин з Навчальним центром Державної прикордонної служби України (військовою частиною 9930). Тому просять суд визнати ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав-Хмельницького Київської області, безвісно відсутнім під час виконання обов'язків військової служби з 07.08.2014 року.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 травня 2015 року заяву начальника Навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина 9930) задоволена.

Вирішено визнати ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав -Хмельницького Київської області, безвісно відсутнім з 07.08.2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки відсутні підстави вважати ОСОБА_10 безвісно відсутнім, просять його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви начальника Навчального центру Державної прикордонної служби України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість заяви Навчального центру Державної прикордонної служби України, оскільки відомості про місце перебування ОСОБА_10 відсутні на протязі тривалого часу, а саме з 07.08.2014 року.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника Навчального центру Державної прикордонної служби України м. Черкаси від 11 квітня 2014 року № 102-ос ОСОБА_10 був прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу Навчального центру на всі види забезпечення та призначений на посаду курсанта п'ятої навчальної групи третього відділу підготовки молодших спеціалістів (а.с. 33).

Відповідно до витягу з наказу начальника Навчального центру Державної прикордонної служби України (командира військової частини 9930) м. Черкаси № 106-вв від 09 червня 2014 року солдат ОСОБА_10, курсант п'ятої навчальної групи третього відділу підготовки молодших спеціалістів, вибув у відрядження для посилення охорони кордону з 09 червня 2014 року до підрозділів ОДК в складі ММГ (а.с. 34).

Відповідно до витягу з наказу начальника Навчального центру Державної прикордонної служби України № 240-ос від 19 серпня 2014 року солдат ОСОБА_10 зарахований у розпорядження начальника Навчального центру та визначений безвісно відсутнім (місце перебування якого невідоме) до дня набрання чинності рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим (а.с. 35).

Як вбачається з висновку службового розслідування про факт зникнення військового службовців під час обстрілу колони від 19 вересня 2014 року та висновку від 02 квітня 2015 року службового розслідування щодо встановлення об'єктивних причин та умов неприбуття військовослужбовців Навчального центру Державної прикордонної служби України до місць постійної дислокації, з'ясування додаткових обставин їх зникнення, під час обстрілу зведеної колони Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України 06 серпня 2014 року в районі населеного пункту Дякове Луганської області з'ясовано, що 06.08.2014 року солдат ОСОБА_10 пересувався у складі зведеної колони Збройних сил України та Державної прикордонної служби України. Близько 18 год. 06.08.2014 року колона потрапила під щільний артилерійський мінометний обстріл, в результаті якого порядок руху колони був порушений. Після швидкого переформування колона вирушила за визначеним маршрутом. Можливості перевірки наявності особового складу в зв'язку з обстрілом та складністю обставин не було.

07.08.2014 року близько 14 год. 30 хв. по прибуттю колони до табору, який розташувався у населеному пункті Сонячне Донецької області підполковником ОСОБА_11, підполковником ОСОБА_12, майором ОСОБА_13, капітаном ОСОБА_14 та старшим прапорщиком ОСОБА_15 було проведено перевірку наявності особового складу, під час якої з'ясувалось, що солдат ОСОБА_10 відсутній.

В ході пошуку та встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_10, зниклого під час обстрілу колони був встановлений зв'язок для обміну інформацією з керівництвом територіального угрупуванням «Кордон», керівництвом Бердянського прикордонного загону, Донецького прикордонного загону, Маріупольського прикордонного загону, з родичами вищевказаних військовослужбовців, волонтерськими організаціями, які займаються пошуком зниклих військовослужбовців, які приймали участь в АТО на сході України. В результаті проведених заходів інформацію про місце знаходження солдата ОСОБА_10 отримати не вдалося. На даний час місце його знаходження невідоме (а.с.7-12, 13-32).

Відповідно до ст.248 ЦПК України, суд до початку розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Зазначені дії проводяться для того, щоб отримати хоч якісь відомості про відсутню особу, наприклад, про її місцезнаходження, про спробу цієї особи ухилитися від виконання певних юридичних обов'язків тощо.

Частиною 1 ст. 249 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засідання були допитані свідки ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які пояснили, що дійсно 06.08.2014 року колона, у складі якої рухався солдат ОСОБА_10 потрапила під обстріл. По прибуттю колони до місця дислокації, коли виникла можливості перевірити наявність особового складу, було встановлено відсутність військовослужбовців навчального центру в тому числі і солдата ОСОБА_10 Також їм відомо, що автомобіль «Урал» в якому був ОСОБА_10 був пошкоджений та згорів. Частину військовослужбовців викинуло з машини ударною хвилею. Колона під час обстрілу не зупинялася. Порядок руху колони був порушений, вирізнити де рухались автомобілі, не було можливим. Деяких солдат підбирали військовослужбовці аеромобільної групи, інші пересідали на машини, які уціліли. Встановити хто зник із солдат вдалося лише у районі зосередження. Серед них був і ОСОБА_10

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Для визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинні бути наявними наступні умови: відсутність протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи; відсутність відомостей в місці такого проживання про фізичну особу протягом року; неможливість установлення місця перебування фізичної особи.

Обчислення строків відсутності громадянина чи відомостей про нього здійснюється за загальними правилами ЦК України, що передбачені в статтях 253 та 254. Обчислення річного строку починається з:

1) дня отримання останніх відомостей про фізичну особу;

2) у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, наступного за тим, у якому були одержані такі відомості;

3) у разі неможливості встановити місяць одержання останніх відомостей про місце перебування початком безвісної відсутності вважається перше січня наступного року, що йде за тим, у якому були отримані такі відомості.

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою відбувається в судовому порядку, водночас така людина, якщо вона жива, не позбавляється правоздатності чи дієздатності.

Рішення суду може бути скасоване у разі появи фізичної особи, що визнана безвісно відсутньою, або коли з'ясовано місце перебування такої фізичної особи.

Під останніми відомостями про фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою, слід розуміти відомості, які надала сама про себе така особа, відомості, отримані від інших осіб.

З листа-відповіді заступника начальника штабу Антитерористичного центру при СБУ України від 09.10.2014 року, адресованому ОСОБА_16, ОСОБА_10 внесений до переліку осіб, стосовно яких Службою Безпеки України у взаємодії з Міністерством Оборони України ведеться розшук (а.с. 132).

16.10.2014 р. СВ Переяслав-Хмельницького MB ГУМВС України в Київській області розпочато кримінальне провадження по факту незаконного позбавлення волі ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 146 КК України (а.с. 133-134).

Також за фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_10 Навчальним центром Державної прикордонної служби України проведено два службових розслідування, про що складено висновки від 19 вересня 2014 року та від 02 квітня 2015 року, у відповідності з якими жоден з опитуваних військовослужбовців не надав інформації про те чи бачив ОСОБА_17 пораненим чи загиблим (а.с.7-12, 13-32).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що події, які мали місце 06.08.2014 року, а саме мінометний обстріл зведеної колони Збройних сил України та Державної прикордонної служби України, в якій рухався військовослужбовець ОСОБА_10, свідчать про наявність обставин, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти та підтверджують безвісну його відсутність. З 06.08.2014 року місцеперебування ОСОБА_10 не встановлено.

Відповідно до вимог ст.247 ЦПК України, в заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено для якої мети заявникові необхідно визнати особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.

Як вказує заявник, визнання солдата ОСОБА_10 безвісно відсутнім необхідно для припинення правовідносин з Навчальним центром Державної прикордонної служби України (військовою частиною 9930), оскільки останній на підстав наказу № 102 -ос від 11 квітня 2014 року зарахований до списків особового складу Навчального центру на всі види забезпечення, з ним укладено контракт терміном на три роки з 11.04.2014 року по 10.04.2017 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід залишити в силі, оскільки підстави для його зміни чи скасування, передбачені ст.309 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 травня 2016 року у справі за заявою Навчального центру Державної прикордонної служби України, заінтересовані особи: ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :