Ухвала суду № 58829441, 20.06.2016, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/348/16-ц

Провадження № 2/616/154/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 червня 2016 року смт.Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., перевіривши виконання вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про встановлення факту постійного проживання з померлим батьком та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в якій просить встановити, що померлий 12 квітня 2013 року ОСОБА_2 постійно проживав з позивачем ОСОБА_1

Крім того, позивач просить також визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, площею 5,3319 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та на земельну ділянку, площею 4,7518 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер 6321484000:02:000:0277 після смерті батька ОСОБА_1.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на основі яких звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не викладені обставини щодо обґрунтування підстав та предмету позову, тобто, які права позивача порушені, а також за яких обставин, як правових підстав, та чим саме передбачений такий спосіб захисту прав та інтересів позивача.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, які його права, свободи чи інтереси були порушені та ким, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який він просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Так, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08. № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз'яснено, що: «при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину».

Відповідно до постанови державного нотаріуса Великобурлуцької державної нотаріальної контори № 199/02-31 від 16 березня 2016 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 12 квітня 2013 року батька ОСОБА_2, оскільки, згідно ст.1270 ЦК України у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця спадкоємець повинен подати заяву до відповідної нотаріальної контори, тобто на даний час позивач ще не позбавлений можливостей отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого.

Суб'єктивне право спадкування має характер права, обмеженого в часі, воно існує протягом строків, передбачених для прийняття спадщини, які за своєю правовою природою є строками здійснення права. Пропущення такого строку означає, що суб'єктивне спадкове право не було здійснене у встановлені строки. Якщо спадкоємець не реалізує це право протягом вказаних строків, то право припиняється, але вказаний строк підлягає поновленню в судовому порядку. У цьому випадку захист суб'єктивного права на прийняття спадщини здійснюється в судовому порядку шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти

спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК,

звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Суд рахує, що позивачеві необхідно було вирішувати в судовому порядку питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки нотаріусом саме з підстави пропущення встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а не з інших підстав.

За таких обставин суд вважає, позивачеві необхідно точніше викласти обставини щодо обґрунтування підстав та предмету позову, зазначивши які саме права позивача порушуються, а також за яких обставин, як правових підстав. Також необхідно обґрунтувати, чому він вибрав саме такий спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, позивачеві необхідно обґрунтовано, з посиланням на закон, який регламентує дані правовідносини, оформити позовну заяву належним чином, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на предявлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені в статтях 119-121 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про встановлення факту постійного проживання з померлим батьком та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом двох днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України у разі невиконання ним вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: ОСОБА_3