Ухвала суду № 58829400, 07.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/733/15-к Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 11-кп/783/627/16 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі

головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів Партики І.В., Яременка О. Д.,

при секретарі Бориславського Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2016 року у кримінальному провадженні, внесеного у ЄРДР за №12014140240001331 від 14.12.2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, с. муроване, вул. бічна Індустріальна, 1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

з участю прокурора Яворського С. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_3,

представника цивільного відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

встановила:

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі3400 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 54068 гривень.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 13 грудня 2014 року приблизно о 17 години 40 хвилин керуючи автомобілем марки «Сhеrу» реєстраційний номер «ВС 3861 ВМ» та рухаючись ним по автодорозі сполученням «Київ-Чоп» (вїзд в місто Львів) в межах населеного пункту с. Малехів Жовківського району Львівської області у напрямку м. Дубляни, при проїзді її ділянки в районі 5 км + 488 м, порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, які полягали в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху по наближенню до нерегульованого пішохідного переходу, де на той час перебував пішохід ОСОБА_4, та, маючи технічну можливість уникнути наїзду на нього шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту настання його видимості, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспорту або безпечного для інших учасників руху об'їзду, такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до наїзду на пішохода.

Внаслідок наїзду потерпілий ОСОБА_4, згідно висновку експерта № 480/2014 судово-медичної експертизи від 23 грудня 2014 року, отримав закритий перелом лівої ліктьової кістки, після травматичне випадіння міжхребцевого диску пятого поперекового - першого крижового хребців, синяки зовнішньої поверхні лівого кульшового суглобу та лівої сідниці, внутрішньої поверхні правої гомілки, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 13.12.2014 року під час ДТП - авто наїзду легкового автомобіля зліва з первинним ударом об внутрішню поверхню правої гомілки та ділянку тазу зліва, в ліве передпліччя, відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоровя.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить вирок Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2016 року змінити в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на правову допомогу на користь потерпілого ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 8008 гривень витрат на правову допомогу.

В обґрунтування мотивів апеляції покликається на те, що відповідно до розрахунку гонорару, котрий міститься у матеріалах судового провадження, участь захисника ОСОБА_3 у судових засіданнях становила 10 годин, проте, як вбачається із журналів судових засідань, участь захисника ОСОБА_3 у судових засіданнях становила 7 годин, а тому витрати на правову допомогу захисника, котрі стягнув суд першої інстанції, є завищеними.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник просить зменшити розмір визначеної судом моральної шкоди до 30 тис. грн., оскільки вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не врахував істотні фактори, які свідчать про менший розмір моральної шкоди, а ніж визначено експертом, а саме відсутність доказів погіршення працездатності та здібностей потерпілого, незначний термін перебування на лікуванні, добровільне відшкодування потерпілому витрат на лікування, необережний характер злочину, а також те, що засуджений є непрацюючим пенсіонером та проживає з дружиною-пенсіонеркою.

Заслухавши доповідача, думку потерпілого та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який не заперечив проти апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження №12014140240001331, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.

Крім того, у апеляційній скарзі не оскаржується вид та міра покарання, котрі призначені обвинуваченому за вчинення вказаного злочину, а тому ці обставини не підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.

Доводи представника цивільного відповідача захисника ОСОБА_2 на те, що стягнені з обвинуваченого витрати на правову допомогу представника потерпілого ОСОБА_3 є завищеними, колегії суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до розрахунку гонорару (а.с. 135), захисник ОСОБА_3 брав участь у вищевказаному кримінальному провадженні в сукупності 17 годин: 1 година консультація клієнта по справі, 1 година ознайомлення з матеріалами справи, 3 години складання та подання цивільного позову, 10 годин участь у судових засіданнях, 1 година підготовка заяви про призначення експертизи, 1 година підготовка уточнення до позову.

Разом з цим, як вбачається із журналів судових засідань від 06.04.2015 року, 15.04.2015 року, 09.07.2015 року, 10.08.2015 року, 20.08.2015 року, 01.03.2016 року, 21.03.2016 року, шляхом проведення математичних підрахунків, захисник ОСОБА_3 брав участь у судових засіданнях лише протягом 7 годин 40 хвилин.

Проте, згідно з матеріалами справи, вказані судові засідання починались із запізненням, а саме: судове засідання від 06.04.2015 року почалось із запізненням на 1 годину 14 хвилин, судове засідання від 15.04.2015 року почалось із запізненням на 15 хвилин, судове засідання від 09.07.2015 року почалось із запізненням на 25 хвилин, судове засідання від 10.08.2015 року почалось із запізненням на 12 хвилин, судове засідання від 20.08.2015 року почалось із запізненням на 17 хвилин, судове засідання від 01.03.2016 року почалось із запізненням на 6 хвилин, судове засідання від 21.03.2016 року почалось із запізненням на 13 хвилин, що в загальному становить 2 години 42 хвилини.

Таким чином, загальний час, який витратив захисник ОСОБА_3 на участь у судових засіданнях з очікуванням на початок судових засідань становить 10 годин 10 хвилин, що відповідає розрахунку його гонорару.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року»40% від мінімальної заробітної плати (1378 гривень) за одну годину роботи, що становить 9370 гривень 04 копійки, а потерпілим оплачено 9085 гривень, за 17 годин роботи документально підтверджених судових витрат на правову допомогу захисника ОСОБА_3, що включали 1 годину на консультацію клієнта по справі, 1 годину на ознайомлення з матеріалами справи, 3 години на складання та подання цивільного позову, 10 годин на участь у судових засіданнях, 1 годину на підготовку заяви про призначення експертизи, 1 годину на підготовку уточнення до позову.

Не заслуговують на увагу і доводи представника цивільного відповідача захисника ОСОБА_2 про зменшення розміру визначеної судом першої інстанції моральної шкоди в сумі 54068 грн.

Колегія суддів вважає, що визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з засад справедливості, добросовісності та розумності, взяв до уваги встановлені актом № 52 судово-психологічної експертизи від 27.01.2016 р., який є належним та допустимим доказом, висновки про характер та обсяг страждань потерпілого, його майновий стан, характер вчиненого злочину обвинуваченим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для зміни вироку суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та моральної шкоди відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

у задоволенні апеляційної скарги представника цивільного відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 відмовити.

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2016 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7