Ухвала суду № 58827976, 07.07.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3295/16-ц

Провадження № 2/461/1200/16

У Х В А Л А

судового засідання

07.07.2016 року Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого: судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі: Кахнич С.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комітету Львівської міської ради, ОСОБА_3 соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення одноразової грошової компенсації,

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комітету Львівської міської ради, ОСОБА_3 соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення одноразової грошової компенсації.

02.07.2016 року відповідач ОСОБА_3 соціальної політки України подало до суду письмові заперечення на позов, в яких просить закрити провадження у справі з огляду на те, що даний спір підлягає розгляду окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти закриття провадження у справі з мотивів наведених у письмовому відгуку на заперечення.

Представник відповідача ОСОБА_2 комітету Львівської міської ради відніс заявлене клопотання на розсуд суду.

Інші учасники процесу в судове засідання не зявились.

Згідно зіст.3 КАС Українисправа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття2, пункт 1 частини 1 статті17 КАС).

Основними ознаками правовідносин, з яких виникають публічно-правові спори, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з незабезпеченням позивача житлом.

Тобто, позивач звернувся до суду з метою захисту свого права на отримання житла, як особа, що потребує поліпшення житлових умов.

Частиною 1статті 15 ЦПК Українивстановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті3,15 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори про забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-530а14), від 16.12.2015 (справа № 6-2139цс15), від 23.02.2016 (справа №21-6551а16 від 02.03.2016 (справа №6-14-цс16).

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки характер спірних відносин є приватно-правовим, так як спір виник з житлових правовідносин, а тому дану справу слід розглядати в порядку Цивільно-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 168, 205 ЦПК України, суд

ухвалив :

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Стрельбицький В.В.