Рішення № 58823831, 07.07.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/1057/16-ц

2/311/554/2016

07.07.2016

Провадження № 2/311/554/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Василівка Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

11.04.2016 року ПАТ Банк «ТРАСТ» звернулося до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року та Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року в загальному розмірі 70616,96 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 11.11.2013 року між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R091/001-ТЕК.0038175, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 29500,00 грн.. Відповідач ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 11.05.2018 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 6,49% річних та 1,79% щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Крім того, 14.11.2013 року між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір R091/001-ТЕК.0038197, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2500,00 грн., шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії по рахунку. Відповідач ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 14.12.2014 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 39,99% річної комісії за обслуговування кредиту, строком на 13 місяців з щомісячною оплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Факт надання відповідачеві кредитних коштів за укладеними кредитними договорами підтверджується меморіальними ордерами. На теперішній час відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобовязання перед позивачем за укладеними кредитними договорами, чим порушує умови кредитних договорів, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.03.2016 року загальна сума заборгованості Відповідача перед позивачем за Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року становить 63580,54 грн., яка складається з: простроченої суми заборгованості по кредиту в сумі 28110,55 грн., прострочені відсотки за фактичне користування кредитом в сумі 2641,58 грн., прострочена комісія за обслуговування кредиту в сумі 12921,61 грн., пеня в сумі 19906,80 грн. Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 21.03.2016 року загальна сума заборгованості Відповідача перед позивачем за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року становить 7026,42 грн., яка складається з: суми заборгованості по кредиту в сумі 2381,32 грн., прострочені відсотки за фактичне користування кредитом в сумі 418,12 грн., прострочена комісія за обслуговування кредиту в сумі 4226,98 грн. Загальна сума заборгованості по кредитними договорами становить 70606,96 грн. До теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року та Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року в загальному розмірі 70616,96 грн. у добровільному порядку не погасив, тому позивач ПАТ Банк «ТРАСТ» вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Представник позивача ПАТ Банк «ТРАСТ» в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, проте до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, в якому представник ПАТ Банк «ТРАСТ» ОСОБА_2 просить розглянути справу за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у відсутність представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі за підставами, викладеними у позовній заяві Проти ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте надав суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами, укладеними з ПАТ Банк «ТРАСТ», проте просить зменшити розмір пені за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року за підставами, викладеними у поданій ним заяві від 29.06.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Згідно положень ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досяглії згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що 11.11.2013 року між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R091/001-ТЕК.0038175, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 29500,00 грн. Позичальник ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 11.05.2018 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 6,49% річних та 1,79% щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

Крім того, 14.11.2013 року між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R091/001-ТЕК.0038197, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2500,00 грн., шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії по рахунку. Відповідач ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 14.12.2014 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 39,99% річної комісії за обслуговування кредиту, строком на 13 місяців з щомісячною оплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

При оформленні кредитних договорів позичальник ОСОБА_1 був ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, та підтвердив свою згоду підписами у заявах про видачу кредиту від 08.11.2013 року та 11.11.2013 року (а.с.10, 24), що відповідачем не оспорюється.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 16.03.2016 року сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року становить 63580,54 грн., яка складається з: простроченої суми заборгованості по кредиту в сумі 28110,55 грн., прострочені відсотки за фактичне користування кредитом в сумі 2641,58 грн., прострочена комісія за обслуговування кредиту в сумі 12921,61 грн., пеня в сумі 19906,80 грн. (а.с.23)

Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 21.03.2016 року сума заборгованості відповідача за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року становить 7026,42 грн., яка складається з: суми заборгованості по кредиту в сумі 2381,32 грн., прострочені відсотки за фактичне користування кредитом в сумі 418,12 грн., прострочена комісія за обслуговування кредиту в сумі 4226,98 грн. (а.с.37).

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року та Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року становить - 70616,96 грн.

Вказані розрахунки відповідачем ОСОБА_1 не оспорені.

Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов'язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до положень ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно положень ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до п.27 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, положення частини третьої статті 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Пеня та штрафи не є кредитними зобовязаннями, а штрафними санкціями, які нараховуються за несвоєчасне або неналежно виконане зобов`язання.

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України, з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає суду право зменшити розмір неустойки (пені) за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-100цс 14 від 03 вересня 2014 року, яка є обовязковою для всіх судів України згідно вимог ст.360-7 ЦПК України.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З наданих відповідачем ОСОБА_1 документів вбачається, що відповідач на теперішній час офіційно працевлаштований, працює на ПрАТ «ЗЗРК», має регулярний дохід та постійне джерело прибутку у вигляді заробітної плати, при цьому згідно наданих відповідачем документів, ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, при цьому на утримання останньої дитини відповідач щомісячно сплачує аліменти в розмірі ? частини всіх видів своїх доходів (заробітку), що вбачається з довідки ПрАТ «ЗЗРК» № 694 від 13.06.2016 року, також несе додаткові витрати на оплату житлово-комунальних послуг, погашення заборгованості по кредитам інших банківських установ. Також, на утриманні відповідача на теперішній час перебуває його дружина - ОСОБА_6, яка на даний час не працює, не є підприємцем, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримує щомісячну одноразову допомогу при народжені дитини в розмірі 860 грн., інших джерел прибутку немає. Тобто, ОСОБА_1 є єдиним годувальником сімї. Тому, з урахуванням сімейного та матеріального стану відповідача ОСОБА_1, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин частину 3 статті 551 ЦК України та позовні вимоги ПАТ Банк «ТРАСТ» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року - задовольнити частково та зменшити розмір неустойки (пені) до 5000,00 (пяти тисячі) гривень.

На підставі вищенаведеного, враховуючи сімейне та матеріальне становище відповідача, суд приходить до висновку, що заявлені ПАТ Банк «ТРАСТ» позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково та вважає необхідним стягнути в судовому порядку з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованість за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року, яка виникла станом на 21.03.2016 року, - у повному обсязі: в загальній сумі 7026,42 грн., яка складається з: суми заборгованості по кредиту в сумі 2381,32 грн., прострочених відсотків за фактичне користування кредитом в сумі 418,12 грн., простроченої комісії за обслуговування кредитом в сумі 4226,98 грн., а також суд вважає за можливе, враховуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованість за Кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року, яка виникла станом на 16.03.2016 року, - частково: в загальному розмірі - 48673,74 грн., яка складається з: простроченої суми заборгованості по кредиту в сумі 28110,55 грн., прострочених відсотків за фактичне користування кредитом в сумі 2641,58 грн., простроченої комісії за обслуговування кредиту в сумі 12921,61 грн. та пені в сумі 5000,00 грн., при цьому зменшив розмір неустойки (пені) з 19906,80 грн. до 5000 грн., враховуючи матеріальне та сімейне становище відповідача за вищевикладеними підставами.

Крім того, відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1С, підлягають стягненню понесені позивачем ПАТ Банк «ТРАСТ» та документально ним підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 1378,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 599, 616, 623, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 11, 60, 79, ст.ст.88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (01014 м.Київ вул.С.Струтинського, 8, код ЄДРПОУ-35371070, розрахунковий рахунок № 37394001002 в ПАТ Банк «ТРАСТ», МФО - 380474) заборгованість за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038175 від 11.11.2013 року в розмірі 48673 (сорок вісім тисяч шістсот сімдесят три) гривні 74 копійки; заборгованість за кредитним договором № R091/001-ТЕК.0038197 від 14.11.2013 року в розмірі 7026 (сім тисяч двадцять шість) гривень 42 копійки, витрати по оплаті судового збору в сумі - 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок, а всього 57078 (пятдесят сім тисяч сімдесят вісім) гривень 16 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7