Ухвала суду № 58819991, 07.07.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7508/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року

м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

Судді Рівненського міського суду Діонісьєвої Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Краглевич Ю.О.,

прокурора Войтюка А.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката

ОСОБА_3,

захисників обвинуваченої ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання, щодо можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_2 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015180000000047 від 13 травня 2015 року за ч.3 ст.368 КК України.

14 червня 2016 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, так як дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду, підстав для його закриття та зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.З ст.368 КК України, як прийняття пропозиції службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи,за вчинення такою службовою особою в інтересах того,хто пропонує неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища,вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному із вимаганням неправомірної вигоди. Формулювання обвинувачення є неповним, некоректним та таким, що не містить обставин, визначених статтею 91 КПК України, наведені обставини скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1А при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення не узгоджуються з обставинами викладеним при формулюванні обвинувачення. Крім того, в порушення вимог ст.62 Конституції України,ст.17 КПК України щодо презумпції невинуватості в обвинувальному акту зазначено,що ОСОБА_1 вчинив злочин,передбачений ч.З ст.368 КК України. За таких обставин захист вважає,що зрозуміти суть обвинувачення та його межі та здійснити відповідний захист не має можливості. Також і суд при виконанні вимог ст.348 КПК України не зможе адекватно роз'яснити суть обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав та просить його задоволити.

Захисники обвинуваченої ОСОБА_2 адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Вказане клопотання обґрунтовують тими обставинами, що 11 травня 2016 року прокурор Рівненської області старший радник юстиції ОСОБА_7 підписав повідомлення про зміну підозри та про нову підозру ОСОБА_2, яка була вручена останній. Підозрювана захищається від нього і допитана з цього приводу. Аналіз змісту повідомлення про зміну підозри та про нову підозру і обвинувального акту свідчить про їх невідповідність в частині фактичних обставин кримінального правопорушення і часу прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду. Зазначене свідчить про грубе порушення права ОСОБА_2 на захист, оскільки на досудовому слідстві вона захищалась від повідомлення про підозру датовану 11 травня 2016 року, згідно якої епізод отримання неправомірної вигоди вчинений о 14 годині 48 хвилин 27 травня 2016 року. Слідчою ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Войтюком А.М. фактично змінено підозру ОСОБА_2 щодо часу вчинення злочину у непередбачений КПК України спосіб та зазначено про його вчинення вже о 15 годині 17 хвилин 27.05.2016 року. Цим погіршено становище обвинуваченої і порушено її право на захист, що є неприпустимим. Остаточне повідомлення про підозру ОСОБА_2 підписано особисто прокурором Рівненської області Ковальчуком А. і не може бути змінено без його згоди. Крім того, у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємним додатком до обвинувального акта, в порушення вимог ст. 109 КПК України, немає всіх реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; виду заходу забезпечення кримінального провадження, дати і строку його застосування.

Обвинувачена ОСОБА_2 дане клопотання підтримала в повному обсязі та просить його задоволити.

Прокурор, заслухавши вищевказані клопотання та їх обґрунтування захисниками обвинувачених, вважає їх безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні та призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до висновку, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.

Частиною 3 ст.314 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, які має прийняти суд в підготовчому судовому засіданні.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується зокрема в тому,що 27.05.2015 року близько 14 годин 48 хвилин перебуваючи на посаді першого заступника директора Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент),знаходячись у власному службовому кабінеті,що за адресою:вул. Словацького, 1 в м.Рівне,Рівненської області,діючи умисно,з корисливих мотивів, поєднуючи із вимаганням, тобто умисно створивши умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів,повторно прийняв пропозицію від директора Комунального підприємства санаторій матері та дитини «Пролісок» Волинської обласної ради ОСОБА_9, надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 5 відсотків від суми оплачених Департаментом в майбутньому наданих санаторно-курортних путівок, за якими буде здійснено надання послуг з санаторно-курортного лікування та становитиме 52650 гривень,за вчинення ним із використанням свого службового становища дій,а саме: укладання договору № 5 від 26.05.2015 року про закупівлю послуг за державні кошти із санаторно-курортного лікування осіб,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,віднесених до категорії 1, та дітей інвалідів, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, Рівненської області; сприяння в постачанні путівок та здійснення їх оплати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

В подальшому, 27.05.2015 року приблизно о 15 год. 05 хвилин між Департаментом соціального захисту населення РОДА в особі ОСОБА_1 укладено договір № 6 датований 26.05.2015 року. Вартість послуг згідно вказаного договору становить:за постачання 260 путівок на загальну суму 1 053 000 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії,які охоплюються єдиним умислом на одержання неправомірної вигоди, 27.05.2015 року близько 15 годин, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб з директором Департаменту ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів, прийняв пропозицію від директора Комунального підприємства санаторій матері та дитини «Пролісок» Волинської області ОСОБА_9 надати для нього та ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді послуг,пов'язаних з проживанням та харчуванням у зазначеному санаторії за вчинення дій із використанням свого службового становища,а саме: укладання договору № 5 від 26.05.2015 року про закупівлю послуг за державні кошти сприяння в постачанні путівок та здійснення їх оплати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

У вищевказаний час, приблизно о 15 год 17 хвилин ОСОБА_2, зайшовши до службового кабінету ОСОБА_1, достовірно знаючи про домовленість останнім з директором Комунального підприємства санаторій матері та дитини «Пролісок» ОСОБА_9 щодо підписання договору про закупівлю послуг за державні кошти із санаторно-курортного лікування,діючи за попередньою змовою між собою,умисно,та з корисливих мотивів,прийняла пропозицію від ОСОБА_9 надати для неї неправомірну вигоду у вигляді послуг, пов'язаних з проживанням та харчуванням у зазначеному санаторії.

Виходячи із наведеного,органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.З ст.368 КК України як прийняття пропозиції службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи,за вчинення такою службовою особою в інтересах того,хто пропонує неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища,вчиненому службовою особою,яка займає відповідальне становище,за попередньою змовою групою осіб,повторно,поєднаному із вимаганням неправомірної вигоди.

Частиною 4 ст.110 КПК України передбачено,що обвинувальний акт є процесуальним документом,яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України,яка в свою чергу,містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушеннями прокурор вважає встановленими,правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення є неповним, некоректним та таким, що не містить обставин, визначених статтею 91 КПК України,наведені обставини скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1А при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення не узгоджуються з обставинами викладеним при формулюванні обвинувачення.

Так, у формулюванні обвинувачення щодо прийняття неправомірної вигоди від ОСОБА_9 у вигляді послуг,пов'язаних з проживанням та харчуванням у санаторії матері та дитини «Пролісок» за попередньою змовою з директором Департаменту ОСОБА_2 не зазначено час,місце,спосіб коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину.

При викладі фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті зазначено,що ОСОБА_1 близько 15 години прийняв пропозицію від ОСОБА_9 надати для нього та ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді послуг,пов'язаних з проживанням та харчуванням у санаторії «Пролісок». Приблизно о 15 год. 17 хвилин в кабінет до ОСОБА_1 зайшла ОСОБА_2 прийняла таку ж пропозицію неправомірної вигоди від ОСОБА_9

При формулюванні ж обвинувачення ОСОБА_1 зазначено прийняття цієї ж пропозиції 27.05.2015 року близько 15 год. 17 хвилин, тобто в той час коли цю пропозицію згідно фактичних обставин приймала ОСОБА_2 При викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено, що неправомірна вигода від ОСОБА_9 у вигляді грошових коштів в розмірі 5 відсотків від суми оплачених Департаментом в майбутньому наданих санаторно-курортних путівок отримана ОСОБА_1, зокрема, за укладання договору № 5 від 26.05.2015 року. В подальшому 27.05.2015 року було укладено договір № 6 датований 26.05.2015 року.

При викладенні обвинувачення зазначається лише договір № 5 від 26.05.2015 року.

Крім цього, 11 травня 2016 року прокурор Рівненської області старший радник юстиції ОСОБА_7 підписав повідомлення про зміну підозри та про нову підозру ОСОБА_2, яка була вручена останній.

Проте, зміст повідомлення про зміну підозри та про нову підозру і обвинувального акту свідчить про їх невідповідність в частині фактичних обставин кримінального правопорушення і часу прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду, що свідчить про порушення права ОСОБА_2 на захист.

Крім того, у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємним додатком до обвинувального акта, в порушення вимог ст. 109 КПК України, немає всіх реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; виду заходу забезпечення кримінального провадження, дати і строку його застосування.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення, знати суть якого є беззастережним правом обвинуваченого (підозрюваного).

Недотримання цих принципів є неприпустимим.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 9 КПК України прокурор і слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Проте, слідчим підписано, а прокурором затверджено обвинувальний акт без ознайомлення останнім з матеріалами захисту, що суперечить наведеним вимогам закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015180000000047 від 13 травня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України - повернути прокурору Войтюку А.М. для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя Н.М.Діонісьєва