Ухвала суду № 58819705, 02.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/5177/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2057/16Головуючий у 1-й інстанції Савічев В. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

02 липня 2016 року м. Полтава

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області Карпушин Г. Л., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсним без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено.

Визнано дійсним без нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. «А» - площею 63,9 кв.м., початку забудови 1991 року, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, Полтавської області, набережна Лейтенанта Дніпрова, 82-Б, - укладеного 16.11.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення літ. «А» - площею 63,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кременчук, Полтавської області, набережна Лейтенанта Дніпрова, 82-Б.

З даним рішенням суду не погодився керівник Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вирішуючи питання стягнення судових витрат місцевий суд невірно застосував норми законодавства, в звязку з чим сума судового збору при подачі позовної заяви була стягнута з позивача не в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено розмір ставок за позовну вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (п. 1.1.) 243,60 грн., за позовну вимогу немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (п.1.2.) - 243,60 грн.

Ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог (п.10 ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивачем заявлялася одна позовна вимога немайнового характеру, за яку ним було сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн. Проте, в ході судового розгляду справи ним було уточнено позовну заяву та заявлено ще одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір не сплачувався.

Відповідно до п.16 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюєтся судом із наступним стягненням недоплаченного або з поверненням передплаченого судового збору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 41 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Таким чином, враховуючи обставини справи та кінцеве рішення прийняте районним судом, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача в повному обсязі судових витрат за заявлену позовну вимогу майнового характеру у розмірі передбаченому законодавством, яке діяло на момент винесення рішення, та їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсним без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення повернути до Автозаводського районного суду м. Кременчука для ухвалення додаткового рішення в строк до 02 серпня 2016 року.

В касаційному порядку ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: