Постанова № 58814773, 30.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р.Справа № 914/4190/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівМирутенко О.Л.

ОСОБА_1

розглянувшиапеляційну скаргу українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Артгос-Пласт (надалі УПСП «Артгос-Пласт»), б/н від 20.05.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/2628/16 від 01.06.2016р.)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 16.05.2016р. про відмову в скасуванні постанови відділу Державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції про накладення штрафу

у справі № 914/4190/14

за позовом: Резидента республіки ОСОБА_2 акціонерне товариство Завод пластмас Артгос (надалі АТ Заовд Пластмас «Артгос»), м. Бжозув, Бжозувський повіт, Підкарпатське воєводство, ОСОБА_2

до відповідача: УПСП «Артгос-Пласт», м. Городок, Львівська область

про повернення майна

за участю представників учасників судового процесу:

від позивач (стягувач): ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 01.01.2016р.)

від відповідача (боржник): не з'явився

від ВДВС: не з'явився

Учаснику судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення фіксації судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2016р. у справі №914/4190/14 (суддя Коссак С.М.) відмовлено у задоволенні скарги УПСП «Артгос-Пласт» про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції про накладення штрафу від 11.03.2016р. (а.с. 148-157 том ІІІ).

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 11.03.2016р. про накладення штрафу відповідає вимогам законодавства про виконавче провадження, оскільки рішення господарського суду від 09.02.2015р.у справі №914/4190/14 не виконано боржником в добровільному порядку у визначений державним виконавцем строк.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, УПСП «Артгос-Пласт» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції винесено ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права, відтак просить її скасувати, прийняти нову, якою задоволити скаргу повністю. Зокрема скаржник зазначає, що виконати рішення суду в повному обсязі є неможливим, оскільки частина майна, яка була присуджена до повернення стягувачеві, була повернута позивачу ще до винесення господарським судом Львівської області спірного рішення. Відтак, на думку відповідача, це є поважна причина невиконання рішення, відповідно накладення штрафу за невиконання рішення суду є безпідставним.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 01.06.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2016р.

У звязку з перебуванням судді Бойко С.М. у відрядженні, 16.06.2016р. здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів по розгляду справи №914/4190/14, суддю Бойко С.М. замінено на суддю Якімець Г.Г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.06.2016р.

В судовому засіданні 30.06.2016р. представник позивача проти доводів скаржника заперечив, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрована в канцелярії суду за вх№ 01-04/4416/16 від 16.06.2016р.).

Решта учасників судового процесу в судові засідання участі уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. у справі №914/4190/14 (суддя Коссак С.М.) позовні вимоги задоволено. Зобовязано УПСП «Артгос-Пласт» повернути АТ Завод пластмас «Артгос» майно: форма горщик 180 №7395 (вартістю 2 050,00 грн.), форма герметична кришка відра 12 Л №218 (вартістю 4 100,00 грн.), форма вішак для одягу №7277 (вартістю 4 100,00 грн.), форма балконна коробка L70 №9385 (вартістю 4 100,00 грн.), форма витискач до мопа №7414 (вартістю 4 100,00 грн.), навантажувач №9620 (вартістю 14 350,00 грн.), млин для пластику №9402 (вартістю 2 050,00 грн.), коробка ажурна №65 (вартістю 18 860,00 грн.), форма для ручки до відра №9351 (вартістю 4 100,00 грн.), форма ручка до миски №9422 (вартістю 4 100,00 грн.), форма шуруп до унітазу №9367 (вартістю 2 460,00 грн.), форма опорна вкладка №9365 (вартістю 2 460,00 грн.), форма гвинт до унітазу №9381 (вартістю 2 460,00 грн.), форма гайка до унітазу №9382 (вартістю 2 460,00 грн.), млин для пластмас №080419S0304C03 (вартістю 32 800,00 грн.), форма прокладка для унітазу №9557 (вартістю 7 380,00 грн.), форма опорна пробка для унітазу №9598 (вартістю 6 150,00 грн.), форма кришка для унітазу С 10 №9588 (вартістю 70 930,00 грн.), форма решітка до хлібниці №9526 (вартістю 91 020,00 грн.), форма завіса до кришки для унітазу С 10 №9592 (вартістю 31 980,00 грн.), форма сидіння для унітазу Венеція №9655 (вартістю 90 200,00 грн.), форма частина до кришки для унітазу №9656 (вартістю 6 150,00 грн.), форма відбій до кришки для унітазу №9638 (вартістю 6 560,00 грн.), форма завіса до кришки для унітазу №9452 (вартістю 4 100,00 грн.), форма прокладка для унітазу №9554 (вартістю 4 510,00 грн.), форма прокладка для унітазу №9671 (вартістю 6 150,00 грн.), форма завіса до кришки для унітазу №9672 (вартістю 12 300,00 грн.), форма гвинт до кришки для унітазу АРЕНА №9608 (вартістю 5 740,00 грн.), форма сидіння для унітазу С 21 №9607 (вартістю 53 300,00 грн.), форма сидіння для унітазу Метеор №9455 (вартістю 62 320,00 грн.), форма відбій до кришки для унітазу №9533 (вартістю 16 400,00 грн.), форма відбій до кришки для унітазу АРЕНА №9545 (вартістю 4 510,00 грн.), форма сидіння для унітазу оригінал №9626 (вартістю 82 000,00 грн.), форма миска 240 - 3Л №9479 (вартістю 14 760,00 грн.), форма відро 12 Л №9580 (вартістю 49 200,00 грн.), форма ручка до відра 12 Л №9581 (вартістю 20 500,00 грн.), форма накладка до кришки для унітазу БОБАС №9547 (вартістю 15 990,00 грн.), форма накладка до кришки для унітазу №9444 (вартістю 43 050,00 грн.), форма тримач для туалетного паперу №9583 (вартістю 16 400,00 грн.), форма миска 220 - 2Л №9528 (вартістю 10 250,00 грн.), форма витискач до мопа №9657 (вартістю 16 400,00 грн.), шляхом надання доступу до нього для його вивезення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2015р. рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з АТ Завод пластмас «Артгос» на користь УПСП «Артгос-Пласт» 8 528,00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2015р. у справі №914/4190/15 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2015р. у справі №914/4190/14 скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. залишено в силі.

19.08.2015р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області видано наказ (а.с. 15 том ІІІ).

03.09.2015р. державним виконавцем відділу ДВС Городоцького РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48585684 та встановлено строк для його добровільного виконання до 09.09.2015р. (а.с. 16-17 том ІІІ).

27.10.2015р. державним виконавцем складено акт про часткове виконання рішення суду, підписаний учасниками виконавчого провадження (а.с. 23 том ІІІ).

11.03.2016р. державним виконавцем відділу ДВС Городоцького РУЮ куруючись статтями 11, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та, враховуючи невиконання рішення суду від 09.02.2015р. в повному обсязі видано постанову про накладення на боржника - УПСП «Артгос-Пласт» штрафу у розмірі 680,00грн.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення на УПСП «Артгос-Пласт» штрафу, 05.04.2016р. відповідач звернувся до господарського суду із скаргою на вказану постанову (а.с. 116-121).

При винесені постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України, за змістом якого, у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі "Брумареску проти Румунії", параграф 61).

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом. Відповідно до цього закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, накази господарських судів.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як зазначалося вище, 03.09.2015р. державним виконавцем відділу ДВС Городоцького РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48585684 з виконання наказу № 914/4190/14 господарського суду Львівської області від 19.08.2015р. та встановлено строк для його добровільного виконання до 09.09.2015р. (а.с. 16-17 том ІІІ).

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч.1 ст. 27 Закону).

Однак, боржником самостійно рішення суду в повному обсязі виконано не було. В ході примусового виконання рішення суду виконано було частково.

Пункт 13 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та матеріалів оскарження, боржник сам підтверджує, що рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р.у даній справі не виконано в повному обсязі, проте зазначає, що не виконане воно із поважних причин.

Однією із поважності причин невиконання рішення скаржник наводить те, що частина спірного майна була вивезена за межі митної території України ще до прийняття судом рішення, тобто, вже повернена стягувачеві; від одержання частини майна стягувач відмовився, оскільки неможливо було ідентифікувати майно; господарський суд відмовив боржнику у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Відтак, боржник вважає, що вищенаведене підтверджує обєктивну неможливість виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. у справі № 914/4190/14 у звязку з відсутністю у боржника частини майна, яке визначене рішенням суду.

Проте, суд апеляційної інстанції не вважає наведені скаржником доводи не виконання рішення суду поважними.

Посилання скаржника на те, що частина майна, яка була присуджена до повернення стягувачеві була повернута позивачу ще до винесення господарським судом Львівської області спірного рішення, а відтак виконати рішення суду в повному обсязі є неможливим, суд апеляційної інстанції вважає не обґрунтованим та документально не доведеним.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова державного виконавця від 11.03.2016р. про накладення штрафу відповідає вимогам законодавства про виконавче провадження, оскільки рішення господарського суду від 09.02.2015р. у справі №914/4190/14 не виконано боржником в повному обсязі у визначений державним виконавцем строк та його не виконано і на час прийняття ухвали господарським судом.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України за наслідками розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби виноситься ухвала.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Ухвалу господарського суду Львівської області від 16.05.2016р. у справі № 914/4190/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1