Постанова № 58814664, 04.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016 року Справа № 904/6483/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2016 року у справі № 904/6483/15

за заявою: Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ"

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2016 року Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року (а.с. 10-13).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2016 року по справі №904/6483/15 (суддя Петрова В.І) заяву Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі №904/6483/15 задоволено, розстрочено виконання рішення згідно графіку до 01.05.2017 року зі сплатою щомісяця по 9 465 714,32 грн. (а.с. 19-21).

Ухвала мотивована тим, що відповідач є соціально значущим підприємством в життєдіяльності м. Дніпропетровська, а також значним розміром стягуваних сум, частина з яких є додатковими виплатами.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у справі №904/6483/15 відмовити у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала господарського суду є необґрунтованою, винесеною безпідставно при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

А саме, посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Відповідачем не надано документів, що свідчать про його фінансовий стан (наявність активів), а також жодних доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України та п. 7.2 Постанови, а саме: доказів загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках, відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Отже, питання відсутності коштів та майна, на яке можливо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, судом не досліджено.

Скаржник зазначає, що господарський суд не надав належну оцінку фінансовому стану стягувача за судовим рішенням. Наголошує, що чистий збиток Позивача на 31.12.2015 року склав 25 096 085 тис. грн.; дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги перед Позивачем станом на 31.12.2015 року становила 33 999 240 тис. грн.

Міське комунальне підприємство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу про розстрочення виконання рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що він з порушенням встановлених договором строків здійснює сплату заборгованості на користь позивача у зв’язку із неналежним виконанням зобов'язань споживачами теплової енергії перед відповідачем. На виконанні у державних виконавчих службах перебуває значна кількість виконавчих документів щодо стягнення грошових коштів на користь позивача, виконавче провадження за якими з вересня 2015р. поновлено, оскільки сплинула процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу згідно положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Також, відповідач зазначає, що не має змоги одночасно виконати всі виконавчі документи, у тому числі наказ суду по даній справі. У той же час негайне виконання рішення суду може призвести до блокування роботи підприємства. Згідно звіту про фінансові результати за 2015 рік підприємство відповідача є збитковим, збиток складає 63 909 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року

прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Представники позивача та відповідача в судове засідання, призначене на 04.07.2016 року не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

За правилами ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи, що позивач та відповідач не скористалися наданими їм правами брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а неявка представників сторін не перешкоджає дослідженню та оцінці наявних матеріалів справи, що апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково, стягнуто з Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 88 907 499,90грн., пеню у розмірі 5 159 253,74 грн., 3% річних у розмірі 1 793 223,60 грн., інфляційні у розмірі 17 657 506,06 грн. та 71 088,48грн. - судового збору, в іншій частині позову відмовлено (а.с 5-8).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. залишено без змін.

08.02.2016р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. видано наказ за №904/6483/15 (а.с. 9).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. залишено без змін.

22.04.2016 року Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про розстрочення виконання рішення (а.с. 10-13).

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що відповідач не є кінцевим споживачем придбаного природного газу у позивача, а використовує його для подальшого надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Заборгованість відповідача перед позивачем утворилася внаслідок неналежного виконання зобов'язань кінцевих споживачів теплової енергії перед відповідачем.

Станом на дату подання заяви, підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є досить великою і негайне його виконання є неможливим та призведе до блокування роботи підприємства.

Підприємство є збитковим, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2015 рік.

Крім того, відповідач в заяві просить суд розстрочити виконання рішення суду від 15.09.2015 року у справі №904/6483/15 рівними частинами в період з червня 2016 р. по травень 2017р. зі сплатою щомісяця по 9 465 714,32 грн.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Як випливає з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, надання розстрочки виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права Позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і Позивача.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан.

Як вбачається із змісту заяви про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, заявник посилається на важкий фінансовий стан та відсутність у нього коштів. В обґрунтування цього заявник подав копію звіту про фінансові результати за 2015 рік, копію ухвали суду по справі № 28/83-08, якою відстрочено на п’ять років стягнення заборгованості Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради перед відповідачем у розмірі 76 751 400,00 гри., а також копії інформаційних довідок про стани виконавчих проваджень.

На думку колегії суддів, господарський суд не надав належної правової оцінки викладеним у заяві доводам та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для її задоволення, оскільки доказів на підтвердження виняткових обставин у боржника, що ускладнюють виконання рішення суду, подано не було.

Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан, який виник з наведених вище обставин, за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення.

Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Також, боржник не надав доказів неможливості виконання рішення суду, а сам лише результат фінансової діяльності підприємства не може бути єдиною підставою для розстрочки виконання рішення.

Відповідачем не було подано суду банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості, доказів загрози банкрутства; доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Питання відсутності коштів та майна, на яке можливо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, судом не досліджено.

Обґрунтовуючи свою заяву та відзив на апеляційну скаргу, відповідач посилається на заборгованість перед ним у розмірі 76 751 400,00 гри., стягнення якої по справі № 28/83-08 відстрочено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.12 року на п’ять років.

Колегія суддів вважає, що вказана обставина свідчить виключно про рівень вжитих відповідачем заходів із захисту своїх прав та інтересів.

Так, згідно з тексту вказаної ухвали, копію якої відповідачем було додано до заяви про відстрочку виконання рішення, представник відповідача проти надання такої відстрочки на досить значний термін (п’ять років) не заперечував.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року у справі № 28/83-08 про надання відстрочки виконання рішення із стягнення 76 751 400,00 грн. на користь Відповідача останнім не оскаржувалась.

Оскільки скаржник не заперечував проти надання відстрочки виконання рішення із стягнення на його користь 76 751 400,00 грн., то сам факт відстрочки, не може бути підставою для розстрочки іншого рішення суду, відповідачем по якому є сам скаржник.

В свою чергу, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надало до суду копії звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2015 рік та балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2015 року, відповідно до яких:

- чистий збиток позивача на 31.12.2015 року склав 25 096 085 тис. грн.;

- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка Балансу 1125) перед позивачем станом на 31.12.2015 року становила 33 999 240 тис. грн.;

- розмір довгострокових кредитів банків Позивача (код рядка Балансу 1510) складає 34 824 720 тис. грн.;

- кредиторська заборгованість позивача перед своїми контрагентами станом на 31.12.2015 року становить 34 765 443 тис. грн. (код рядка балансу 1615), що тягне за собою позови до Позивача, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді стягнення з Позивача штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Також, позивач наголошує, що він як державне підприємство є об’єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

На думку колегії суддів, господарський суд не дотримався балансу інтересів обох сторін, не врахував, що в першу чергу мав зробити, можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, дослідив матеріальні інтереси лише Відповідача. При цьому, взагалі не дослідив матеріальні інтереси Позивача, який також знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв’язку з чим надання відстрочки виконання рішення суду може призвести до негативних наслідків та повної неплатоспроможності позивача.

Оскільки з матеріалів справи неможливо встановити, матеріальне становище якої сторони стягувача чи боржника є більш скрутним, то колегія суддів вважає за необхідне користуватися правовою позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що борг існує вже тривалий час і з моменту набрання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі №904/6483/15 законної сили, відповідач не здійснив жодних дій, направлених на погашення заборгованості.

Наполягаючи на скрутному фінансовому становищі, відповідач не зазначає конкретних джерел фінансування підприємства, з яких Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" має намір сплачувати щомісяця суму у розмірі 9 465 714,32 грн.

Відповідачем не було доведено того, що розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі №904/6483/15

по травень 2017 року сприятиме виконанню цього рішення та зробить реальною можливість отримання присуджених до стягнення суми позивачем.

Також, колегія суддів бере до уваги, що тяжкий фінансовий стан МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", ступінь виконання останнім своїх зобов'язань за договором (часткова оплата), поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", часткова вина відповідача у неналежному виконанні своїх зобов’язань перед позивачем, а також те, що і відповідач, і позивач є важливими об'єктами для держави, так як постачають населенню України газ та теплову енергію), місцевим господарським судом вже враховано при зменшенні на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 83 Господарського процесуального кодексу України штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасне виконання з боку МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу природного газу від 06.12.2013 № 663/14-БО-4, а саме при зменшенні розміру пені на 50% від заявленої позивачем суми з 10 382 124,23 грн. до 5 159 253,74 грн.

Оскільки відповідачем не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, а судом не приймається до уваги матеріальне становище відповідача та відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення, колегія суддів не погоджується з ухвалою господарського суду про задоволення заяви Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі №904/6483/15.

Відповідно до п. 4 до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення знайшли своє підтвердження, оскільки, прийнявши відповідну ухвалу у даній справі, місцевий господарський суд не навів відповідних обґрунтувань щодо необхідності такої процесуальної дії.

За приписами ч. ч. 1 і 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2016 року у справі № 904/6483/15 підлягає скасуванню, у задоволені заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/6483/15 необхідно відмовити.

Разом із відзивом на апеляційну скаргу відповідач повідомив, що відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 26/6 від 13.04.2016 року змінено найменування відповідача з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради.

Відповідні відомості було внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити назву відповідача.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України необхідно покласти на Відповідача.

У зв’язку з чим з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 1 378,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити назву відповідача у справі № 904/6483/15 з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2016 року у справі № 904/6483/15 - скасувати.

У задоволені заяви Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/6483/15 - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378,00 грн.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 07.07.2016 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Чус