Постанова № 58814654, 05.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа№ 910/1651/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Пилипенко Е.В. - дов. б/н від 10.02.2016 року

від відповідача Калінський С.В. - дов. № 18-5914-Пл/2-15 від 29.12.2015 року

від третьої особи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної пенітенціарної служби України

на рішення господарського суду міста Києва

від 05.04.2016 року (суддя Якименко М.М.)

у справі № 910/1651/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ГЕО ТРЕЙДІНГ» (далі - ТОВ «ГЕО ТРЕЙДІНГ»

до Державної пенітенціарної служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

«СІНТЕЗПРОДСЕРВІС»

(далі - ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС»)

про стягнення 2 299 045, 56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року у справі № 910/1651/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ТОВ «ГЕО ТРЕЙДІНГ» 1 885 000 грн. 00 коп. - суми основного боргу, 46 470 грн. 56 коп. - 3% річних, 367 575грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 34 485 грн. 67 коп. - судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню. На думку апелянта, судом не взято до уваги, що ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» було виконано зобов`язання за Договором К-3, укладеним між ним та Державною пенітенціарною службою України, із порушеннями, тому товариству було пред`явлено претензії зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 2 292 285,66 грн., частина яких, в розмірі 1 885 000,00 за умовами Договору К-3 були утримані із забезпечення його виконання. Таким чином, ця сума не могла бути предметом договору про відступлення права вимоги позивачу - ТОВ «ГЕО ТРЕЙДІНГ» за Договором № 18/03-15 від 18.03.2015 року. Надані сертифікати Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили (форс-мажор), завдяки чому ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» підлягає звільненню від відповідальності, апелянт вважає неналежними доказами. За твердженнями відповідача, стягнення судом трьох відсотків річних у розмірі 46 470,56 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 367 575,00 грн. є безпідставним, адже до позивача не перейшло відповіне право, оскільки воно не передбачене договором про відступлення права вимоги № 18/03-15 від 18.03.2015 року. Помилковим та необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» в частиниі стягнення трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), як й інфляційних нарахувань, які не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 910/1651/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., судді : Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 14.06.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року розгляд справи відкладено на 05.07.2016 року в зв'язку з неявкою представника третьої особи.

В судове засідання 05.07.2016 року з'явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, 04.07.2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи за його відсутності. Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача не заперечували проти розгляду справи у відсутності третьої особи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, апеляційний господарський суд вважав за необхідне апеляційну скаргу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник Державної пенітенціарної служби України в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник ТОВ «ГЕО ТРЕЙДІНГ» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ТОВ «ГЕО ТРЕЙДІНГ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДПтС України про стягнення 2 299 045,56 грн., а саме: 1 885 000,00 грн. - основного боргу, 46 470,56 грн. - трьох відсотків річних; 367 575,00 грн. - інфляційного збільшення суми боргу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у позивача виникло право вимоги до Державної пенітенціарної служби України на підставі Договору відступлення права вимоги № 18/03-15 суми в розмірі 1 885 000, 00 грн., підстав для утримання якої у відповідача немає в зв`язку з тим, що ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» - цедента звільнено від відповідальності в силу існування форс-мажорних обставин. Крім цього, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення від несвоєчасного повернення вищезгаданої суми.

Оцінивши встановлені фактичні обставини справи в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак задовольнив позов в повному обсязі.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, 12.02.2014 року між ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» (продавцем) та Державною пенітенціарною службою України (покупцем) укладено Договір №К-3, за умовами якого продавець зобов'язався в 2014 році продати і відвантажити м'ясо свійської птиці заморожене (м'ясо курей патраних 1 категорії заморожене) (далі - товар) в обсязі, асортименті і терміни згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно зі специфікацією.

Пунктами 5.2 - 5.4 Договору №К-3 встановлено, що поставка проданого за договором товару буде проводитися партіями автотранспортом продавця територіальним уповноваженим представникам покупця. Покупець видає рознарядки (зразок рознарядки - додаток №1 до Договору) продавцю на поставку товару. Поставка товару продавцем здійснюється згідно з рознарядками протягом тридцяти календарних днів з дати видачі рознарядки покупцем. При відсутності рознарядки покупця поставка не проводиться. Територіальні уповноважені представники покупця приймають товар по факту поставки згідно з накладною.

Додатковими угодами №1 від 10.04.2014 року, №2 від 20.05.2014 року, №3 від 04.07.2014 року, №4 від 30.07.2014 року, №5 від 10.10.2014 року до Договору №К-3 вносились зміни, зокрема, в частині реквізитів продавця, в частині обсягів товару, що постачається, а також зміни загальної вартості товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору №К-3 строк (термін) поставки товару - до 15 грудня 2014 року.

За умовами п. 11.2 Договору К-3, під час укладення Договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання в розмірі 5% його кошторисної вартості в сумі 3 335 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок покупця.

Додатковою угодою №4 від 30.07.2014 року до Договору №К-3 абз.1 п. 11.2 Договору №К-3 викладено в наступній редакції: «Під час укладення Договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання в розмірі 5% його кошторисної вартості в сумі 1 885 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок покупця».

В зв'язку із зменшенням суми забезпечення виконання зобов'язання, 03.02.2015 року відповідачем повернуто ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» частину з внесених сум договірного забезпечення в розмірі 1 450 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3284 від 26.12.2014 року.

За умовами п.11.2 Договору №К-3 покупець повертає продавцю забезпечення виконання Договору про закупівлю в 2 етапи: 1 етап: 50% забезпечення виконання договору - після відвантаження покупцю 50% обсягу товару за Договором; 2 етап: решту 50% вартості забезпечення виконання Договору - після повного виконання продавцем своїх зобов'язань за Договором.

У разі невиконання чи неналежного виконання продавцем умов Договору ( п. 11.3 Договору №К-3) покупець із суми забезпечення виконання Договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством, а також повертає решту коштів протягом десяти банківських днів з моменту розірвання чи закінчення строку дії Договору.

Зобов'язання за Договором К-3 станом на 31.12.2014 року ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» виконано й товар в узгоджених додатковими угодами обсягах відповідачу поставлено.

18.03.2015 року між ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» ( цедентом) та ТОВ «ГЕО ТРЕЙДІНГ» (цесіонарієм) укладено Договір про відступлення права вимоги №18/03-15 (Договір відступлення), за умовами п. 1. якого в порядку та на умовах Договору. цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за Договором №К-3 Державної пенітенціарної служби України (боржник).

За умовами п. 2 Договору відступлення, за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань: повернути кошти, одержані в рахунок забезпечення виконання Договору № К-3 , укладеного між цедентом і боржником в розмірі 1 885 000,00 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Відповідно до п. 3 Договору відступлення, право вимоги засновано на:

1) Договорі № К-3,

2) Майновому праві вимоги ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» до Державної пенітенціарної служби України в межах сплаченої суми забезпечення виконання Договору № К-3 в сумі 1 885 000,00 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) грн., які не є бюджетними коштами.

Копії вказаних в п. 3 Договору документів передаються цедентом цесіонарію в момент підписання цього договору і є його невід'ємною частиною (п. 4 Договору відступлення).

Згідно з п. 9 Договору відступлення, цедент зобов'язаний повідомити боржника про уступку вимоги протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Листом від 20.03.2015 року позивач повідомив відповідача про укладання Договору відступлення.

Як встановлено судом, ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» виконало свої зобов`язання із порушенням, проте внаслідок підтвердження факту настання форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання умов договору, відповідач зобов'язаний повернути ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» суму забезпечення виконання зобов'язання. В зв'язку із укладанням між третьою особою та позивачем по справі Договору відступлення, відповідач повинен повернути позивачу суму забезпечення виконання зобов'язання за Договором №К-3 в розмірі 1 850 000,00 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що предметом розгляду даної справи є повернення суми забезпечення виконання зобов'язання за Договором №К-3 в розмірі 1 850 000,00 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору К-3 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

За умовами п. 8.3 Договору К-3 доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ними органами.

Сертифікатами №5748 від 28.01.2016 року та №5749 від 28.01.2016 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислова палата України (ТПП України) дійшла до висновку, що тимчасове невиконання ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» обов'язків за Договором К-3 викликане форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 07.04.2014 року - дати захоплення озброєними людьми автомобілів підприємства, завантажених товаром для розвезення до установ Державної пенітенціарної служби України, а також з 02.06.2014 року - дати захоплення будівлі, де були розташовані офісні приміщення та товарний склад ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС», а отже відсутність реальної можливості виконати у вказані строки свої зобов'язання по поставці товару за Договором К-3. Тимчасове невиконання ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» свого зобов'язання, на яке вплинули вищезазначені обставини, спричинило подальше виконання Договору із порушенням строків, тобто неналежне виконання.

Окрім цього, за результатами проведеної експертизи Торгово-промисловою палатою України на предмет наявності вини в діях ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» щодо порушень зобов'язань під час виконання Договору К-3, було надано юридичний висновок №9411/05.0-19, який прийнято судом в якості належного та допустимого доказу , згідно з яким ТПП України дійшла висновку про відсутність вини в діях продавця за вищезазначених обставин.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Договором № К-3 не визначено який саме орган повинен підтвердити обставини непереборної сили і якими саме документами, лише зазначено, що документи повинні бути видані уповноваженими органами. Оскільки законодавство не покладає обов'язок підтвердження та видачі документів про обставини непереборної сили на жоден орган, суд дійшов до висновку, що обставини непереборної сили можуть бути підтвердженні, в залежності від індивідуального випадку, будь-яким органом, до компетенції якого входить розгляд та вирішення такого індивідуального випадку.

Визначення поняття «форс-мажор» міститься в ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», згідно якого форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З врахуванням вищевикладеного, місцевий суд дійшов вірного висновку, що юридичний висновок ТПП України від 17.12.2015 року №9411/05.0-19 та сертифікати №5748 від 28.01.2016 року та №5749 від 28.01.2016 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - є належними та допустимими доказами по справі, якими підтверджено доводи позивача про настання надзвичайних обставин (форс-мажор).

Відповідачем по справі не спростовано, що затримка поставки товару за Договором №К-3 відбулась поза волею ТОВ «СІНТЕЗПРОДСЕРВІС» й за обставин, що мають надзвичайний характер (непереборна сила, форс-мажор) в розумінні ч. 1 ст. 617, п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 1 885 000,00 грн. основного боргу, відтак задовольнив їх.

Стосовно посилань відповідача на факт укладення додаткових угод № 5 від 10.10.2014 року та № 6 від 27.10.2014 року із зазначенням необхідності сплати продавцем суми штрафу та пені, не змінює правової природи таких нарахувань як відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій та не виключає звільнення від такої відповідальності у разі наявності передбачених законодавством підстав (в даному випадку - існування форс-мажорних обставин).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (п. 4.1), сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 46 470,56 грн. 3% річних та 367 575,00 грн. інфляційних втрат, нормативно та документально доведено, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона на підставі ст.33 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року у справі № 910/1651/16 - без змін.

Матеріали справи № 910/1651/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк