Постанова № 58814599, 05.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа№ 910/21147/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача не з'явився.

від відповідача не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька

теплоелектроцентраль"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 18.04.2016 року

у справі № 910/21147/15 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька

теплоелектроцентраль"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова група

"ТАС"

про стягнення 28 409 грн 48 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року у справі №910/21147/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 13.05.2016 року прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи № 910/21147/15 за участю уповноважених представників сторін.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2273/16 від 14.06.2016 р. справу № 910/21147/15, у зв'язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016 р., справу № 910/21147/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.

В судове засідання 14.06.2016 року представники сторін не з'явилися. Розгляд справи було відкладено на 05.07.2016 року.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2762/16 від 04.07.2016 р. справу № 910/21147/15, у зв'язку із перебуванням судді Ропій Л.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2016 р., справу № 910/21147/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

В судове засідання 05.07.2016 року представники позивача та відповідача не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Чугуєвського міського суду Харківської області від 23.04.2015 року у справі №636/1363/15-п встановлено, що 24.03.2015 ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2, порушив пункт 16.13. Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-Vida, державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з рахунком на оплату № 130 від 26.05.2015 року, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс "Алекс", та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 38 від 26.05.2015 року, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс "Алекс" та Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ-Vida, державний номер НОМЕР_1, складає 27 553 грн 44 коп.

Відповідно до платіжного доручення № 1887 від 02.06.2015 року Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" здійснило оплату виконаних робіт щодо ремонту транспортного засобу ЗАЗ-Vida, державний номер НОМЕР_1, у розмірі 27553 грн 44 коп.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4195999 від 24.03.2015 року, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Страхова група "ТАС".

16.05.2015 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 06-05-104 від 10.06.2015 року, з вимогою про виплату страхового відшкодування та документи в підтвердження розміру страхового відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом норм частини 1 статті 216 та частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення і не створює ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.03.2016 у справі №638/15650/15-ц, встановлено, що ОСОБА_2 страховий платіж за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4195999 було сплачено 24.03.2015 о 18 год. 35 хв., тобто вже після настання страхового випадку, а як свідчать матеріали справи дорожньо-транспортна пригода сталася о 14 год. 35 хв., тобто поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був ухвалений та набрав законної сили вже після ДТП, Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4195999 від 24.03.2015 визнано недійсним (нікчемним).

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 07.06.2016 року рішення Дзержинського районного суду м. Харькова від 17.03.2016 року залишив без змін.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу

Пункт 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Відповідно до вищевикладеного та враховуючи те, що Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4195999 від 24.03.2015 визнаний судом недійсним (нікчемним), позовні вимоги Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" суми страхового відшкодування та штрафних санкцій визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відхиливши клопотання про зупинення провадження у справі № 910/21147/15 до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи № 638/15650/15-ц, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в його задоволенні, оскільки станом на день вирішення спору, позивачем не надано належних доказів оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.03.2016 року у справі №638/15650/15-ц у встановленому чинним законодавством України порядку.

Позивач не позбавлений права звернутись до суду, на підставі норм статті 112 Господарського процесуального кодексу України, із заявою про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами у разі скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення що підлягають перегляду.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року у справі №910/21147/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/21147/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна