Рішення № 58814318, 04.07.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Справа № 915/570/16

м. Миколаїв

За позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3) в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС

55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с №20

до відповідача: Комунальне підприємство Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство

55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8

про: стягнення заборгованості за договором №06-05/ПУ-35957/26 від 09.02.2015 року в сумі 9 824 500, 54 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 580 від 26.04.2016оку

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 03/713 від 17.05.16 року

ОСОБА_3, довіреність №03/447 від 22.03.16 року

Суть спору: ДП НАЕК Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про стягнення з КП Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство заборгованості в сумі 7862240,35 грн., 155211,08 грн. інфляційних, 136816,85 грн. 3% річних, 494319,57 грн.- 7% штрафу, 1175912,69 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобовязання за договором № 06-05/ПУ-35957/26 від 09.02.2015 року про надання послуг каналізаційних (водовідведення).

Відповідачем у відзиві заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 95 відсотків, просить відмовити в стягненні штрафу та інфляційних нахувань. На обґрунтування відзиву посилається на те, що фінансовий стан КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство є збитковим, кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, заборгованість виникла не з вини споживача, а є наслідком невідповідності тарифів, заборгованість перед позивачем покривається лише за рахунок державних субвенцій, які на погашення пені та штрафів не спрямовуються.

У відзиві від 04.07.2016 року відповідач посилається на те, що акти «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков» були підписані начальником ПТС ВП ЮУ АЕС ОСОБА_4 та інженером ПТС ВП ЮУ АЕС ОСОБА_5, повноваження яких на здійснення підпису відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що зазначені акти підписані начальником ПТС ВП ЮУ АЕС та інженером ПТС ВП ЮУ АЕС на підставі посадових інструкцій ИД.0.3104.0008.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

встановив:

09.02.2015р. між державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі ВП Южно-Українська АЕС та комунальним підприємством Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство був укладений договір № 06-05/ПУ-35957/26 на послуги водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався прийняти від відповідача на очистку господарсько-побутові стічні води в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати за очистку господарсько-побутових стічних вод за встановленими тарифами в кількості та обсягах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1 договору обсяг водовідведення за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) число поточного місяця.

Пунктом 2.2 договору було визначено, що розрахунки за водовідведення здійснюються за діючими на день оплати тарифами. Порядок встановлення і застосовування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Постачальник письмово повідомляє абонента про зміну тарифів. Повідомлення являється невід'ємною частиною договору. Тариф на момент оформлення договору складає 3,61 грн. за кв.м. без урахування ПДВ 20%.

Орієнтовно вартість водовідведення по договору складає 11869680,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 1978280,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за фактичний обсяг водовідведення здійснюється відповідачем щомісячно на підставі предявлених постачальником рахунків на оплату протягом 30 календарних днів.

Відповідач, у відповідності до п.6.2.4, зобов'язався щомісячно в передостанній робочий день місяця, разом з позивачем складати акт за фактичний обсяг водовідведення за звітний період.

27.02.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0466 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за лютий 2015». на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 11.03.2015 №05/4225, рахунок №РС,15- 310 від 28.02.2015 р. на суму 757848,74 грн. для оплати наданих послуг йому в лютому 2015 року.

В погашення боргу за лютий 2015 року по рахунку №РС,15-310 відповідач частково перерахував грошові кошти в сумі 561463,60 грн.

Таким чином, заборгованість по рахунку №РС,15-310 складає 196385, 14 грн.

31.03.2015 року сторонами складено акт №АК.03104ц.0471 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за березень 2015» На підставі акту відповідачу був направлений, згідно листа від 09.04.2015 №05/5877, рахунок №РС,15-461 від 31.03.2015 р. на суму 774024,43 грн. для оплати наданих послуг йому в березні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

30.04.2015 року сторони склали акт №АК.03104ц.0418 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за квітень 2015». На підставі акту відповідачу був направлений, згідно листа від 08.05.2015 №05/7483, рахунок №РС,15-650 від 30.04.2015 р. на суму 759421,26 грн. для оплати наданих йому послуг в квітні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

29.05.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0480а «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за травень 2015». на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 10.06.2015 №05/9242, рахунок №РС, 15-788 від 31.05.2015 р. на суму 785149,01 грн. для оплати наданих послуг йому в травні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

01.07.2015 року сторони склали акт №АК.03104ц.0490 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за червень 2015», на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 07.07.2015 №05/10698, рахунок №РС,15- 892 від 30.06.2015 р. на суму 719298,28 грн. для оплати наданих йому послуг в червні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

31.07.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0494 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за липень 2015». на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 07.08.2015 №05/12772, рахунок №РС,15- 1099 від 31.07.2015 р. на суму 751870,58 грн. для оплати наданих послуг йому в липні 2015 року.

31.08.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0501 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за серпень 2015», на підставі якого

відповідачу був направлений, згідно листа від 10.09.2015 №05/14437, рахунок №РС,15- 1172 від 31.08.2015 р. на суму 781328,18 грн. для оплати наданих послуг йому в серпні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

30.09.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0512 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за вересень 2015», на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 07.10.2015 №05/15818, рахунок №РС,15- 1286 від 30.09.2015 р. на суму 731670,47 грн. для оплати наданих послуг йому в вересні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

30.10.2015 року сторонами було складено акт №АК.03104ц.0537 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за жовтень 2015», на підставі якого Відповідачу був направлений, згідно листа від 05.11.2015 №05/17411, рахунок №РС,15- 1415 від 31.10.2015 р. на суму 803495,03 грн. для оплати наданих послуг йому в жовтні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

30.11.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0551 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за листопад 2015», на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 07.12.2015 №05/19297, рахунок №РС,15-1546 від 30.11.2015 р. на суму 759936,77 грн. для оплати наданих послуг йому в листопаді 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

31.12.2015 року сторонами був складений акт №АК.03104ц.0567 «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков за грудень 2015», на підставі якого відповідачу був направлений, згідно листа від 15.01.2016 №05/458, рахунок №РС,15-3729 від 31.12.2015 р. на суму 799661,21 грн. для оплати наданих послуг йому в грудні 2015 року. Рахунок станом на день розгляду справи не оплачено.

Всупереч згаданим умовам договору відповідач свої грошові зобов'язання з оплати передбачених договором послуг з очистки господарсько-побутових стічних вод не здійснив у повному обсязі.

Таким чином, станом на момент розгляду справи сума заборгованості відповідача перед ДП НАЕК Енергоатом, з оплати послуг, виконаних позивачем за договором № 06-05/ПУ-35957/26 від 09.02.2015 року про надання послуг на водовідведення за період з лютого 2015 по 31.12.2015 року складає 7862240,36 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3155211,08 грн. інфляційних, 136816,85 грн. 3% річних, Розрахунок суми індексації та трьох відсотків річних здійснено позивачем вірно, отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строків оплати води питної якості по договору Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості спожитої води питної якості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення більше ніж 30 днів - додатково штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 494319 ,57 грн. 7% штрафу, 1175912,69 грн. пені.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині визначення розміру пені та штрафу. Розрахунок пені здійснено позивачем вірно. Разом з тим, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наведеного.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування заяви відповідач посилається на наступне:

- фінансовий стан КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство є збитковим, кредиторська заборгованість перевищує дебіторську;

-заборгованість виникла не з вини споживача, а є наслідком, зокрема, невідповідності затверджених виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради тарифів для населення, їх фактичній собівартості та відсутності відповідних дотацій з боку органів місцевого самоврядування та держави, тому, нарахування штрафних санкцій призведе до збільшення і без того значного розміру заборгованості;

-заборгованість перед позивачем покривається лише за рахунок державних субвенцій, які на погашення пені та штрафів не спрямовуються;

-КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство засновано на комунальній власності територіальної громади міста Южноукраїнська, для задоволення суспільних та особистих потреб населення, підприємств, установ, організацій в наданні послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення;

-порушення зобовязання з боку КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство по даному договору не потягло збитків для позивача, а нараховані інфляційні втрати та 3% річних компенсують можливі збитки.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязань, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши викладені у заяві відповідача обставини та дослідивши надані ним докази суд дійшов наступних висновків.

Фінансовий стан КП Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що за умови соціальної значимості останнього може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Южноукраїнська, лікувальних закладів, шкіл, інших обєктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у звязку з порушенням відповідачем умов Договору №06-05/ПУ-3557/26.

Суд вважає, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки повязані з порушенням відповідачем умов Договору №06-25/ПУ-35972/25. Стягнення ж з відповідача штрафу та пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобовязання, тим більше, що підприємство вже перебуває у критичному фінансовому стані.

Разом з тим, позивачем надані докази стосовно його фінансового стану: за 2015р. він має збитки близько 6 млн. грн..

З метою врахування інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача щодо зменшення розміру стягуваної пені та штрафу, та стягнути з відповідача 500000,00 грн. пені , штрафу 200000,00 грн.

Суд вважає, що зменшення штрафних санкцій саме на цю величину відповідає вимогам співрозмірності та враховує інтереси, як позивача, так і відповідача; враховує кризову ситуацію, яка склалася в країні і призводить до фінансових труднощів усіх підприємств, і не суперечить принципу рівності сторін в господарському процесі, оскільки застосування такого правового наслідку, як нарахування пені та штрафу, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобовязання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не є засобом збагачення.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що акти «О расходе питьевой воды КП ТВКХ и сбросе стоков» були підписані особами без належних повноважень з огляду на їх безпідставність, оскільки вони складені спеціалістами обох сторін, компетентними в своїй галузі.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код 31948866) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с №20, ЄДРПОУ 20915546) заборгованість в сумі 7862240,35 грн., 155211,08 грн. інфляційних, 136816,85 грн. 3% річних, 200000,00 грн.- 7% штрафу, 500000 грн. пені, 147367,51 грн. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2016р.

Суддя Л.I. Васильєва