Рішення № 58813743, 05.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.16р. Справа № 904/3565/16

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування", м. Дніпропетровськ

про стягнення 49 000, 00 грн. майнової шкоди за договором страхування наземного транспорту

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування" на свою користь суму майнової шкоди у розмірі 49 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Генерального договору страхування №255/12-Т від 24.05.2012року, укладеному між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" та страхового свідоцтва № 255/12-Т-33 від 01.10.2015р., застраховані майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), повязані з володінням користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_1, від ризиків "Викрадення", "Збитки внаслідок ДТП", "Збитки внаслідок інших подій".

20.10.2015 року стався страховий випадок, внаслідок якого згідно страхового акту №255/12-Т-33 від 11.11.2015р. виплачено страхове відшкодування на загальну у сумі 56 794,52 грн. Оскільки страхова подія, внаслідок якої було здійснено страхову виплату, виникла з вини ОСОБА_1В, цивільно-правова відповідальність якого, як зазначає позивач, застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дім страхування" згідно полісу серії АІ/0170436, відповідно до якого ліміт передбачений 50 000,00 грн. та розмір франшизи за яким становить 1 000,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресної вимоги, в межах ліміту відповідальності та за вирахуванням наведеної суми франшизи, у розмірі 49 000,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що оскільки між ПАТ "СК "Арсенал Страхування" та ПАТ "СК "Дім страхування" виникли відносини суброгації, позов не підлягає до задоволення у зв'язку з безпідставністю та просив при розгляді справи застосувати строки позовної давності.

Позивач надав заперечення на відзив, в яких зазначив, що після виплати страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, до останнього перейшло право вимоги, яке було у потерпілої особи. При цьому посилання на поняття "регрес" чи "суброгації" в тексті позовної заяви не має. Крім того, основним моментом в даних поняттях є перебіг строку позовної давності. Позивачем не порушено строк позовної давності, оскільки ДТП сталося 20.10.2015р., виплата страхового відшкодування була здійснена 13.11.2015р., в той час як позовна заява була подана 27.04.2016р.

Розгляд справи відкладався з 31.05.2016 року на 05.07.2016 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 05.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2015 року на перехресті шосе Дніпропетровське та Об'їзної дороги в м. Кривий Ріг, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення автомобіля "Skoda", держ. реєстр. № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Toyota", держ. реєстр. № НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1

Згідно довідки Відділу ДАІ Криворізького МУ ГУМВС в Дніпропетровській області, автомобіль марки "Skoda Octavia F7", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження задньої частини автомобіля.

Пошкоджений автомобіль належить ТОВ "УніКредит Лізинг", застрахований в приватному акціонерному товаристві Страховій компанії "Арсенал Страхування" згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №255/12-Т від 24.05.2016 року.

Вигодонабувачем за даним договором є ТОВ "УніКредит Лізинг".

Відповідно до постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська винною в даній ДТП визнано водія автомобіля "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 та стягнуто з нього штраф у розмірі 340,00 грн.

Отже, вина ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена у судовому порядку.

Дорожньо-транспортна пригода, яка спричинила пошкодження автомобілю марки "Skoda Octavia F7", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "УніКредит Лізинг", відповідно до умов договору є страховим випадком.

Згідно висновку №26101500 від 30.10.2015 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальних збитків, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля Skoda Octavia становить 58 853,94 грн.

Наданий позивачем у якості доказу висновку №26101500 від 30.10.2015 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальних збитків від 30.10.2015 року, складений спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_3 (свідоцтво №415, видане Міністерством юстиції України 23.03.2001 року, за спеціальністю 12-2 "Визначення вартості КТС, розмірів збитків, спричинених власникам ТЗ", дійсне до 26.04.2016 року).

11.11.2015 року позивачем складено страховий акт №255/12-Т/33, відповідно якого сума страхового відшкодування згідно розрахунку, а також розрахунку суми матеріального збитку становить 56 794,52 грн.

На підставі страхового акту №255/12-Т/33 від 11.11.2015 року, згідно платіжного доручення №4178 від 13.11.2015 року позивачем було перераховане страхове відшкодування в сумі 56 794,52 грн. на користь ТОВ "УніКредит Лізинг".

Отже, сума виплаченого страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №255/12-Т від 24.05.2014 року складає 56 794,52 грн.

Відповідно до полісу серії АІ №0170436 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дім страхування", як страховиком, та ОСОБА_4 як страхувальником, застраховано цивільно-правову відповідальність останнього щодо транспортного засобу JTNBV58T90J110459, державний номер FT3182FH.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове стахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Доказів неправомірності керування автомобілем "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер FT3182FH, ОСОБА_1 до матеріалів справи не залучено, відповідачем з даного приводу заперечень не надано, а отже судом приймається правомірність керування даним транспортним засобом ОСОБА_1

Згідно даних МТСБУ поліс серії АІ №0170436 є діючим на 20.10.2015 року.

Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 50 000,00 грн.

Франшиза становить 1000,00 грн.

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що у нього, як страховика за договором майнового страхування та особи, що виплатила страхове відшкодування, є право зворотної вимоги до винної особи в розмірі виплаченого страхування, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", яка узгоджується з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 названого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За визначеннями, наведеними у ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як встановлено вище, цивільно-правова відповідальність особи, винної в дорожньо-транспортній пригоді, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дім страхування".

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.

Обов'язок повідомити відповідача про страховий випадок встановлено ст.26 Закону України "Про страхування" для страхувальника, а не для відповідача.

Обставини неповідомлення відповідача його страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки, визначені у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція на дату виникнення спірних правовідносин) не є підставою для відмови у виплаті відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 року, прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2012 року у справі № 4/17-3520-2011.

У разі неповідомлення у встановлений строк страховика про настання ДТП в останнього виникає право на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив ДТП (правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 року, прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2014 року у справі № 914/3831/13).

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно платіжного доручення №4178 від 13.11.2015 року позивачем виплачено на користь ТОВ УніКредит Лізинг" страхове відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 56 794,52 грн.

Відповідно до наданих позивачем до суду відомостей щодо полісу серії АІ № 0170436 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 1000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь відшкодування завданої шкоди у розмірі 49 000,00 грн., оскільки вищеназваним полісом за шкоду майну складає 50 000,00 грн. та франшиза 1 000,00 грн.

Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність винної у скоєнні ДТП особи на момент настання страхової події була застрахована відповідачем за полісом серії АІ №0170436 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимоги позивача до відповідача про відшкодування завданої шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи підлягають задоволенню повністю у сумі 49 000,00 грн.

Посилання відповідача на застосування строків позовної давності, у зв'язку з чим в задоволенні позову просить відмовити, не приймаються судом зважаючи на їх безпідставність. Відповідач просить застосувати до виниклих правовідносин загальну позовну давність у три роки.

Так, дійсно між сторонами склалися відносини суброгації, а не регресу, про що вірно зазначає у відзиві відповідач. Аналогічна правова позиція також узгоджується з постановою Верховного Суду України від 04.11.2014 року по справі №3-165гс14.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що страховий випадок настав 20.10.2015 року, а відтак трирічний строк позовної давності ще не сплинув.

Інших заперечень щодо заявленого позову у відзиві на позов відповідачем не наведено.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 378,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9 Закону України "Про страхування", статтями 9, 12, 22, 29, 33 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 21, ідентифікаційний код 21870998) на користь Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, ідентифікаційний код 33908322) виплачене страхове відшкодування у сумі 49 000,00 грн. (сорок дев'ять тисяч грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 07.07.2016р.

Суддя ОСОБА_5