Ухвала суду № 58812632, 05.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/530/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправними дії щодо виставлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21-У від 16.12.2015 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 100984,60 грн., також просив скасувати вимогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що наказ та повідомлення про проведення перевірки позивачу вручено не було, крім того на кінець календарного місяця за позивачем не рахувалось недоїмки та не було боргу зі сплати фінансових штрафних санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовані усі обставини, що мають значення у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець в Кілійській районній державній адміністрації 27.06.2003р., державна реєстрація №2536017000000001712, на податковому обліку перебуває в Кілійському відділі ОДПІ з 27.03.2003 року за №06-338.

В період з 14.09.2015 року по 09.12.2015 року посадовими особами ОДПІ, на підставі направлення від 10.09.2015р. №94, та наказу від 31.08.2015р. №225 та плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на третій квартал 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. та законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р.

Наказом ОДПІ від 24.09.2015 року №252 термін проведення перевірки перенесено до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строків визначених п.5 ст.44 Податкового кодексу (далі - ПК) України (90 днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення контролюючого органу), оскільки до Кілійського відділу ОДПІ надійшла заява ФОП ОСОБА_1 від 10.09.2015р. вх.№644/10, де платник податків повідомив, що 10.09.2015 року викрадено первинні документи за 2012-2015 роки та надано копію довідки Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області від 11.09.2015 року з переліком документів, які були викрадені невідомою особою.

Після закінчення строку, який надано для поновлення документів, позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували витрати по деклараціям платника за 2012-2014 роки.

За наслідками перевірки складено акт №1206/15-16-17-01/НОМЕР_1 від 16 грудня 2015 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме: п.177.2, п.177.4., п. 177.5 ст.177 Податкового кодексу (далі - ПК) України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб всього 37056,32 грн., у т.ч. за 2012 рік - 18701,95 грн., за 2013 рік - 9522,5 грн., за 2014 рік - 8831,87 грн.; п.п.1,4 ч.2 ст.6 та п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 100984,6 грн. (за 2012 рік - 48161,17 грн., 2013 рік - 31785,20 грн., 2014 рік - 21038,24 грн.); п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - податковий розрахунок суд доходу, нарахований на користь платника податків утриманого з них податку (форма №1-ДФ) не наданий до податкового органу за 2012-2014 роки; п.44.3 ст.44 ПК України - не надано до перевірки жодних первинних документів.

Підставою звернення до суду стало, прийнята на підставі вказаного акту перевірки вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.12.2015 року № Ф-21-У, якою визначено суму недоїмки з єдиного внеску у розмірі 100984,60 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними, тому суд відмовив у їх задоволені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є, зокрема: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

При цьому, відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положеннями ч.11 статті 9 цього Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.4 статті 25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами контролюючого органу, на підставі п.77.1.1.ст.77 ПК України, наказу ОДПІ №225 від 31.08.2015, відповідно до направлення № 94 від 10.09.2015, виданого ОДПІ та плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2015р., проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 роки та законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 роки, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 31.08.2015р. №19/15-02-17-01, яке вручено особисто ФОП - 03.09.2015р. з копією наказу №225 від 31.08.2015р., про що с розписка ОСОБА_1 з особистим підписом.

У день початку перевірки фахівці ОДПІ вийшли на адреси платника податків та склали акти про відсутність платника за адресою реєстрації: м. Вилкове, провулок Першотравневий, 3 та за адресою місцезнаходження об'єкта оподаткування - бар "Драйв": м. Вилкове. вул. Леніна. 22 (акти неможливості вручення направлення від 14.09.2015 № 589, від 15.09.2015 №597, від 16.09.2015 №601 від 17.09.2015 №606). У зв'язку з чим направлення на перевірку 18.09.2015 року надіслане позивачу Новою поштою.

До початку перевірки до Кілійського відділу ОДПІ надійшла заява ФОП ОСОБА_1 від 10.09.2015 р. вх. № 644/10, де повідомлялося, що 10.09.2015 р. були викрадені первині документи за 2012 - 2015 роки та надана копія довідки Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області від 11.09.2015р. з переліком документів, які були викрадені невідомою особою.

Згідно копії довідки Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області від 11.09.2015р. за даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12015160310000653 за ст. 357 ч. 1 (таємне викрадення майна) КК України.

ОДПІ було складено акт №705/15/16-17-01/НОМЕР_1 від 24.09.2015р про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 до дати відновлення та надання таких документів до перевірки в межах строків, визначених пунктом 44.5 ст. 44 ПК України. Також, наказом ОДПІ від 24.09.2015 №252 термін проведення перевірки було перенесено до дати відновлення та надання таких документів до перевірки в межах строків, визначених ПК України (90 днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу). Наказ був надісланий платнику поштою з повідомленням про вручення 24.09.2015, лист повернувся до Кілійського віддлення ОДПІ 29.10.2015.

Перевірка була продовжена після закінчення 90 днів, при цьому згідно п. 1.2.6 наказу ДФС України від 31.07.2014 № 22 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" у разі закінчення 90- денного терміну новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення не виписуються.

Згідно п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, які належать або пов'язані з предметом перевірки. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, відповідно до п.44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Після закінчення терміну, який надавався для поновлення документів, станом на 09.12.2015р. ФОП ОСОБА_1 не було надано до перевірки первинні документи, які б підтверджували витрати по деклараціям платника за 2012-2014 роки на суму 291022 грн. у т.ч. витрати щодо вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей всього на суму 146160 грн., у т.ч. за 2012 рік - 65813 грн., за 2013 рік - 45655 грн., за 2014 рік - 45945 грн. та інші витрати всього па суму 144862 грн. у т.ч. за 2012 рік - 72980 грн. за 2013 рік - 45945 грн. за 2014 рік - 25937 грн.. чим порушено п.177.4. ст.177 ПК України.

Податковим органом було направлено запит №4670/С/17-01 від 16.12.2015 року щодо надання поновлених документів для підтвердження витрат, але документи до ОДПІ не були надані.

При перевірці складено акт про ненадання вище перелічених документів від 09.12.2015р. № 1160/15-16-17-01/НОМЕР_1.

Згідно п 44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

По результатам перевірки було донараховано суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 100984,6 грн. та сформовано вимоги про сплату недоїмки.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги на допущення відповідачем процедурних порушень як недоведені та вважає необхідним зазначити, що навіть встановлення процедурних порушень не спростовують факт допущеного позивачем порушення податкового законодавства.

Щодо посилання апелянта на те, що ФОП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (ч. 4 ст. 6 Закону № 2464).

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

Враховуючи вимоги ст.71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що в ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова