Ухвала суду № 58812600, 05.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/126/16

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна інвестиційна компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна інвестиційна компанія» (далі ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправною податкову консультацію та зобов'язання надати нову податкову консультацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкова консультація ГУ ДФС у Миколаївській області від 23 грудня 2015 року №3299/10/14-29-15-01-10 є неправомірною, оскільки суперечить нормам Податкового кодексу України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням ГУ ДФС у Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Товариство звернулося до ГУ ДФС у Миколаївській області з листом №1651 від 27 листопада 2015 року про надання індивідуальної податкової консультації, у якій просило пояснити декілька питань, а саме:

- чи необхідно при реорганізації юридичної особи нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ згідно із п.198.5 ст.198 ПК України;

- чи зберігається у такій ситуації право на податковий кредит з ПДВ.

23 грудня 2015 року листом ГУ ДФС у Миколаївській області №3299/10/14-29-15-01-10 надано індивідуальну податкову консультацію, у якому зазначено, що «реорганізований суб'єкт господарювання повинен нараховувати податкові зобов'язання відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що передані ТМЦ не будуть використовуватися в операціях, що є господарською діяльністю платника податку».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам діючого законодавства України та суперечить позиції Державної податкової адміністрації України, що була викладена в листі від 22 лютого 2011 року № 4956/7/16-15/7-26 та позиції Державної податкової служби України, що була викладена в листах від 06 квітня 2012 року № 6140/6/15-3415-19 та № 10164/7/15-3417-19, від 07 листопада 2014 року № 6453/6/99-99-19-02-15, від 06 лютого 2007 року № 2229/7/16-1517-9, від 04 серпня 2006 року № 8571/6/15-0316, в офіційних роз'ясненнях, що містяться у електронній базі даних на сайті ДФС України, зокрема №101.13.05, №101.07.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Разом з тим, пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пп.52.1-52.3 ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Згідно п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до вищевикладених норм законодавства України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Надання консультації, є наслідком належної реалізації податковим органом своїх владних управлінських функцій в сфері податкового законодавства, яка може створювати для платника податків на якого вона спрямована відповідні права у цій сфері. Зазначена консультація, як певне рішення суб'єкта владних повноважень повинне відповідати вимогам законодавства, норми якого регулюють відповідні правовідносини.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія» не погоджується зі змістом наданої відповідачем податкової консультації, вважає її неправомірною, а тому вирішило звернутися до суду з даним позовом.

Згідно пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування.

Податковий кодекс України не містить визначення поняття «реорганізація юридичної особи». Разом з тим, у пп. 98.1 п. 98.1 ПК України містить визначення поняття «реорганізація платника податків».

Згідно пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків розуміється виділення з платника податків інших платників податків, а саме - передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Відповідно до вищезазначених норм законодавства, а саме пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що від оподаткування податком на додану вартість звільнена операція з передачі частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Таким чином, обов'язковою умовою звільнення відповідної операції від оподаткування є передача частини майна до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, який відповідно до законодавства України є платником податку на додану вартість.

До того ж, згідно п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу або будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Отже, згідно вищезазначених норм законодавства чітко встановлено, що при виділенні юридичної особи об'єкт оподаткування відсутній.

До того ж, дана правова позиція викладена в листах Державної податкової адміністрації України та Державної податкової служби України від 22 лютого 2011 року № 4956/7/16-15/7-26, від 06 квітня 2012 року № 6140/6/15-3415-19 та № 10164/7/15-3417-19, від 07 листопада 2014 року № 6453/6/99-99-19-02-15, від 06 лютого 2007 року № 2229/7/16-1517-9, від 04 серпня 2006 року № 8571/6/15-0316, та в офіційних роз'ясненнях, що містяться у електронній базі даних на сайті ДФС України, зокрема №101.13.05, №101.07.

Згідно зі змісту яких, відповідно до пункту 198.5 ст.198 та пункту 199.6 ст.199 розділу V Кодексу на випадки проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 ст.196 цього Кодексу, не поширюється ні визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняється від оподаткування відповідно до цього розділу, ні перерахунок сум податкового кредиту у зв'язку із зміною частки використання товарів (послуг) в оподаткованих і неоподаткованих операціях.

Таким чином, платниками податку, які здійснюють передачу цілісних майнових комплексів до статутного фонду новоутвореного підприємства, податкові зобов'язання не нараховуються, податковий кредит не коригується. Податкові накладні на операції з такої передачі не виписуються, оскільки операція не є об'єктом оподаткування, а відображається в Реєстрі виданих податкових накладних на підставі документів бухгалтерського обліку з позначкою «БО». Підприємство, яке отримує в статутний фонд цілісні майнові комплекси дочірніх підприємств, податковий кредит по отриманих об'єктах також не формує.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що операція з реорганізації ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія» шляхом виділення нової юридичної особи зі складу товариства, податкові зобов'язання не нараховуються, податковий кредит не коригується.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, податкова консультація ГУ ДФС у Миколаївській області від 23 грудня 2015 року №3299/10/14-29-15-01-10 є неправомірною, оскільки суперечить діючим нормам Податкового кодексу України.

Доводи зазначені в апеляційній скарзі колегія суддів до уваги не приймає та вважає такими, що ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) - несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року в розмірі 3031 (три тисячі тридцять одна) грн. 60 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв