Ухвала суду № 58812577, 05.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5636/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення -,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ТОВ «Омікрон Плюс» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 21 серпня 2015 року № 500060001/2015/610127/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно прийняв рішення про коригування митної вартості відповідно до поданих TOB «Омікрон плюс» документів, які на його думку містять розбіжності та не містять усіх даних. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем всупереч приписам МК України, оскільки позивачем, з метою підтвердження заявленої ним митної вартості, подавалися відповідні обов'язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, але вони не були визнані відповідачем достатніми. На думку позивача ці документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість товару за ціною договору. Позивач вважає, що приймаючи рішення відповідач не спростував контрактну ціну товару та будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору у рішенні не наведено, інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, також, не встановлено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційні скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

13 серпня 2015 року між TOB «Омікрон плюс» та Фірмою «T-BUSINESS, INC» (Panama) було укладено зовнішньоекономічний контракт № OMKTBS/1 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікації до кожної партії товару.

Згідно п. 3.1 Контракту базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 pоку, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.

18 серпня 2015 року згідно Контракту на умовах CIF Одеса морським транспортом було ввезено в Україну партію товару на загальну суму 39 144,08 доларів США. Товар було ввезено в морському контейнері YMMU6116654 упакований в коробки у кількості місць 1474, вагою брутто 26 880 кг.

18 серпня 2015 року проведено фізичний огляд товару згідно акту № б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB «Омікрон плюс» складено та подано головному інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 Кравченко С.Ю, електронну митну декларацію № 500060001/2015/015475 від 21 серпня 2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товарів була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості (за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 39 144, 08 доларів США (862 374,18 грн.).

21 серпня 2015 року за результатами перевірки ЕМД № 500060001/2015/015475 та згідно документів, що підтверджують визначену митну вартість товару інспектором ВМО-1 м/п «Одеса-порт» відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00247, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610127/2, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом.

Не погодившись з висновками відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем для митного оформлення документах, вважаючи рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним, таким що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягаючим скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи рішення про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610127/2 запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та провів усну консультацію з декларантом, однак позивач не надав усіх необхідних документів для підтвердження митної вартості товару, таким чином відповідач прийняв обґрунтоване рішення про корегування митної вартості шляхом визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Разом з тим, відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1-3, 5 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: у п. 4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13 серпня 2015 року № OMKTBS/1 встановлено, що ціна товару містить: ціну товару на умовах СТР Київ, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF Одеса; п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту наголошує на тому, що умови поставки, зазначені у п. 4.1 цього ж контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб, вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару, крім цього і в інвойсі від 13 серпня 2015 року № 13338 в розділі "Умови поставки" вказані такі ж умови поставки та їх складові, але в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, які відповідно до п. 2 сі. 53 Митного кодексу України (далі - Кодекс) визначені документами, які підтверджують митну вартість товарів; відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного договору від 13 серпня 2015 року № OMKTBS/1 якість товару підтверджується відповідним сертифікатом якості заводу виробника або продавця, який відсутній в пакеті документів, поданому до митного оформлення.

Оскільки надані позивачем до митного органу для підтвердження митної вартості товарів документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що могли б підтвердити числові значення складових митної вартості цих товарів, митний орган вирішив затребувати додаткові документи, які б дали змогу здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та митним органом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

За результатом проведеної консультації між Одеською митницею та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості, про що свідчить відповідний запис на декларації митної вартості. /зворотній бік а.с. 37/

До того ж, митний орган приймаючи спірне рішення запропонував позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, декларант ТОВ «Омікрон Плюс» не скористався своїм правом на подання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а також на вимогу Одеської митниці належних необхідних документів не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

На підставі ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені МК України.

У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості №500060001/2015/610127/2 від 21 серпня 2015 року.

Колегія суддів вважає це рішення правомірним, оскільки митним органом наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

В апеляційній скарзі ТОВ «Омікрон Плюс» вказує на те, що митним органом без будь-яких обґрунтувань прийнятий шостий (резервний) метод для визначення митної вартості товару.

Колегія суддів не приймає до уваги цей довід апелянта, оскільки у рішенні про коригування митної вартості №500060001/2015/610127/2 від 21 серпня 2015 року відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені у наказі Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 у графі 33 рішення чітко зазначені обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. / зворотній бік а.с.27/

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв