Ухвала суду № 58812293, 04.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3573/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Шутовській І.Є.,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування припису, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-0303/1 від 3 березня 2015 року та зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувались на підставі повідомлення про початок їх виконання, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано припис, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка за договором купівлі-продажу від 14.09.2007 придбала 3/5 частин житлового будинку з відповідними будівлями та спорудам, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, та дві земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

У 2009 році на зазначених земельних ділянках позивачкою без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, побудовано житловий будинок, площею 104,9 кв. м, а 18.03. 2014 року за її заявою комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1.

19 вересня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві позивачем індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, результати якої оформлені актом від 19 вересня 2014 року, при цьому, встановлено, що будівництво здійснено за відсутності документу, який надає право на виконання будівельних робіт та за відсутності проектної документації, що є порушенням вимог ст. 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також в акті перевірки зазначено, що будинок розміщено на відстані 0,75 м від межі суміжної земельної ділянки, чим не витримано мінімально допустиму відстань, передбачену пунктом 3,25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», крім того, житловий будинок побудовано на відстані 2,2 м до прибудови житлового будинку, що є порушенням протипожежних норм, визначених пунктами 3.13, 3.25* 3.25а* цих ДБН.

З огляду на виявлені порушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено припис №С-1909/1 від 19 вересня 2014 року, яким ОСОБА_3 зобов'язано у строк до 1 березня 2015 року усунути виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.

На виконання вимог зазначеного припису позивачка 12.01.2015 року звернулась до управління містобудування та архітектури Броварської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, що належить їй на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, і 15.01.2015 року їй був виданий будівельний паспорт №02 на індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 в м. Бровари Київської області.

В подальшому, позивачкою до Департаменту ДАБІ у Київській області було направлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо індивідуального житлового будинку, яке зареєстроване відповідачем 13.02.2015 року.

Одночасно, про направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивачка повідомила на адресу Броварського управління РВ МНС України в Київській області та Броварського МВК.

03.03.2015 року Департаментом ДАБІ у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої встановлено невиконання позивачем вимог попереднього припису №С-1909/1 від 19 вересня 2014 року, у зв'язку з чим, винесено припис №С-0303/1 від 3 березня 2015 року, яким позивачку зобов'язано в строк до 1 травня 2015 року усунути виявлені перевіркою від 19 вересня 2014 року порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.

Вважаючи вказаний припис протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність та безпідставність припису № С-0303/1 від 03 березня 2015 року, з чим погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).

В свою чергу, згідно ст. 32 Закону № 3038-VI, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст. 1 Закону №687-XIV проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Водночас, відповідно до статті 27 Закону № 3038-V забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-V щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, право на виконання будівельних робіт надається замовнику після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, залежно від категорії складності об'єкту, його будівництво може здійснюватись на підставі проектної документації або на підставі будівельного паспорту та технічних умов. За умови будівництва об'єкту на підставі будівельного паспорту розроблення проекту будівництва не вимагається і здійснюється виключно за бажанням замовника, а право на початок виконання будівельних робіт надається за умови направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог припису №С-1909/1 від 19 вересня 2014 року, позивачка отримала будівельний паспорт забудови земельної ділянки на індивідуальний житловий будинок (категорія складності II) та направила до Департаменту ДАБІ у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, як вірно зазначає суд першої інстанції, вимоги припису від 19.09.2014 року позивачкою виконані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Щодо вимог спірного припису в частині усунення порушень пункту 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, відповідно статті 27 Закону №687-XIV, замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, зокрема, забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 № 44 затверджено ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», абзацом 3 пункту 3.25* яких передбачено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

При цьому, будинок, позначений на схематичному плані земельної ділянки літерою «Л», розміщено на відстані 0,75 м від межі суміжної земельної ділянки, що не є спірним.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, власник сусідньої земельної ділянки не заперечує щодо розміщення будинку позивачки на відстані, що не відповідає вимогам пункту 3.25* ДБН 360-92**, і його розміщення не створить перешкод для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, оскільки вимоги пункту 3.25* ДБН 360-92** щодо розміщення об'єктів будівництва на відстані не менше одного метра до межі сусідньої ділянки мають на меті, насамперед, забезпечити рівну можливість власників суміжних земельних ділянок здійснювати догляд та поточний ремонт будівель та зважаючи на наявну у матеріалах справи письмову згоду суміжного власника, позивачкою, у даному випадку, вчинено достатні заходи на усунення встановлених перевіркою порушень.

Щодо порушень пунктів 3.13, 3.25* 3.25а* ДБН 360-92** в частині недотримання протипожежних розривів, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, житловий будинок позивача, позначений літерою «Л», побудовано на відстані 2,2 м до прибудови житлового будинку, позначеної на схематичному плані літерою «а», в той час, як відповідно до таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** мінімальна протипожежна відстань між житловими будівлями, які належать до І та ІІ ступені вогнестійкості становить 6 метрів.

Водночас, примітками до вказаної таблиці дозволяється встановлення протипожежних розривів між будинками І та ІІ ступенів вогнестійкості менше 6 метрів за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною.

Як вказує суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ступінь вогнестійкості житлового будинку позивача та прибудови до житлового будинку за результатами перевірок від 19 вересня 2014 року та 3 березня 2015 року відповідачем не визначався, а висновок про можливість віднесення будинку до ІІІ ступеня вогнестійкості зроблений відповідачем шляхом візуального огляду зовні, при цьому, опис конструктивних елементів житлового будинку при визначенні ступеню вогнестійкості відповідачем до уваги не взято, а також не залучено до проведення перевірок відповідних фахівців для визначення ступеню вогнестійкості житлового будинку позивачки.

Тобто, як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідачем зроблено передчасний висновок про недотримання позивачкою вимог пунктів 3.13, 3.25* 3.25а* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

В іншій частині постанова суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 06 липня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.