Ухвала суду № 58812262, 06.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26997/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І. Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київського міського військового комісаріату (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни, викладене в протоколі № 8 від 21.10.2015 року, в частині відмови у визначенні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2; зобов'язання відповідача розглянути та прийняти рішення з питання встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04 квітня 2015 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач є військовослужбовцем, звільненим у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Календарна вислуга років у Збройних Силах станом на 20.09.2014 року складає 31 рік 1 місяць, а пільгова - 33 роки 2 місяці.

Як убачається з копії довідки про проходження служби № 342/324 від 23.09.2014 року, позивач з 20.10.2011 року по 03.10.2012 року працював на посаді старшого офіцера групи допомоги державним установам відділу миротворчого персоналу ЄС, ОБСЄ, НАТО та коаліційних сил Центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України № 1148 від 30.10.2011 року, відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» та Указу Президента України від 26.01.2007 року «Про направлення миротворчого персоналу України для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан» позивач був введений до складу Відділу миротворчого персоналу ЄС, ОБСЄ, НАТО та коаліційних сил Центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних Сил України та направлений до складу Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан.

Позивач зазначає, що він був направлений у відрядження до міста Кабул, Афганістан, і, відповідно до посвідчення про відрядження 315/2/4036, відбув в Афганістан 01.11.2011 року, де перебував до 03.10.2012 року. В складі Відділу миротворчого персоналу позивач перебував у Групі знищення вибухонебезпечних предметів, безпосередньо організовував виконання завдань щодо розмінування (знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів та проведення інших вибухових робіт з розмінування в провінції Гор (найближчий населений пункт міста Чагчаран) та виконував покладені на нього обов'язки військової служби, у тому числі особисто виконував роботи з розмінування полів та об'єктів народного господарства.

Наведене підтверджується витягом з наказу командира в/ч А0172 від 20.12.2012 року № 193, витягом з наказу командира в/ч А0172 від 18.10.2011 року № 137, витягом з наказу командира в/ч А2513 від 27.10.2011 року № 221, витягом з наказу МОУ від 20.10.2011 року № 1148, посвідченням про відрядження від 31.10.2011 року № 315/2/4036, рапортом № 61 від 28.06.2012 року, рапортом № 62 від 10.07.2012 року, рапортом № 63 від 10.07.2012 року.

З огляду на те, що позивач особисто перебував у групі знищення вибухонебезпечних предметів та знищував боєприпаси, він в установленому порядку звернувся до Комісії Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни для визначення статусу учасника бойових дій.

Рішенням Комісії, викладеним в протоколі № 8 від 21.10.2015 року відмовлено у визначенні йому статусу учасника бойових дій. Дане рішення відповідач у своїх письмових запереченнях обґрунтував тим, що з аналізу ст. 5, п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» убачається, що право на отримання статусу учасника бойових дій мають лише особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування вибухонебезпечних предметів саме на території України, а оскільки позивач не залучався до виконання завдань щодо розмінування на території України, то підстав для визнання позивача учасником бойових дій, немає.

Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся за захистом своїх прав до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 9 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 200 від 07.05.2015 року, зареєстрованому Мін'юстом 14.05.2015 року за № 531/26976 (надалі - Положення), на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Згідно п.11 Положення, комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі таких документів:

заяв громадян або клопотань командирів (начальників);

довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою;

партизанського квитка;

посвідчення учасника підпілля;

посвідчення до знака «За розмінування»;

грамот, фотографій (оригіналів);

газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження;

історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів;

документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника;

документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період;

інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін).

Крім того, підставою для надання статусу учасника бойових дій є такі документи:

1) для військовослужбовців, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки:

витяг із наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває в складі національного контингенту;

витяг із відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби в складі національного контингенту чи персоналу;

довідка про проходження військової служби в складі національного контингенту чи персоналу.

Як наведено в п. 12 Положення, за відсутності в заявника через незалежні від нього причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником. Рішення Комісії оформлюється протоколом - п. 17 Положення.

Відповідно п. 3 Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 200 від 07.05.2015 року, зареєстрованої Мін'юстом 14.05.2015 за № 532/26977, посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки та листи талонів видаються громадянам із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишнім партизанам та підпільникам - військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, обласними та Київським міським військовими комісаріатами за місцем їх реєстрації.

Як убачається з ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції, що діяла на час виконання військового обов'язку в Афганістані, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 цього ж Закону, учасниками бойових дій визнаються: особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправильно застосовано норми законодавства, оскільки обмеження щодо обов'язкового виконання завдань у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України вказані норми не містять.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Комісії Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни, викладене в протоколі № 8 від 21.10.2015 року, в частині відмови у визначенні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2 є протиправним, а тому, підлягає скасуванню, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав Київський міський військовий комісаріат розглянути та прийняти рішення по зверненню позивача з питання встановлення йому статусу учасника бойових дій.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.