Ухвала суду № 58812060, 04.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2016 рокусправа № 804/15971/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 804/15971/15 за позовом Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма «СУЗ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2015 року № 0002711503, згідно якого до позивача за затримку 19 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 41114,6 грн. застосовано штрафні санкції в розмірі 4111,46 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що прийняте посадовими особами відповідача податкове повідомлення-рішення є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до ч. 1 ст. 126 ПК України вважає безпідставним, оскільки ТОВ з іноземними інвестиціями «СУЗ» у повному обсязі та своєчасно сплатило узгоджені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що підтверджується платіжним дорученням.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1, ст. 75, ст. 76 ПК України посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма «СУЗ» з питань своєчасної сплати узгодженої суми з податку на прибуток 2014 року, за наслідками перевірки складено акт від 26.08.2015 року № 1021/153/14283674. (а.с. 12)

15.09.2015 року відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0002711503, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 41114,6 грн. (за затримку на 19 календарних днів) до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 4111,46 грн. (а.с. 7)

Позивач таке рішення відповідача вважає протиправним і просить його скасувати.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання,- у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2015 року позивачем подано до відповідача декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з вказаного податку в розмірі 41154 грн.

Термін сплати вказаної декларації припадав на 12.03.2015.

11.03.2015 року позивачем сплачено задекларовану суму, що підтверджується платіжним дорученням № 401 на суму 41154 грн. (а.с. 18), проте помилково вказано код бюджетної класифікації платежу, а саме 11021000 як податок на прибуток приватних підприємств, замість вірного коду бюджетної класифікації платежу 11020300 як податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Разом з тим, листом від 13.03.2015 року за вих. 1303/15 позивач повідомив податковий орган про необхідність здійснення перепризначення вказаних грошових коштів в розмірі 41154 грн., сплачених як податок на прибуток приватних підприємств в рахунок сплати податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Згідно частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до частини п'ятої статті 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Крім того, на думку колегії суддів, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації та номеру рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані висновки колегією суддів здійснені з урахуванням правової позиції Верховного Суду України у справі № 21-377а15 (постанова ВСУ від 16 червня 2015 року), яка відповідно до вимог ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244? Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватись судами при застосуванні правових норм в аналогічних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки акту перевірки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, є необґрунтованими, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 804/15971/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко