Ухвала суду № 58812056, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2016 року

справа № 808/7810/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Київської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі №808/7810/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови, -

в с т а н о в и в :

02 вересня 2015 року ТОВ «КЛІОН» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010078/2 від 16.06.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/2015/0010 від 16.06.2015.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, товариство задекларувало їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), додавши до декларації документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010078/2 від 16.06.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/2015/0010 від 16.06.2015.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить суд оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що обраний позивачем метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що використані декларантом відомості не містять всіх даних для обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Під час аналізу додатково наданих на вимогу митного органу документів було встановлено, що надані документи містять пояснення деяких виявлених розбіжностей в первинно поданих документах проте не містять інформації, яка підтверджувала б числові значення складових митної вартості. Декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість в повному обсязі.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та Пелагос П/Ф, Фарерські острови (Постачальник) укладено Контракт №188F/2015P від 30.04.2015 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожена скумбрія ціла (далі - товар). Згідно Інвойсу постачальника від 05.06.2015р. № SDA140330 товар постачався за ціною 1,125 доларів США за кг, на умовах FCA м. Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 16.06.2015 позивачем по електронній системі “MD Office™. MDDeclaration” до М/п “Східний термінал” Київської митниці ДФС було подано митну декларацію (далі – МД) по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 125110011.2015.008057) довідковий № 574 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 470978,06 гривень (тобто 24,15 грн або 1,15 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч.10 ст. 58 Митного кодексу України включає вартість товару згідно рахунків - 461978,07 грн. (21937,50 доларів США х 21,058829 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000,00 грн.

Разом з МД позивачем був наданий пакет документів (згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України) та додаткових документів: контракт №188F/2015P від 30.04.2015; інвойс від 05.06.2015 №SDA1403S0; калькуляція постачальника від 05.06.2015; прайс-лист від 03.06.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 199135 від 11.06.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 11.06.2015; договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 15.06.2015, серії СРД-00 № 203096; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 11.06.2015 № LT0176645/L2-6153; сертифікат походження №ВС 29055 від 05.06.2015; сертифікат якості № 53-2015 від 05.06.2015; експортна декларація №15LTLUB000EK00E814 від 11.06.2015; експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Київська митниця повідомила декларанта про те, що під час перевірки МД АСАУР сформовані обов’язкові ризики 105-2. Враховуючі висновки форматологічного контролю МД стосовно перевірки достовірності рівня митної вартості та вищевикладене, позивачу, з урахуванням пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, 16.06.2015 пред’явлена вимога надати до митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення, а саме: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; копію митної декларації країни виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

16.06.2015 позивач надав відповідачу лист №06/02-540 від 16.06.2015, в якому повідомив про неможливість надати додаткові документи у 10-ти денний термін та про їх надання на протязі 80 днів з моменту митного оформлення.

16 червня 2015 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010078/2 від 16.06.2015, в зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,84 доларів США за 1 кг товару.

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/2015/00101 від 16.06.2015.

Позивач зазначив, що був не згоден з прийнятим рішенням відповідача, але з метою випуску у вільний обіг швидкопсувних товарів скористався правом, наданим ч.3 ст. 52 Митного кодексу України, та оформив 16.06.2015 нову МД по формі МД-2 №125110011/2015/008095 сплативши митні платежі згідно із заявленою позивачем митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю, визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 92 816,01 грн., про що зазначено в графі 47 МД (під кодом “ 55”).

В рішенні про коригування митної вартості товару, відповідач зазначив перелік документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Слід зауважити, що цей перелік не відповідає переліку витребуваних додаткових документів, зазначених відповідачем в повідомленні позивачу від 16.06.2015р. і містить нові вимоги, а саме: 1) договір з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація.

06.07.2015 позивач, керуючись ст.55 Митного кодексу України, додатково надав відповідачу додаткові документи зазначені в рішенні: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015; лист позивача № 06/02-646 від 06.07.2015р. про договори, укладені з третіми особами; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/1Т від 02.01.2015; рахунок № 692 від 18.06.2015; лист постачальника від 02.07.2015 з даними бухгалтерського обліку та договори з третіми особами.

Однак відповідач не скасував свого рішення про коригування митної вартості, посилаючись на відсутність для цього правових підстав, про що повідомив позивача листом від 15.07.2015 № 5845/4/10-70-60-01-47.

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товару №125110011/2015/010078/2 від 16.06.2015 та картки відмови в митному оформленні №125110011/2015/00101 від 16.06.2015 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вірно визначено митну вартість товару за методом №1, що підтверджено наданими декларантом до митного оформлення документами. Висновки митного органу не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення та картки відмови, як таких, що порушують права та законні інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Натомість, у відповідності до чинного законодавства України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставі визначених законом.

Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для проведення дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обгрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару від 16 червня 2015 року були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, зокрема, контракт №188F/2015P від 30.04.2015; інвойс від 05.06.2015 №SDA1403S0; калькуляція постачальника від 05.06.2015; прайс-лист від 03.06.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 199135 від 11.06.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 11.06.2015; договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 15.06.2015, серії СРД-00 № 203096; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 11.06.2015 № LT0176645/L2-6153; сертифікат походження №ВС 29055 від 05.06.2015; сертифікат якості № 53-2015 від 05.06.2015; експортна декларація №15LTLUB000EK00E814 від 11.06.2015; експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015.

16.06.2015 митним органом через отримання інформації про ризики заниження митної вартості товару, була пред’явлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення, а саме: платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару; копії митної декларації країни виробника; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

16.06.2015 позивач надав відповідачу лист №06/02-540 від 16.06.2015, в якому повідомив про неможливість надати додаткові документи у 10-ти денний термін та про їх надання на протязі 80 днів з моменту митного оформлення.

В той же час, 16 червня 2015 року відповідач, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010078/2 від 16.06.2015, в зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,84 доларів США за 1 кг товару.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що частина друга статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість. Серед зазначеного переліку документів відсутні такі документи, як 1) копія митної декларації країни виробника; 2) висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики або інформація біржових організацій про вартість товару.

Більш того, вказані документи не стосуються числових складових митної вартості товарів, а відтак не можуть свідчити на користь наявності або відсутності підстав вважати, що митна вартість товару заявлена декларантом не відповідає дійсній.

Суд звертає увагу, що позивач надав митному органу додатково витребувані документи: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015; лист позивача № 06/02-646 від 06.07.2015 про договори укладені з третіми особами; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/1Т від 02.01.2015; рахунок № 692 від 18.06.2015; лист постачальника від 02.07.2015 з даними бухгалтерського обліку та договори з третіми особами.

За наслідками розгляду додатково наданих документів відповідач зазначив, що ці документи не можуть бути взяті до уваги, оскільки містять розбіжності та невідповідності. Так, митний орган зазначив, що позивачем надано договір на перевезення, але не надано заявку до договору, платіжних доручень, які б підтвердили сплачену суму за транспортування оцінюваних товарів, також виявлено невідповідності між сумами транспортних витрат, зазначених в довідці про транспортні витрати та рахунку на оплату перевезенню, згідно рахунків вартість перевезення по території України вища ніж за межами України, хоча відстань менша, а експертний висновок ТПП складено на умовах FСА Клайпеда (Литва), без врахування транспортних витрат до кордону України.

З приводу зазначених доводів відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 53 Митного кодексу України - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, можуть бути надані лише за наявності їх у декларанта, а відтак вказані документи, в разі їх не надання, не можуть слугувати підставою для імперативного невизнання заявленої декларантом митної вартості товару.

Як вже зазначалось, відповідачем витребовувались лише: копія митної декларації країни виробника; висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики або інформація біржових організацій про вартість товару, встановлені обставини справи свідчать, що жодних вимог продати до митного органу заявок на перевезення відповідачем не формувалось та позивачу не надсилалось. Відповідно, відсутніми є підстави для невизнання митної вартості товару через відсутність вказаних заявок.

В свою чергу, вартість перевезення за межами території України підтверджена довідкою перевізника наданою декларантом як додатковий документ на власний розсуд, а партія товару поставлялась на умовах FСА Клайпеда, отже і ринкову вартість товару експерт визначав на даних умовах, що не є невідповідністю.

З врахуванням всіх поданих позивачем до митного оформлення документів щодо складових митної вартості товару, та листів про усунення розбіжностей в поданих документах, тощо, відповідач мав достатні підстави для здійснення митного оформлення товару за ціною, визначеною декларантом на підстав методу визначення митної вартості №1.

Окрім вищевказаного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за приписами ст.59 МК України метод, за яким за основу для визначення митної вартості товару береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, відноситься до методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Отже, та обставина, що в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Суд зазначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови розбіжностей в документах, наданих до митного оформлення, не існувало, а підстави для неврахування поданих позивачем документів у митного органу – відсутні.

Однак, відповідач вважаючи, що декларантом не виконано вимоги Київської митниці та існують недоліки документів, що підтверджують митну вартість товару скоригував митну вартість товару на підстав резервного методу.

Проте, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. (Вказана позиція висвітлена в у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року).

Отже, з огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим, підлягає скасуванню, як такий, що порушує права та законні інтереси позивача. В свою чергу, неправомірність рішення про коригування митної вартості товару, зумовлює невідповідність вимог Закону й картки відмови в митному оформленні товару, у зв’язку з чим, картка відмови також підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, та підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі №808/7810/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко