Ухвала суду № 58811999, 14.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2016 року

справа № 808/7110/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 29 грудня 2012 року №0007560152 в частині суми 36 221,02 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачу вже нараховано штраф від погашеної 30.06.2011 та 28.07.2011 суми податкового боргу податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2011 №0005551520, а отже неправомірно нарахувати штраф повторно від тієї ж суми погашеного боргу податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2012 №0007560152 в частині суми 36 221,02 грн. (17988,04 грн. + 18232,98 грн.)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що починаючи з дати виникнення податкового боргу в особовому рахунку позивача по орендній платі за землю при надходженні коштів відбувалося погашення заборгованості та відповідно за балансове нарахування штрафних санкцій. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов’язань по орендній платі за землю у зв’язку з чим нараховані штрафні санкції передбачені абз.2,3 п. 126.1 ст. 126 ПКУ, а саме на суму не сплачених податкових зобов’язань нараховано штраф на загальну суму 185046,28грн. за період з 03.01.2009 року по 30.11.12. За наслідками погашення підприємством податкового боргу, а саме податкових зобов’язань з орендної плати по орендній платі за землю, порядком черговості погашення податкових зобов’язань платіжним дорученням № 264 на загальну суму 91164,89грн. та №274 на загальну суму 91164,90грн. кошти були зараховані на погашення зобов’язань згідно уточненої декларації з орендної плати на землю № 84821 від 20.01.2009 згідно розрахунку штрафних санкцій до акта перевірки від 18.12.2012. Відповідно до акта перевірки від 27.09.2011 та розрахунку штрафних санкцій до акта перевірки, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань, самостійно нарахованих до збільшення, згідно уточнюючої декларації №8482 від 20.01.2009 не застосовувалися. Тому вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що в даній справі спірним є правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафу від однієї й тієї ж суми погашення податкового боргу двічі. Тобто до позивача податковим повідомленням-рішенням вже було застосовано штраф на суму 36221,02 грн., обчислений від погашеної 30.06.2011 року суми податкового боргу 91164,89грн. та від погашеної 28.07.2011 року суми податкового боргу 91164,90грн. А наступним податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2012 року №0007560152 (що оскаржується в даній справі) податковий орган знову застосовує до позивача штраф на суму 36221,02грн., обчислений від погашеної 30.01.2011 року суми податкового боргу 91 164,89 та від погашеної 28.07.2011 року суми податкового боргу 91 164,90грн. Отже податковий орган двічі застосував до позивача штраф.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка ПрАТ "Бердянський машинобудівний завод" з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 30.01.2009 по 30.11.2012. Перевірка проведена 12 грудня 2012 року за результатами перевірки складено акт №700/152-32954692 від 18.12.2012. У висновках Акту перевірки зазначено, що в порушення вимог п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України ПАТ “Бердянський машинобудівний завод” здійснювалась несвоєчасна сплата сум податкових зобов’язань самостійно визначених у податкових деклараціях по земельному податку за період з 30.01.2009 по 30.11.2012. На підставі акта перевірки №700/152-32954692 від 18.12.2012 податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0007560152 від 29.12.2012, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20% у сумі 185 046,28 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України “Про плату за землю” (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” (чинного на момент виникнення правовідносин) було встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В свою чергу п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України також встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідальність за порушення граничного строку сплати передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік від 20.01.2009 №84821 (уточнююча) Приватним акціонерним товариством "Бердянський машинобудівний завод" самостійно задекларовано податкові зобов’язання на загальну суму 594190,07 грн., у тому числі: за січень 2008 р. – 16505,28 грн., лютий 2008 р. – 16505,28 грн., березень 2008 р. – 16505,28 грн., квітень 2008 р. – 16505,28 грн., травень 2008 р. – 16505,27 грн., червень 2008 р. – 16505,29 грн., липень 2008 р. 16505,28 грн., серпень 2008 р. – 16505,27 грн., вересень 2008 р. – 16505,28 грн., жовтень 2008 р. – 16505,29 грн., листопад 2008 р. – 16505,27 грн., грудень 2008 р. – 412632,00 грн. (а.с.16).

В подальшому під час перевірки податковим органом встановлено порушення строків сплати позивачем податкових зобов’язань в тому числі за вказаною декларацією за датою нарахування 30.01.2009.

Згідно “Розрахунку штрафних санкцій” (а.с.11) відповідачем нараховано штраф у розмірі 20% на загальну суму 185 046,28 грн., зокрема:

- на суму 17 988,04 грн. за затримку сплати на 880 днів податкового зобов’язання за уточнюючою декларацією №84821 від 20.01.2009 за датою нарахування 30.01.2009 та датою сплати 30.06.2011 від суми сплаченого боргу 89940,20 грн.;

- на суму 18 232,98 грн. за затримку сплати на 908 днів податкового зобов’язання за уточнюючою декларацією №84821 від 20.01.2009 за датою нарахування 30.01.2009 та датою сплати 28.07.2011 від суми сплаченого боргу 91161,90 грн.

При цьому, відповідачем вже було нараховано штрафні санкції підприємству у розмірі 20% за датами сплати 30.06.2011 та 28.07.2011 іншим податковим повідомленням-рішенням .

Так, Актом перевірки від 27.09.2011 №530/152-32954692 з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за період з 30.01.2009 по 28.07.2011 податковою інспекцією було встановлено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов’язань (а.с.13).

На підставі Акта від 27.09.2011 №530/152-32954692 податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 10.10.2011 №0005551520, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20% у сумі 454624,49 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (а.с.15).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що період перевірки за актом від 18.12.2012 №700/152-32954692 (з 30.01.2009 по 30.11.2012), за результатами якої, складено спірне податкове повідомлення-рішення, охоплює період раніше проведеної перевірки за актом від 27.09.2011 №530/152-32954692 (з 30.01.2009 по 28.07.2011).

Таким чином, від погашеної позивачем 30.06.2011 року суми податкового боргу у розмірі 91164,89 грн., відповідачем вже нараховано штраф у розмірі 20% податковим повідомленням – рішенням від 10.10.2011 №0005551520. Так само від погашеної позивачем 28.07.2011 року суми податкового боргу у розмірі 91164,90 грн., відповідачем також нараховано штраф у розмірі 20% вказаним податковим повідомленням – рішенням.

Податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 №0005551520 є узгодженим, що не спростовано відповідачем.

У той же час, спірним податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2012 №0007560152 податковим органом знову від погашеної позивачем 30.06.2011 року суми податкового боргу нараховується штраф у розмірі 20% у сумі 17988,04 грн. та відповідно від погашеної позивачем 28.07.2011 року суми податкового боргу нараховується штраф у розмірі 20% у сумі 18232,98 грн.

При цьому, сплата податкових зобов’язань платіжними дорученнями від 30.06.2011 №264 та 28.07.2011 №274 підтверджена банківськими виписками (а.с.18,19).

Слід зазначити, що податковий орган не надав доказів того, що погашені підприємством суми податкового органу з орендної плати за землю було зараховано відповідачем в порядку черговості на погашення податкових зобов’язань за іншими зобов’язаннями.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року – залишити без змін.

Стягнути з Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн. (тисяча триста тридцять девять гривень 80 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштів

УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)

37989274

Банк отримувача

ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО)

805012

Рахунок отримувача

31217206781004

Код класифікації доходів бюджету

22030101

Призначення платежу

*;101;39500075 (код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна