Постанова № 58811857, 06.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 липня 2016 року 13:00 справа №826/24651/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Міжнародне бюро кредитних історій" доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича треті особи1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 3. ОСОБА_4 4. ОСОБА_5 5. ОСОБА_6 6. ОСОБА_7 7. ОСОБА_8 8. ОСОБА_9 9. ОСОБА_10 10. ОСОБА_11 11. ОСОБА_12 12. ОСОБА_13 13. ОСОБА_14 14. ОСОБА_15 15. ОСОБА_16 провизнання протиправними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Міжнародне бюро кредитних історій" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа, Кадиров В.В.), в якому, з урахуванням подальшого зменшення позовних вимог, просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18 вересня 2015 року №822, яким встановлено факт нікчемності договорів поворотної фінансової допомоги, укладених між ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" та фізичними особами (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16), а також транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів на підставі зазначених договорів; 2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення вказаних фізичних осіб до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 3) зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вказаних фізичних осіб, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/24651/15, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі по тексту - третя особа 1, ПАТ "Дельта Банк") та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб далі по тексту - третя особа 2, Фонд), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2016 року залучено до участі в адміністративній справі ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 3), ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 4), ОСОБА_6 (далі по тексту - третя особа 5), ОСОБА_7 (далі по тексту - третя особа 6), ОСОБА_8 (далі по тексту - третя особа 7), ОСОБА_9 (далі по тексту - третя особа 8), ОСОБА_10 (далі по тексту - третя особа 9), ОСОБА_11 далі по тексту - третя особа 10), ОСОБА_12 (далі по тексту - третя особа 11), ОСОБА_13 (далі по тексту - третя особа 12), ОСОБА_14 (далі по тексту - третя особа 13), ОСОБА_15 (далі по тексту - третя особа 14) та ОСОБА_16 (далі по тексту - третя особа 15) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В судовому засіданні 24 березня 2016 року представники позивача та третьої особи 13 позовні вимоги підтримали, представник відповідача та третьої особи 1 проти задоволення позовних вимог заперечили; представники інших третіх осіб до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Протягом січня-лютого 2015 року ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" надало банку доручення на перерахування з поточного рахунку позивача на поточні рахунки фізичних осіб, у яких були відкриті рахунки в ПАТ "Дельта Банк", грошові кошти з призначення платежу: "Перерахування фінансової допомоги", а саме:

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_14 клієнту банку - ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) - на суму 185 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_15 клієнту банку - ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_2) - на суму 175 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_16 клієнту банку - ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_3) - на суму 199 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_17 клієнту банку - ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4) - на суму 140 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_18 клієнту банку - ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_5) - на суму 195 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_19 клієнту банку - ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6) - на суму 185 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_20 клієнту банку - ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7) - на суму 175 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_21 клієнту банку - ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_8) - на суму 189 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_22 клієнту банку - ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_9) - на суму 178 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_23 клієнту банку - ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_10) - на суму 188 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_24 клієнту банку - ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_11) - на суму 193 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_25 клієнту банку - ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_12) - на суму 180 000,00 грн.;

на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_26 клієнту банку - ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_13) - на суму 193 000,00 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Інформація, розміщена на офіційному сайті Фонду 05 серпня 2015 року, свідчить, що з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Дельта Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 03 серпня 2015 року №147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02 жовтня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.

За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 18 вересня 2015 року №822 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, та застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними, що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких зазначено операції із внесення на рахунки третіх осіб 3-15 грошових коштів у вигляді фінансової допомоги від ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій".

Листом від 29 вересня 2015 року №9294/300 відповідач повідомив про нікчемність транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів у вигляді фінансової допомоги від позивача на рахунки третіх осіб 3-15 на підставі пункту 7 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Позивач вважає протиправним рішення про визнання нікчемними транзакцій з мотивів його необґрунтованості та не підтвердження належними доказами, а також протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення третіх осіб 3-15 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вона суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив про правомірність своїх дій та, що правочини з надання фінансової допомоги не були предметом перевірки Уповноваженою особою, визнано нікчемними лише транзакції з перерахування грошових коштів на рахунки фізичних осіб.

Крім того, відповідач подав до суду клопотання, в якому вказав; що заявлені позивачем вимоги стосуються третіх осіб, а тому позов належить залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки він поданий особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Третя особа 2 у письмовому запереченні проти позову зазначив про право Уповноваженої особи повідомляти сторони про нікчемність правочинів та вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності таких правочинів.

Третя особа 1 письмових пояснень з приводу адміністративного позову до суду не надала.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частина перша статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює зокрема такі функції: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Відповідно до положень частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо перевірки правочинів на предмет їх нікчемності та має право визначати, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, однак за наявності відповідних підстав, визначених Законом.

Як встановлено вище, за результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 18 вересня 2015 року №822 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, та застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких зазначено операції із внесення на рахунки третіх осіб 3-15 грошових коштів у вигляді фінансової допомоги від ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій".

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Виходячи зі змісту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нікчемними є правочини, укладені банком, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), що прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не дано доказів, які б підтверджували, що здійсненні операції із внесення на рахунки третіх осіб 3-15 грошових коштів у вигляді фінансової допомоги від ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" передбачають платежі чи передачу іншого майна з метою надання будь-яких переваг ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" та третім особам 3-15 як кредиторам банку, що прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку; відповідачем не доведено, що позивач та треті особи 3-15 є кредиторами ПАТ "Дельта Банк".

Крім того, ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" перерахувало кошти на рахунки третіх осіб 3-15 на підставі укладених із ними договорів позики (поворотної фінансової допомоги) від 05 січня 2015 року, від 06 січня 2015 року, від 12 січня 2015 року, від 13 січня 2015 року, від 27 січня 2015 року, від 11 лютого 2015 року, від 12 лютого 2015 року та від 16 лютого 2015 року, за умовами яких ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій", як позикодавець, надає позичальникам поворотну фінансову допомогу, а позичальники зобов'язались повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даними договорами. Проте, доказів визнання недійсними вказаних договорів в матеріалах справи не міститься, у свою чергу Уповноважена особа згідно з нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не наділена повноваженнями перевірки правочинів, що укладені між третіми особами без участі банку та встановлювати їх нікчемність.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про відсутність правових підстав для визнання нікчемними операцій з перерахування грошових коштів на рахунки фізичних осіб на підставі договорів поворотної фінансової допомоги, укладених між ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Поряд із цим, незважаючи на викладене, суд вважає, що у межах спірних правовідносин у позивача відсутнє порушене право, як необхідна умова для задоволення позову.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти ті негативні наслідки, що були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 визначивши зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" та констатував, що в юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об'єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

Тобто, охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Позивач зазначає про протиправність дій відповідача та допущення ним бездіяльності щодо не включення третіх осіб 3-15 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк", однак не довів наявності фактів дійсного порушення його прав, свобод або інтересів з боку відповідача, зокрема не надав доказів того, що ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" є кредитором банку.

Суд зауважує, що висунуті позивачем вимоги фактично спрямовані на захист прав ті інтересів третіх осіб 3-15, як вкладників ПАТ "Дельта Банк".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме фізичні особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 наділені виключним процесуальним правом звернутись до суду із відповідними вимогами до відповідача, та про безпідставність позовних вимог ПрАТ "Міжнародне бюро кредитних історій".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватному акціонерному товариству "Міжнародне бюро кредитних історій" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко