Ухвала суду № 58811434, 30.06.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань про відвід

"30" червня 2016 р. Справа № 818/493/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

суддів - Гелета СМ., Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання -Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача -ОСОБА_1,

представників відповідача - Левицької А.М., Палагути Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяви представника позивача про відвід головуючому судді Осіпової О.О. та суддям Гелеті С.М. та Павлічек В.О. від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Державної міграційної служби України №141-16 від 09 березня 2016 року про відмову у визнанні біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, та зобов'язати відповідача прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В судовому засіданні від представника позивача надійшли заяви про відвід усій колегії суддів Сумського окружного адміністративного суду по розгляду даної справи, мотивовані тим, що суддями Осіповою О.О. та Павлічек В.О. вже висловлено свою позицію та ухвалені рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в аналогічних справах №2а-1870/8520/12 та №818/2239/13-а за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання рішення незаконним від 17.09.2012р. №495-12 та зобов'язання вчинити дії. Відтак, вважає, що судді Осіпова О.О. та Павлічек В.О. є зацікавленими особами щодо ухвалення тотожного рішення, негативно налаштовані до будь-яких іноземців, а тому будуть тиснути на третю суддю Гелету С.М. на підставі дружніх та робочих відносин, цими суддями сформовані власні думки відносно справи волонтера та опозиційного громадського діяча, крім того, суддя Павлічек В.О. має ксенофобські погляди, що будуть заважати прийняття нею об'єктивного рішення. Також вказує, що позивач не погоджується на розгляд цієї справи суддею Павлічек В.О. внаслідок відсутності у неї достатнього досвіду та професіоналізму у вирішенні справ такої категорії (т.2,а.с.7-8).

В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи проти задоволення вказаних заяв заперечували.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Підстави для відводу судді наведені у статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 30 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Розглянувши заяви представника позивача про відвід суддів, суд приходить висновку, що обставини, на які представник позивача посилається, є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що доводи представника позивача не є підставою для висновку про неможливість розгляду суддями Осіповою О.О. та Павлічек В.О. даної адміністративної справи, оскільки, як вбачається зі змісту постанов Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. у справі №2а-1870/8520/12 та від 23.05.2013р. у справі №818/2239/13-а, під час їх розгляду судом не досліджувалися обставини, на які посилається позивач у своєму позові у справі №818/493/16, та які можуть мати істотне значення для результатів її розгляду, а саме приймання ОСОБА_4 активної участі у подіях на Майдані; її волонтерську діяльність у Ірпінському військовому шпиталі; нагородження її Українською православною церквою Київського патріархату медаллю «За жертовність та любов до України»; позицію влади Білорусі відносно громадян, які беруть участь у конфлікті із РФ на боці України.

Отже, предмети спору у вказаних справах є різними - рішення №141-16 від 09 березня 2016 року та рішення від 17.09.2012р. №495-12, та в межах справи № 818/493/16 підлягають дослідженню обставини, яких не існувало на момент розгляду справи №2а-1870/8520/12 та №818/493/16, та які можуть мати суттєве значення для вирішення даного спору.

Відтак, твердження про те, що суддями Осіповою О.О. та Павлічек В.О. вже сформовано певне ставлення відносно справи волонтера та опозиційного громадського діяча не відповідають дійсності.

Також суд зазначає, що КАС України не містить такої підстави, як недопустимість участі судді в розгляді адміністративної справи у випадку ухвалення судового рішення у справі з деякими схожими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не доведено прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів Осіпової О.О., Павлічек В.О. та Гелети С.М. в результаті розгляду справи, не наведено жодних доказів на підтвердження факту існування передбачених КАС України обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів та за яких вони не можуть брати участь у розгляді адміністративної справи №818/493/16, а також не наведено мотивів та інших обґрунтованих підстав для відводу. Незгода особи, що бере участь у розгляді справи, з процесуальними рішеннями судді, прийнятими під час розгляду інших адміністративних справ, не є підставою для задоволення заяви про відвід такого судді.

Доводи позивача про фактичну незгоду із постановами у справах №2а-1870/8520/12 та №818/2239/13-а не можуть бути достатньою підставою для відводу суддів, оскільки вони вже були підставою для апеляційних скарг на вищезазначені постанови суду, які ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. та від 24.07.2013р. залишені без змін, крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №2а-1870/8520/12 залишені без змін, а касаційна скарга представника позивача - без задоволення, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2013р. у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 відмовлено.

Більш того, здійснення відповідно до закону процесуальної діяльності суддею в ході розгляду будь-якої справи не може бути підставою для відводу цього судді з передбачених статтями 27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України мотивів, оскільки не свідчить про наявність ознак необ'єктивності чи упередженості.

Щодо тверджень представника позивача про можливий тиск суддів Осіпової О.О. та Павлічек В.О. під час винесення рішення у даній справі на суддю Гелету С.М. внаслідок існування між ними дружніх та робочих відносин слід зазначити, що це не відповідає дійсності, оскільки судді ніколи не мали і не мають ніякого впливу одне на одного у питаннях їх професійної діяльності, тобто здійснення судочинства. Вказані особи не є членами сім'ї чи близькими родичами, особисті чи дружні стосунки між ними відсутні.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь - який спосіб забороняється.

З приводу посилання представника позивача на наявність у суддів негативного ставлення до будь-яких іноземців необхідно вказати, що наведені в заявах про відвід обставини ніяким чином не вказують на упередженість головуючого судді та членів судової колегії у даній справі, а є лише необґрунтованими припущеннями.

Не згода позивача на розгляд цієї справи суддею Павлічек В.О. внаслідок відсутності, на думку ОСОБА_4, у неї достатнього досвіду та професіоналізму у вирішенні справ такої категорії не є підставою для відводу у розумінні ч.1 ст.27 КАС України, яка не викликає сумнів у неупередженості судді.

Крім того, суд роз'яснює, що розподіл справ в адміністративних справ не залежить від волевиявлення суддів чи позивача, а здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді (п.1 ч.1 ст. 15-1 КАС України).

Частиною 3 ст. 15-1 КАС України встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, встановлених законом. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за забезпечення дотримання у судах порядку розподілу судових справ між суддями, передбаченого цією статтею.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відводу судді Павлічек В.О., оскільки визначення даної судді для розгляду справи відбувалося згідно з автоматизованою системою документообігу суду за принципом вірогідності.

Таким чином, заяви представника позивача про відвід усіх суддів, що входять до складу колегії по розгляду справи №818/493/16, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 27-31, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотань представника позивача про відвід головуючому судді Осіпової О.О. та суддів Павлічек В.О., Гелета С.М. від розгляду адміністративної справи № 818/493/16 за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 ст.31 КАС України ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.07.2016 року.

Головуючий суддя (підпис) О.О. Осіпова

Судді (підпис) С.М. Гелета

(підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова