Постанова № 58811405, 06.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2281/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року 09 год. 39 хв.м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТарасишиної О.М.,

за участю секретаряСлободянюка К.С.,

За участю сторін:

представника ПозивачаОСОБА_1,

представника Відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Групп до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2015 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Групп до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2015 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Ухвалою від 03.06.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з орендної плати за червень 2013-2015 роки, оскільки відповідні податки на теперішній час вже сплачено позивачем. Крім того, позивачем наголошено, що відповідачем порушено порядок проведення такої перевірки у звязку з тим, що питання своєчасності сплати податкового зобовязання не є обєктом камеральної перевірки, а також останнім порушено строк проведення камеральної перевірки (протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання декларації).

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав письмові заперечення по справі, згідно яких зазначив, що підставою для ухвалення оскаржуваних повідомлень-рішень став Акт перевірки, під час якої було встановлено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України,, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, у звязку з виявленими під час перевірки порушеннями граничних строків сплати позивачем податкових зобовязань.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення до позовної заяви, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Групп підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкових декларацій позивача з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012, 2013, 2014, 2015 рік з питання дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобовязання.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з плати за землю, згідно з податковими деклараціями з плати за землю за 2012 рік декларація від 14.02.2012 року № 2404, 2013 рік декларація № НОМЕР_3 від 13.02.2013 року, 2014 рік декларація № НОМЕР_4 від 21.02.2014 року, 2015 рік декларація № НОМЕР_5 від 12.02.2015 року.

Сума штрафної санкції склала 16235, 35 грн.

На підставі викладеного, відповідачем складено акт від 07.12.2015 №8914/15-03/31851437 (а.с. 5-6) та прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.12.2015 року №№ НОМЕР_1 (а.с. 20), НОМЕР_2 (а.с. 21).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З огляду на викладені положення податкового законодавства суд дійшов висновку, що предметом камеральної перевірки є дані, зазначені податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, які підлягають перевірці суцільним рядком, що і було зроблено відповідачем у даному випадку, згідно зі змісту акту перевірки.

При цьому, вказана вище камеральна перевірка податкової звітності позивача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012-2015 рік була проведена 07.12.2015, про що вказано в акті перевірки.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

При цьому, у відповідності до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, так п. 200.10 Податкового Кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Суд зазначає, що саме на відповідача покладається здійснення контролю щодо строків сплати податкових зобовязань, однак у строки визначені законом відповідачем не було цього здійснено.

Таким чином, станом на момент проведення відповідачем досліджуваної камеральної перевірки не було правових підстав, у межах строків визначених законодавством для стягнення штрафних санкцій.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи на момент проведення перевірки у позивача була відсутня заборгованість перед бюджетом.

Крім того, платіжними дорученнями (а.с. 7-16) позивачем перераховано грошові кошти із зазначенням у графі призначення платежу сплата орендної плати за відповідні періоди, а саме за 2012-2015 роки із зазначенням відповідного коду бюджетної класифікації, однак із порушенням строків граничної сплати податку.

Відтак, позивачем у дійсності сплачено зобовязання з орендної плати за 2012-2015 роки з пропуском граничного строку, що не заперечувалося сторонами під час судового розгляду справи.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено обґрунтованості накладення на позивача штрафних санкцій, у відповідності до оскаржуваних рішень, як і правомірності проведення самої перевірки, оскільки таку перевірку було проведено із порушенням строків визначених п. 200.10 Податкового Кодексу України, відтак оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо визнання протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення камеральної перевірки від 07.12.2015 року та скасування оскаржуваних рішень, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29)

Враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог позивача питання про стягнення судового збору при зверненні до адміністративного суду вирішується судом відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 01.07.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Групп до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2015 року №№ НОМЕР_1, 0038101503- задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення камеральної перевірки від 07.12.2015 року.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 22.12.2015 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Стягнути з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Групп (код ЄДРПОУ 31851437) судові витрати у розмірі 4134 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови підписаний суддею 06.07.2016 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.