Постанова № 58811357, 06.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2107/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Ігнатьєвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом (а.с.14-17) звернувся ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та протиправним та скасувати наказ прокурора Одеської області №583к від 05.04.2016 року із змінами внесеними наказом від 08.04.2016 року №631к, яким його старшого радника юстиції ОСОБА_2 звільнено з адміністративної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області.

- поновити його на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області.

Позивач зазначив, що він проходив службу в органах прокуратури, останній час на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області. Наказом прокурора Одеської області №583 від 05.04.2016 року його звільнено з займаної посади та з органів прокуратури за неналежне виконання службових обов'язків, порушення ст. 48 Бюджетного кодексу України. Листом від 08.04.2016 року його повідомлено про те, що наказом прокурора Одеської області від 08.04. 2016 року № 631к внесено зміни у наказ № 583к від 05.04.2016 року в частині звільнення з органів прокуратури та його звільнено з адміністративної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб за неналежне виконання службових обов'язків, порушення ст. 48 Бюджетного кодексу України. .

Згідно тексту наказу ним допущено неналежне виконання службових обов'язків щодо забезпечення підготовки відділом договорів та інших угод відповідно до вимог чинного законодавства, та у порушення приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України, при відсутності бюджетних зобов'язань прокуратури області, запропоновано укладення незаконної мирової угоди. Лише завдяки своєчасному втручанню керівництва прокуратури області незаконну мирову угоду укладено не було, чим попереджено необґрунтоване витрачання бюджетних коштів на суму понад 200,00 тис. грн.

В наказі зазначено, що ним - ОСОБА_2 підписано акти приймання-передачі природного газу від постачальника ПАТ «Одесагаз» за період з 2000 по 2015 роки, де вказані показники лічильника більш ніж за 15 років, що стало підставою для звернення ПАТ «Одесагаз» з позовом до прокуратури Одеської області про стягнення суми 287,3 тис. грн. Незважаючи на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з прокуратури області з 2000 року (відповідний договір не укладався, щомісячні звірки не проводились, заборгованість не підтверджена та строк позовної давності сплинув) ОСОБА_2 наполягав на необхідності сплати всієї суми заборгованості. З цією метою надав у березні 2016 року проект мирової угоди, за умовами якої ПАТ «Одесагаз» відмовляється від своїх претензій в частині штрафних санкцій та пені, а прокуратура області визнає борг в сумі 215,7 тис. грн., яка сплачує упродовж поточного року. Водночас рішенням господарського суду Одеської області підтверджено заборгованість прокуратури області за спожитий газ лише у сумі 5963,32 грн.

Позивач вважає наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 10 та 11 грудня 2014 року ПАТ «Одесагаз» було проведено планову заміну лічильників газу, встановлених у приміщенні прокуратури за адресою м. Одеса, Приморський бульвар 1 зі складанням відповідних актів, в яких було зафіксовано показання лічильників на час їх заміни. При проведенні заміни було виявлено, що постачання природного газу здійснюється без укладання відповідного договору на поставку природного газу, у звязку з чим відділом матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб (далі відділ МТЗ) була проведена відповідна підготовча робота, та 25.03.2015 року прокуратурою Одеської області було укладено договір на постачання природного газу з 26.10.2015 року, а ним складена довідка відносно необхідності проведення оплати та звірки взаєморозрахунків з постачальником газу, на якій заступник прокурора області ОСОБА_1 було поставлено резолюцію «ОСОБА_4 Для організації оплати». ОСОБА_4 є начальником відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Про існування спору між ПАТ «Одесагаз» та прокуратурою Одеської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 25.03.2015 року у розмірі 287356,94 грн. йому стало відомо з докладної від 29.02.2016 року прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах ОСОБА_3 (на якій заступником прокурора області ОСОБА_1 було виконано резолюцію «ОСОБА_2 до виконання»), про необхідність залучення відділу МТЗ та відділу фінансування та бухгалтерського обліку для підготовки правової позиції у справі, яка знаходилась у провадження Господарського суду Одеської області.

18.03.2016 року ОСОБА_3 надано ще одну докладну, стосовно того, що представником ПАТ «Одесагаз» заявлено клопотання про надання часу для укладання мирової угоди, яке задоволено судом, та для вирішення питання щодо підписання мирової угоди та надання її суду необхідно залучити відділ МТЗ та відділ фінансування та бухгалтерського обліку, яким доручити до 23.03.2016 року надати відповідну інформацію. На цій докладній заступником прокурора області ОСОБА_1 було виконано резолюцію «ОСОБА_2 до організації виконання».

Таким чином ініціатива укладення по справі мирової угоди виходила не від нього, як начальника відділу МТЗ, а від представника прокуратури по справі ОСОБА_3, яка мала на відміну від нього доступ до матеріалів справи, та їй було відомо, що договір на поставку газу, на який посилається ПАТ «Одесагаз» було укладено 25.03.2015 року та він не може бути підставою для стягнення коштів за поставку природного газу, яка відбувалась до його укладення, що щомісячні звірки взаєморозрахунків не проводились, що заборгованість не підтверджена та строк позовної давності сплинув. У той же час саме ОСОБА_3 стала ініціатором укладення мирової угоди, але наказати за цю ініціативу вирішили саме його, звільнивши його з посади та призначивши на його посаду ОСОБА_3

Позивач стверджує, що мирову угоду не було укладено не «лише завдяки своєчасному втручанню керівництва прокуратури області», як зазначено у наказі, а тому, що 29.03.2016 року представник ПАТ «Одесагаз» надав господарському суду заяву про зменшення суми позову до суми 5 963,11 грн., яку і було стягнуто судом, про що зазначено в рішенні господарського суду від 29.03.2016 року по справі №916/108/16.

Крім того, позивач вважає, що він не міг порушити ст. 48 Бюджетного кодексу України, в якій йдеться про правила, по яким розпорядники бюджетних коштів можуть брати бюджетні зобов'язання. Відповідно до п.18 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. Проте він не є керівником бюджетної установи, не має жодного відношення до розпорядження бюджетними коштами, не має повноважень на представництво прокуратури Одеської області як бюджетної установи перед третіми особами, тому він не може бути суб'єктом порушення ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Також позивач зазначив, що з тексту наказу вбачається, що звільнення застосовано до нього як дисциплінарне стягнення. Але на порушення вимог ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України відповідно до якої прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила, його навіть не повідомляли про необхідність надання письмових пояснень.

У звязку з відсутністю фактичних обставин, які могли би стати підставою для видання оскаржуваного наказу, та порушень вимог Дисциплінарного статуту прокуратури України, які було допущено при виданні оскаржуваного наказу, є правові підстави для визнання протиправним і скасування наказу прокурора Одеської області № 583 від 05.04.2016 року із змінами, внесеними наказом від 08.04.2016 року №631к та поновлення мене на посаді начальника відділу МТЗ.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Позивач також зазначив, що проект мирової угоди готував головний спеціаліст відділу МТЗ ОСОБА_5, якій він очолював. Представник позивача просив суд звернути увагу на пояснення ОСОБА_5 під час проведення службового розслідування (т.2 а.с.50), згідно яких вона готувала проект мирової угоди та за вказівкою ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_3 з метою дізнатися адресу її електронної пошти для пересилки мирової угоди, але ОСОБА_3 відповіла, що їй потрібний підписаний оригінал.

Представник відповідача прокуратури Одеської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на позов (т.2 а.с.1-8), в яких відповідач стверджує, що позов є необґрунтованим, оскільки викладенні у ньому доводи не ґрунтуються на нормах закону та суперечать обставинам, що фактично встановлено прокуратурою області при проведенні службової перевірки на підставі наказу прокурора області від 04.04.2016 року №152 щодо обставин виникнення заборгованості у прокуратури Одеської області перед ПАТ «Одесагаз» за постачання природного газу для опалення адміністративних приміщень за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 1.

Службовою перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 підписано акти приймання-передачі природного газу за період з 2000 по 2015 роки, де вказані показники лічильника більш ніж за 15 років. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 службових обов'язків завищено заборгованість прокуратури Одеської області перед ПАТ «Одесагаз» на суму понад 250 тис. грн., що стало підставою для звернення у січні 2016 року ПАТ «Одесагаз» до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 287,3 тис. гривень. Незважаючи на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з прокуратури області з 2000 року (відповідний договір не укладався, щомісячні звірки не проводилися, заборгованість не підтверджена та строк позовної давності сплинув) ОСОБА_2 наполягав на необхідності сплати усієї суми заборгованості.

З цією метою ним у березні 2016 року було надано проект мирової угоди, за умовами якої ПАТ «Одесагаз» відмовляється від своїх претензій в частині штрафних санкцій та пені, а прокуратура області визнає заборгованість в сумі 215,7 тис.грн., яку сплачує упродовж поточного року. Водночас, рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2016 у справі № 916/108/16 підтверджено заборгованість прокуратури області за спожитий газ лише у сумі 5963,32 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 допущено неналежне виконання службових обов'язків щодо забезпечення підготовки відділом договорів та інших угод відповідно до вимог чинного законодавства, та у порушення приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України, при відсутності бюджетних зобов'язань прокуратури області, запропоновано укладення незаконної мирової угоди. Лише завдяки своєчасному втручанню керівництва прокуратури області незаконну мирову угоду укладено не було, чим попереджено не обґрунтоване витрачання бюджетних коштів на суму понад 200 тис. гривень.

Факт неналежного виконання ОСОБА_2 службових обов'язків підтверджується матеріалами господарської справи № 916/108/16 за позовом ПАТ «Одесагаз» до прокуратури Одеської області про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором від 25.03.2015 № 006828 у розмірі 287 356,94 грн., проектом мирової угоди між ПАТ «Одесагаз» та прокуратурою Одеської області за підписом заступника прокурора області ОСОБА_6, копіями актів приймання-передачі природного газу від 30.04.2015, від 30.05.2015, поясненнями посадових осіб прокуратури області, а також наданою ПАТ «Одесагаз» інформацією.

Вищевказане свідчить про несумлінне ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх службових обов'язків, невжиття ним заходів до виправлення становища після притягнення його до дисциплінарної відповідальності у в лютому 2016 року, що унеможливило його подальше перебування на адміністративній посаді.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України розпорядження бюджетними коштами належить керівнику органу, ОСОБА_2 на час зайняття ним адміністративної посади не був розпорядником бюджетних коштів, не мав права підпису фінансових документів, проте уповноважений був готувати проекти таких документів.

Представник відповідача у судовому засіданні також не заперечував, що в матеріалах службової перевірки відсутні документи з підписом або резолюцією ОСОБА_2, але встановлено, що це була його позиція щодо укладення мирової угоди. Щодо наявності у ОСОБА_2 повноважень укладати мирову угоду представник зазначив, що це повноваження керівництва прокуратури області.

Також представник відповідача зазначив, що він не може надати оцінку відповідності розміру заявленої заборгованості складеним актам, така оцінка надана господарським судом в межах розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_3 вважала позовні вимоги необґрунтованими, надала до суду письмові заперечення на позов (т.1 а.с.34-41), в яких зазначила, що на підставі на підставі резолюції керівництва, нею забезпечувалась участь у господарській справі №916/108/16, яка перебувала у провадженні господарського суду Одеської області за позовом ПАТ «Одесагаз» до прокуратури Одеської області про стягнення заборгованості за договором від 25.03.2015 № 006828 у розмірі 287356,94 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2015 року по справі прокуратуру Одеської області зобов'язано надати, зокрема, контррозрахунок стягуваної суми, а також зобов'язано сторони здійснити звірку взаємних розрахунків по заборгованості, яка є предметом спору та покладено обов'язок надання суду цього акту на прокуратуру Одеської області.

Для виконання ухвали суду нею рапортами від 29.02.2016 року та 18.03.2016 року залучено відділ фінансування та бухгалтерського обліку та відділ МТЗ, а також долучено копії документів, приєднаних до позовної заяви, повідомлено відповідальні відділи про клопотання представника ПАТ «Одесагаз» про намір укласти мирову угоду з прокуратурою Одеської області. Відділ фінансування та бухгалтерського обліку повідомив, що данні щодо наявності у прокуратури заборгованості за договором № 006828 у вищевказаному відділі відсутні, акти звірки не підписувались. Від відділу МТЗ інформації не надійшло.

З матеріалів, долучених до позовної заяви, нею було встановлено, що у квітні та травні 2015 року представником Споживача - начальником відділу МТЗ ОСОБА_2 підписано акти прийому - передачі природного газу з показами лічильників з 2000 року за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 1, тобто за умовами договору визнано факт використання наданої послуги. Підписані акти взагалі не містили, ні попередніх показників, ні різницю даних, лише об'єм прийнятого та переданого природного газу в період з 2000 року - 21631 куб. метрів, що ніяким чином не співвідносилось з умовами договору від 25.03.2015, який почав діяти з 01.01.2015 року.

ОСОБА_3 в запереченнях стверджує, що при забезпеченні участі у справі № 916/108/16 вона діяла в межах визначених чинним законодавством України, а також відповідно до внутрішніх організаційно - розпорядчих документів Генеральної прокуратури України та прокуратури Одеської області, та будучи прокурором відділу представництва, ніяким чином не могла «ініціювати» перед начальником відділу матеріально - технічного забезпечення та соціально - побутових потреб прокуратури області «укладення мирової угоди», а у рапортах, на які посилається позивач, йшла мова лише про надання необхідних матеріалів для опрацювання та визначення правової позиції прокуратури у господарській справі.

В той же час ОСОБА_3 зазначила, що відповідно до Бюджетного кодексу розпорядником бюджетних коштів є керівник бюджетної установи. Взяття бюджетних зобов'язань не відноситься до компетенції начальника відділу МТЗ та його ніхто не уповноважував на розпорядження бюджетними коштами, на взяття бюджетних зобов'язань, що призвело б до здійснення додаткових витрат з бюджету, а також в межах його функціональних обов'язків не вимагав від нього здійснення представництва інтересів прокуратури Одеської області, а лише зобов'язували його надати інформацію щодо предмету позовної заяви по справі № 916/108/16.

В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначила, що про ініціювання мирової угоди вона дізналась від ОСОБА_2, якій займав посаду начальник відділу МТЗ, а в суді клопотання про надання часу на укладення мирової угоди заявлено представником позивача ПАТ «Одесгаз». На її думку проект мирової угоди був підготовлений відділом МТЗ. Про зміст мирової угоди вона дізналась на нараді, на якій ОСОБА_2 надав його для огляду. Проект не був підписаний, не був завізований. На нараді в.о. заступника прокурора області висловив позицію, що прокуратура не визнає позов.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, третьої особи, дослідивши надані докази по справі, суд встановив, що позивач працює в органах прокуратури, з червня 2012 року обіймає посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури області.

Наказом прокуратури області №152 від 04.04.2016 року з метою перевірки обставин виникнення заборгованості перед ПАТ «Одесагаз» за постачання природного газу для опалення адміністративних приміщень прокуратури Одеської області у місті Одесі, Приморський бульвар,1, вирішено провести службову перевірку, для проведення якої утворена комісія. Висновок необхідно скласти до 15.04.2016 року (т.2 а.с.10).

05.04.2016 року комісією складений Висновок про результати службової перевірки обставин виникнення заборгованості прокуратури Одеської області перед ПАТ «Одесагаз» за постачання природного газу для опалення адміністративних приміщень прокуратури області у місті Одесі, Приморський бульвар,1, якій затверджений прокурором Одеської області М. Стояновим 05.04.2016 року (а.с.77-84).

У Висновку зазначено, що комісія вважає доведеним факт порушення ст.48 Бюджетного кодексу України внаслідок підписання начальником відділу ОСОБА_2 актів приймання-передачі природного газу за період з 2000 по 2015 роки, а також у звязку з ініціюванням ним укладення прокуратурою Одеської області незаконної мирової угоди з ПАТ «Одесагаз». За неналежне виконання службових обовязків, порушення ст.48 Бюджетного кодексу України, начальник відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб ОСОБА_2 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності звільненню з посади та з органів прокуратури (а.с.84).

Наказом прокурора Одеської області № 583к від 05.04.2016 року з посиланням на п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру», ч.1 ст.8, п.5 ст.9, ст.ст.10-11,13 Дисциплінарного статуту прокуратури України, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення ст. 48 Бюджетного кодексу України начальник відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб ОСОБА_2 звільнено з займаної посади та з органів прокуратури (т.2 а.с.85-86).

Наказом прокурора Одеської області від 08.04.2016 року № 631к внесено зміни у наказ № 583к від 05.04.2016 року - за неналежне виконання службових обов'язків, порушення ст. 48 Бюджетного кодексу України начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб ОСОБА_2 звільнено з адміністративної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області з 05.04.2016 року. Начальнику відділу роботи з кадрами прокуратури області забезпечити виконання вимог ч.5 ст.41 Закону України «Про прокуратру» щодо призначення ОСОБА_2 за умови його згоди, на іншу посаду в органах прокуратури Одеської області (т.2 а.с.87).

Про видання вказаного наказу від 08.04.2016 року № 631к позивач повідомлений листом від 11.05.2016 року Генеральної прокуратури України на його звернення щодо скасування наказу № 583к від 05.04.2016 року (а.с.88).

Наказом №602к від 06.04.2016 року на посаду начальника відділу МТЗ призначена ОСОБА_3 (т.1 а.с.67).

Суд вважає, що наказ прокурора Одеської області №583к від 05.04.2016 року із змінами внесеними наказом від 08.04.2016 року №631к є неправомірним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

14.10.2014 року прийнятий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, якій згідно з його преамбулою визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Закон України №1697-VІІ згідно з його п.1 розділу XII «Прикінцеві положення» набирає чинності з 15.07. 2015 року, крім:

- пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

- статей 21, 28 - 38, 42, 44 - 50, 62 - 63, 65 - 79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2016 року;

- статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

Пунктом 1-2 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" встановлено, що дисциплінарні провадження, розпочаті до 15 квітня 2016 року, закінчуються в порядку, що діяв на момент їх порушення. Звільнення прокурорів з адміністративних посад в порядку дисциплінарного провадження з урахуванням підпункту 4 пункту 5-1 Розділу XIII "Перехідні положення" здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України у випадках, якщо відповідно до вимог цього Закону їх призначення на такі адміністративні посади здійснювалося за рекомендацією Ради прокурорів України.

Згідно з пп.5 п. 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закон України №1697-VІІ дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року N 1795-XII.

Законом України від 12.05.2016 року були внесені зміни в Закон України №1697-VІІ, у тому числі в абзаці третьому пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" визначено цифри "2016" замінити цифрами "2017";

Розділом VІ «Дисциплінарна відповідальність прокурора» (ст.ст.43-50) встановлені підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів, види дисциплінарних стягнень.

Таким чином, питання дисциплінарної відповідальності прокурорів вирішуються відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України . Закон України №1697-VІІ набрав чинності лише у частині визначення підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлених чт.43 Закону.

Згідно зі ст.43 Закону прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків (п.1 ч.1 ст.43).

Також ст.8 Дисциплінарного статуту прокуратури України визначено, що дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників застосовується, зокрема, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Статтею 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлені дисциплінарні стягнення, якими є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Відповідно до ст.12 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. Наказом Генерального прокурора України №104 від 24.09.2014 року затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України (далі Інструкція).

Зміст вказаних норм, свідчить про те, що у разі встановлення у діях працівника прокуратури проступку прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку. Тобто така перевірка призначається відносно конкретного працівника за фактом скоєння ним проступку, призначення такої перевірки відносно нього породжує наявність у нього прав під час здійснення перевірки.

Між тим, судом встановлено, що наказом прокуратури області №152 від 04.04.2016 року службова перевірка призначена не за фактом дисциплінарного проступку працівника прокуратури - позивача, а з метою з метою перевірки обставин виникнення заборгованості прокуратури Одеської області перед ПАТ «Одесагаз» за постачання природного газу для опалення адміністративних приміщень прокуратури Одеської області у місті Одесі, Приморський бульвар,1.

У вступній частині Висновку про результати службової перевірки також зазначено, що приводом для її перевірки стали матеріали господарської справи №916/108/16 за позовом ПАТ «Одесагаз» до прокуратури Одеської області про стягнення санкцій у сумі 287356,94грн. (т.2 а.с.77).

Враховуючи вказані обставини, перевірка проводилось не відносно позивача (не зазначені також підстави проведення відносно нього перевірки), а фактично по обставинам господарської діяльності прокуратури як споживача природного газу, про що свідчать також наявні в матеріалах перевірки:

- повідомлення ПАТ «Одесагаз» керівнику прокуратури Одеської області №61 від 25.01.2016 року, у якому згідно з постановою КМУ від 08.12.2006 року №1687 «Про затвердження Порядку пообєктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), у звязку з відсутністю договору на постачання природного газу з ТОВ «Одесса-постачання», заборгованістю перед ПАТ Одесагаз керівнику прокуратури пропонується до 01.02.2016 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання та підготувати для опломбування газоспоживне обладнання;

- лист на адресу заступника прокурора області ПАТ «Одесагаз» «Стосовно встановлення лічильників газу», в якому повідомлялось про демонтування лічильників в приміщеннях прокуратури за адресою Приморський бульвар,б.1, які були встановлені без відома ПАТ «Одесагаз»; договір укладено №006828 від 25.03.2015 року, на час встановлення лічильників (10.12.2014 року) відбувалось несанкціоноване газоспоживання, без договірних відносин між сторонами; ПАТ «Одесагаз» неодноразово виступав ініціатором укладення договору, так як представники прокуратури не допускали представників ПАТ «Одесагаз» до відмикаючого пристрою (т.2 а.с.59-60,73).

Відповідно до Положення про відділ матеріально-технічного забезпечення та соціально побутових потреб прокуратури Одеської області, затверджене наказом прокурора Одеської області №275 від 02.06.2015 року (далі Положення про відділ МТЗ), яким також визначені обовязки та повноваження начальника відділу, останній підпорядкований заступнику прокурора області, забезпечує безперебійне водопостачання, постачання теплової та електричної енергії до прокуратури області, але прокуратуру області з питань, що стосується діяльності відділу МТЗ представляє на підприємствах, в установах та організаціях лише за дорученням керівництва.

Таким чином, укладання будь-яких договорів на газопостачання, укладення будь-яких угод, у тому числі мирових по господарським справам, не входить безпосередньо до повноважень начальника відділу МТЗ.

Договір №006828 на постачання природного газу між ПАТ «Одесагаз» та прокуратурою області укладений 25.03.2015 року та підписаний зі сторони прокуратури уповноваженою на це особою ОСОБА_7 (т.2 а.с.16-21).

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що протиправно в оскаржуваному наказі зазначено про порушення ним ст. 48 Бюджетного кодексу України, згідно частини 1 якої розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Відповідно оскільки до п.18 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. Згідно з п.7 ч.1 ст.2 Кодексу - бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України розпорядження бюджетними коштами належить керівнику органу, а позивач ОСОБА_2 на час зайняття ним адміністративної посади не був розпорядником бюджетних коштів, не мав права підпису фінансових документів, ОСОБА_6 з урахуванням того, що ОСОБА_2 уповноважений був готувати проекти таких документів, представник відповідача стверджує про правомірне посилання в наказі про порушення ОСОБА_2 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Суд вважає позицію представника неспроможною, такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки відповідальність за підписання документів покладена на особу, яка уповноважена на ці дії відповідно до закону та своєї компетенції.

Третя особа не заперечувала, що взяття бюджетних зобовязань не відноситься до компетенції начальника відділу МТЗ, про що зазначила в запереченнях на позов.

Згідно змісту наказу № 583к від 05.04.2016 року неналежне виконання службових обов'язків позивачем також полягало у тому, що ОСОБА_2 підписано акти приймання-передачі природного газу від постачальника ПАТ «Одесагаз» за період з 2000 по 2015 роки, де вказані показники лічильника більш ніж за 15 років, що стало підставою для звернення ПАТ «Одесагаз» з позовом до прокуратури Одеської області про стягнення суми 287,3 тис. грн. Незважаючи на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з прокуратури області з 2000 року (відповідний договір не укладався, щомісячні звірки не проводились, заборгованість не підтверджена та строк позовної давності сплинув) ОСОБА_2 наполягав на необхідності сплати всієї суми заборгованості. З цією метою надав у березні 2016 року проект мирової угоди, за умовами якої ПАТ «Одесагаз» відмовляється від своїх претензій в частині штрафних санкцій та пені, а прокуратура області визнає борг в сумі 215,7 тис. грн., яка сплачує упродовж поточного року, тобто ним запропоновано укладення незаконної мирової угоди. Водночас рішенням господарського суду Одеської області підтверджено заборгованість прокуратури області за спожитий газ лише у сумі 5963,32 грн.

Службовою перевіркою було встановлено, що представництво інтересів прокуратури області в господарській справі №916/108/16 за позовом ПАТ «Одесагаз» до прокуратури Одеської області про стягнення санкцій за договором від 25.03.2015 року №006828 у сумі 287356,94грн. на підставі посвідчення здійснювала прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави у судах ОСОБА_3

Згідно матеріалів службової перевірки ОСОБА_3 29.01.2016 року звернулась до першого заступника прокурора області ОСОБА_1 з листом, у якому зазначила, що ухвалою суду від 16.01.2015 року зобовязано прокуратуру надати відзив на позовну заяву, документи, контр розрахунок, а також зобовязано сторони здійснити звірку взаємних розрахунків по заборгованості. Рапортом від 11.02.2016 року було залучено для виконання ухвали суду відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області та установлено, що данні наявності у прокуратури заборгованості за договором №006828 у вказаному відділі відсутні, акти звірки не підписувались. Акти по показанням лічильників підписувались представником споживача ОСОБА_2

Для виконання ухвали суду та підготовки правової позиції по справі №916/108/16 ОСОБА_3 просила залучити відділ МТЗ та відділ фінансування та бухгалтерського обліку, яким доручити до 10.03.2016 року надати до відділу представництва інтересів громадян та держави у судах інформацію на спростування доводів позову та документи на виконання ухвали суду (в тому числі акт звірки), ОСОБА_5 підписаний ОСОБА_3 за погодженням з начальником відділу представництва інтересів громадян та держави у судах ОСОБА_8, начальником управління представництва інтересів громадян та держави у судах ОСОБА_9 (т.2 а.с.22-23).

Тобто представник по справі просив долучити два відділу для наданні їй інформації на спростування доводів позову, документів (в тому числі акт звірки). Між тим, на листі Перший заступник прокурора області ставить резолюції «ОСОБА_2 До організації виконання», «ОСОБА_4 до відому». Але підготовка акту звірки взаєморозрахунків не відноситься до компетенції начальника МТЗ. Більш того, у самому листі зазначено, що згідно інформації відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області таки акти звірки не підписувались, тобто вони відсутні.

18.03.2016 року ОСОБА_3 знов звернулась до першого заступника прокурора області ОСОБА_1 з листом, у якому зазначила, що в судовому засіданні, що відбулось 15.03.2016 року задоволено клопотання представника ПАТ «Одессагаз» про продовження строку розгляду справи для вирішення питання щодо укладення мирової угоди. Для вирішення питання щодо підписання мирової угоди у справі №916/108/16 та надання її до суду у визначений строк, ОСОБА_3 знов просила залучити два відділу, яким доручити надати до відділу представництва інтересів громадян та держави у судах. Лист також підписаний ОСОБА_3 за погодженням з начальником відділу представництва інтересів громадян та держави у судах ОСОБА_8, начальником управління представництва інтересів громадян та держави у судах ОСОБА_9.

На листі Перший заступник прокурора області ставить резолюції «ОСОБА_2 До організації виконання», «ОСОБА_4 До відому». (т.2 а.с.24).

Зміст вказаного листа підтверджує доводи позивача, що саме з нього він дізнався про необхідність укладення мирової угоди з ПАТ «Одесагаз» по справі №916/108/16. Он сам це питання не ініціював.

Суд вважає, що зміст вказаного листа підтверджує доводи позивача та спростовує висновки службового розслідування про ініціювання вказаного питання позивачем.

При цьому суд враховує, що представник прокуратури по справі №916/108/16 ОСОБА_3 зазначила у листі від 18.03.2016 року, що клопотання про укладення мирової угоди заявив представник ПАТ «Одесагаз» в судовому засіданні 15.03.2016 року, у звязку з чим була оголошена перерва.

Проте вказані у листі ОСОБА_3 обставини спростовуються наданою до суду копією господарської справи №916/108/16, з якій вбачається, що 15.03.2016 року представник ПАТ «Одесагаз» надав до суду клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів у звязку з необхідністю надання додаткових документів та саме з цієї причини продовжений строк розгляду справи ухвалою суду від 15.03.2016 року (т.1 а.с.151-154).

В матеріалах господарської справи №916/108/16 відсутні взагалі клопотання та процесуальні документи щодо укладення мирової угоди між сторонами.

Таким чином, в матеріалах службової перевірки вперше зазначається про мирову угоду в листі ОСОБА_3 від 18.03.2016 року та відсутні доказі ініціювання цього питання позивачем, окрім пояснень самої ОСОБА_3 (т.2 а.с.49).

Крім того, матеріалами перевірки спростовуються доводи третьої особи, що вона в листах просила відділи МТЗ та фінансування та бухгалтерського обліку надати лише інформацію для укладання мирової угоди, оскільки працівник відділу МТЗ ОСОБА_5 в поясненнях зазначила, що проект мирової угоди за дорученням ОСОБА_2 вона хотіла переслати електронною адресою ОСОБА_3, яка повідомила, що їй потрібний оригінал мирової угоди (т.2 а.с.50).

Вказані обставини підтвердила ОСОБА_3 в своїх поясненнях. Вона зазначала, що у телефонному режимі ОСОБА_2 повідомляв її про укладення мирової угоди, інформацію про яку вона перед судовим засіданням на 24.03.2016 року не отримала. Отримувати проект мирової угоди вона категорично відмовилась, оскільки до суду подається підписаний сторонами проект мирової угоди (т.2 а.с. 47-49).

Таким чином, якщо проект мирової угоди по господарській справі і був підготовлений відділом МТЗ, якій очолював ОСОБА_2, то відповідальність за підписання цього документу він не несе, оскільки не є уповноваженою на це особою. Такою особою є відповідна повноважна посадова особа прокуратури та може бути представник прокуратури по господарській справі за умови надання відповідних повноважень цьому представнику.

У звязку з цим суд вважає неспроможною позицію відповідача, викладену в оскаржуваному наказі, що саме ОСОБА_2 у порушення приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України, при відсутності бюджетних зобов'язань прокуратури області, запропоновано укладення незаконної мирової угоди та лише завдяки своєчасному втручанню керівництва прокуратури області незаконну мирову угоду укладено не було, чим попереджено не обґрунтоване витрачання бюджетних коштів на суму понад 200 тис. гривень. ОСОБА_2 не є керівником бюджетної організації та не може порушувати приписи ст. 48 Бюджетного кодексу України, ОСОБА_2 не уповноважений підписувати договори, що стосуються господарської діяльності прокуратури, зокрема, газопостачання, йому не були надані повноваження на підписання мирової угоди по господарській справі, а тому він не може бути відповідальним за її укладення.

Крім того, судом встановлено, що представником по господарській справі №916/108/16 ОСОБА_3 подане клопотання 24.03.2016 року, у якому представник прокуратури просить зобовязати ПАТ «Одесагаз» надати обґрунтований розрахунок заборгованості за спожитий природній газ прокуратурою Одеської за умови договору №00682828 від 25.03.2015 року з поясненнями відображення в актах прийому-передачі природного газу за показниками лічильника даних з 2000року (т.1 а.с.162-164).

Згідно з матеріалами господарської справи №916/108/16 вказане клопотання, яке відображає правову позицію прокуратури, підготовлено за позовом та матеріалами до нього, яки надійшли до суду 15.01.2016 року, без отримання будь-якої додаткової інформації, у тому числі від відділу МТЗ.

Зазначене клопотання подано згідно пояснень начальника управління представництва інтересів громадян та держави у суді ОСОБА_9 за її погодженням, яка про це зазначила у своїх поясненнях. Крім того, в поясненнях зазначено, що жодних віз, підписів на проекті мирової угоди не було. Вона доповіла заступнику прокурора області ОСОБА_10 обставини справи про стягнення боргу з прокуратури, відмовилась візувати мирову угоду, оскільки це не стосується компетенції управління представництва інтересів громадян та держави у судах та запропонувала розглядати це питання на нараді у першого заступника прокурора області ОСОБА_1 На нараді 28.03.2016 року за її участі, участі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 було прийнято рішення про відсутність підстав для підписання мирової угоди та заперечення проти позовних вимог ПАТ «Одесагаз».

Таким чином, в матеріалах господарської справи відсутнє клопотання ПАТ «Одесагаз» про укладення мирової угоди, про яке зазначила ОСОБА_3 у листі від 18.03.2016 року на імя першого заступника прокурора області ОСОБА_1 , якій поставив резолюцію «ОСОБА_2 Для організації виконання». Матеріалами службової перевірки не доведено, що ініціатива укладання мирової угоди по господарській справі виходила від позивача. Позивач як начальник відділу МТЗ згідно функціональних обовязків не має повноважень на участь в розгляді справ у судах, прийняття будь-яких рішень по ним.

Вказані функції покладені на згідно з Положенням про управління представництва інтересів громадян та держави у суді на це управління та відповідний відділ (т.1 а.с.65).

В той же час вказаний відділ як і відділ МТЗ згідно з Положеннями про них не має повноважень щодо господарської діяльності прокуратури Одеської області відносно укладення та підписання договорів на постачання газу.

Між тим, суд вважає, у разі представництва інтересів прокуратури області у справі, де прокуратура виступає як субєкт господарювання, питання правової позиції у такій справі є питанням відповідних осіб прокуратури області, до повноважень яких відноситься ці господарські питання разом з представниками по справі.

У урахуванням викладеного, суд вважає, що посилання в оскаржуваному наказі про неналежне виконання позивачем своїх службових обовязків є необґрунтованим та не доведеним матеріалами службової перевірки.

При цьому суд вважає, що відповідач порушив права позивача. В наказі про проведення службової перевірки у порушення Інструкції не було зазначено відносно якого працівника вона проводиться, що відповідно відразу порушує його право згідно із Інструкцією заявляти заяви, клопотання, відводи, знайомиться з висновком перевірки.

Проте акт від 04.04.2016 року про відмову позивачем ОСОБА_2 надати пояснення через відсутність окулярів та документів складений з посиланням на п.6.1.2 Інструкції. Вказаний акт підписаний прокурорами відділу роботи з кадрами ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (т.2 а.с.36). Між тим, згідно з п.6.1.2 Інструкції нпдпно право особам, які беруть участь у проведенні службового розслідування у разі відмови саме працівника прокуратури, відносно якого проводиться службове розслідування (перевірка) надавати пояснення, складати відповідний акт. Крім того, акт підписаний прокурором відділу роботи з кадрами ОСОБА_13, якій не є членом утвореної комісії по проведенню перевірки.

Також суд вважає, що не відповідає принципу обєктивності та неупередженості включення у склад комісії начальника управління представництва інтересів громадян та держави у суді ОСОБА_9, яка погоджувала листи ОСОБА_3 на імя першого заступника прокурора області ОСОБА_1 щодо залучення відділ МТЗ та відділ фінансування та бухгалтерського обліку для підготовки правової позиції по господарській справі №916/108/16. Крім того, в матеріалах перевірки наявне пояснення ОСОБА_9, тобто член комісії, є учасником розслідуваних нею подій, надає пояснення по ним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу №583к від 05.04.2016 року із змінами внесеними наказом від 08.04.2016 року №631к про звільнення його з адміністративної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області та поновлення його на цій посаді підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164,256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування наказу,поновлення на посаді задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Одеської області №583к від 05.04.2016 року із змінами внесеними наказом від 08.04.2016 року №631к, яким старшого радника юстиції ОСОБА_2 звільнено з адміністративної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області з 05.04.2016 року.

Поновити старшого радника юстиції ОСОБА_2 на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

.