Постанова № 58811091, 17.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року 810/868/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

11 березня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (далі - позивач) з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення 3 вересня 2015 р. позапланової перевірки позивача, за результатами якої був складений акт перевірки № 000014;

- визнання протиправною та скасування постанови від 23 грудня 2015 р. № 7 (а.с. 8).

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 р. замінено неналежного відповідача - Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Київській області на належного - Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 3 вересня 2015 р. працівники відповідача прибули до магазину «Сільпо» за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 64/1, в якому здійснює свою діяльність позивач, з метою проведення позапланової перевірки названого магазину за заявою ОСОБА_1 Названими особами було пред'явлено направлення на проведення перевірки від 2 вересня 2015 р. № 41 (далі - направлення № 41), службове посвідчення та копію наказу від 2 вересня 2015 р. № 83. Проте, не було надано заяви ОСОБА_1

Крім того, позивач стверджує, що направлення № 41 було видано та оформлено з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». У зв'язку з цим працівникам відповідача було відмовлено у допуску до перевірки. У подальшому, у зв'язку з недопуском працівників відповідача до проведення перевірки, відповідачем складено акт перевірки № 000014 та винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 7, якою застосовано штрафні санкції у розмірі 424 237 грн 08 коп. Позивач вважає, що дану постанову прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що підставою для здійснення позапланової перевірки було звернення ОСОБА_1 Крім того, зазначив, що відповідачем відповідно до чинного законодавства було отримано згоду Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки. Водночас, зазначив, що перед початком перевірки працівниками відповідача було пред'явлено службові посвідчення, повідомлено про предмет перевірки та надано копію звернення ОСОБА_1, згоди Держспоживінспекції від 11 серпня 2015 р. № 01/7 525 2015, наказу на проведення перевірки від 2 вересня 2015 р. № 83 та направлення від 2 вересня 2015 р. № 41. Зазначає, що позивачем протиправно відмовлено відповідачу у допуску до проведення перевірки (а.с. 73-75).

15 червня 2016 р. представники сторін подали письмові заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

3 вересня 2015 р. працівники відповідача прибули до магазину «Сільпо» за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 64/1, в якому здійснює свою діяльність позивач, з метою проведення позапланової перевірки названого магазину за заявою ОСОБА_1

Керуючий магазину не допустив названих осіб до перевірки, мотивуючи це тим, що у направленні № 41, на порушення вимог ст. 6 Закону № 877-V, не були зазначені питання, які підлягали перевірці.

У подальшому, у зв'язку з недопуском працівників відповідача до перевірки, ними було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000014 (а.с. 13-26).

У названому акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII).

23 грудня 2015 р. відповідачем на підставі акта перевірки № 000014 було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 7, якою на позивача накладено штраф у сумі 424 237 грн 08 коп. (далі - постанова № 7) (а.с. 9).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані дії та постанову протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 1023-XII та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно з вимогами п. 8 ч.1 ст. 23 Закону № 1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 26 названого Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

На виконання цієї норми та відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 7 березня 2012р. № 310, затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі - Порядок № 310).

Зазначений Порядок відтворює приписи щодо організації перевірок, які установлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності".

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом № 877-V.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 названого Закону підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

4 серпня 2015 р. до відповідача надійшла заява від ОСОБА_1, зі змісту якої убачається, що скаржник просить провести перевірку магазину "Сільпо" за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 64/1 щодо встановлення якості продукції та відповідальності винних осіб.

5 серпня 2015 р. на підставі названої заяви відповідач звернувся до Держспоживінспекції України з листом про надання згоди на проведення позапланової перевірки.

11 серпня 2015 р. Держспоживінспекцією України надано згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю №01/07 525 2015 для проведення позапланової перевірки стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів, яка надійшла до відповідача 13 серпня 2015р. за вхідним №1/192 (а.с. 77).

У подальшому 2 вересня 2015 р. відповідачем видано наказ від № 83 "Про проведення позапланової перевірки", на підставі якого видано направлення на проведення позапланової перевірки від 2 вересня 2015 р. № 41 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів за заявою ОСОБА_1, зі строком проведення перевірки з 3 по 14 вересня 2015р. (а.с. 78-79).

3 вересня 2015 р., на підставі вказаних документів, працівниками відповідача здійснено вихід для проведення позапланової перевірки, за результатами якого складено акт № 000014, яким зафіксовано факт недопущення посадових осіб відповідача керуючим магазину до перевірки та викладено висновок, що таким чином позивач створив перешкоди у проведенні перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині «Сільпо» за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 64/1.

Крім того, названим актом зобов'язано позивача усунути порушення, що зазначені в акті перевірки, а також про виконання цього припису письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 23 вересня 2015 р.

У подальшому відповідачем було направлено на адресу позивача лист, яким його запрошено 23 вересня 2015 р. на розгляд акту перевірки, який було вручено позивачу 11 вересня 2015 р. (а.с. 95-96).

23 грудня 2015 р. відповідачем винесено оскаржувану постанову № 7, якою на позивача накладено стягнення у сумі 424 237 грн 08 коп.

Спірним у даній адміністративній справі є правомірність дій позивача, а саме, недопуску працівників відповідача до позапланової перевірки та кваліфікація таких дій позивача як правопорушення, передбачене п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-XII.

При вирішенні справи судом враховано, що згідно з вимогами ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Названою нормою також встановлено імперативний припис про те, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до вимог п. 2.3 Порядку №310 посадові особи, які проводять перевірку, залежно від виду діяльності суб'єкта господарювання та завдання на перевірку перевіряють і аналізують стан дотримання вимог законодавства під час придбання, замовлення або використання споживачами продукції, яка реалізується на території України.

Отже, здійснення позапланової перевірки можливе лише з конкретних питань, які слугували підставою для її проведення, що витікає із самої сутності позапланової перевірки як заходу реагування та основоположного принципу здійснення господарської діяльності - невтручання у діяльність суб'єкта господарювання без належних на те підстав.

Як убачається зі ст.7 Закону № 877-V, для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених статтею 7 цього Закону.

Тобто, лише належним чином оформлене посвідчення (направлення) на проведення перевірки є юридичною підставою для виникнення права у контролюючого органу проводити контрольний захід.

При цьому проведення позапланового заходу з інших питань, ніж ті, які стали підставою для його здійснення, є порушенням вимог ч.1 ст.6 Закону України № 877-V.

Крім того, порушенням наведеної норми є зазначення у розпорядчих документах (наказі, направленні) інших питань, ніж ті, які викликали необхідність проведення заходу.

Перелічені порушення мають наслідком невідповідність таких документів вимогам Закону № 877-V.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у справах К/800/43271/14, К/800/29599/14, К/800/46944/13.

При вирішенні справи судом також враховано, що у судовому засіданні представник позивача визнав факт недопущення працівників відповідача до проведення перевірки.

При цьому, пояснив, що оскільки відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства України, яке призвело до порушення прав позивача, що і було відмови у допуску до проведення перевірки.

Факт виконання посадовими особами відповідача вимог Закону № 877-V в частині пред'явлення перед початком перевірки наказу № 83, направлення № 41 та службових посвідчень позивачем не заперечується. Однак, в названих наказі та направленні не було зазначено питань, які підлягали перевірці, що було підставою для їх недопуску до проведення перевірки.

Дана обставина підтверджується змістом направлення № 41 та наказу № 83.

Зокрема, у п. 2 наказу № 83 зазначено, що предметом перевірки було "дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг" (а.с. 12).

Водночас, у направленні № 41 зазначалося, що перевірка повинна була бути здійснена "з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, розгляд звернення гр. ОСОБА_1"

Крім того, відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження вручення позивачу перед початком перевірки 3 вересня 2015 р. копії заяви ОСОБА_1, з метою перевірки якої було видано наказ про призначення перевірки.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону, тощо.

Як вже зазначалося, позапланова перевірка магазину "Сільпо" мала бути проведена на підставі заяви ОСОБА_1 від 3 серпня 2015 р.

Зокрема, у цій заяві ставилось питання про притягнення до відповідальності винних працівників магазину "Сільпо" та суб'єкта господарювання (позивача), а також містилася вимога про здійснення перевірки вказаного магазину "з обов'язковим відбором продукції для встановлення їх якості та відповідальності винних осіб" (а.с. 76).

У цій заяві також повідомлялося, що ОСОБА_1 неодноразово виявляв у магазині реалізацію продукції, термін реалізації якої минув, без належного маркування, без обов'язкової та необхідної інформації.

Зокрема, в ній зазначалося, що він придбав масло вершкове та курку охолоджену, які були зважені та запаковані магазином "Сільпо". Цей товар був прострочений, на маркуванні була відсутня інформація про місцезнаходження виробника, дату виготовлення, строк придатності, не зазначено відомості про умови зберігання.

Проте, судом встановлено, що дана заява не містила жодної інформації про: дату здійснення ОСОБА_1 покупок у магазині "Сільпо", найменування купленого товару, ваги та ціни, сплаченої за товар, до неї не було долучено чека (фіскального звітного чека) на підтвердження купівлі товару саме в цьому магазині (а.с. 76).

Наведене свідчить, що заява ОСОБА_1 жодним чином не була обґрунтована та не містила жодної конкретної інформації щодо порушень Закону № 1023-XII та його прав, як споживача.

Отже, у відповідача не було законних підстав для визнання заяви ОСОБА_1 обґрунтованою та видання наказу № 83 і направлення № 41 на підставі ч.1 ст. 6 Закону № 877-V.

За таких обставин суд дійшов висновку, що направлення № 41 не відповідає вимогам Закону № 877-V, що згідно зі ст.10 цього Закону є підставою для недопущення посадової особи до проведення позапланової перевірки.

Водночас, судом враховано, що у заяві ОСОБА_1 зазначив адресу свого проживання - АДРЕСА_1.

Проте, згідно з довідкою Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України від 28 квітня 2016 р. № 12/4-910 зазначено, що за цією адресою розташовані гуртожитки 3 та 4 названої медичної академії, в яких громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на серпень 2015 р. не проживав і не був зареєстрований (а.с. 131).

Крім того, судом також враховано, що згідно довідки позивача від 25 квітня 2016 р. № 10/14-2262 у період 2015-2016р.р. будь-яких скарг - звернень на ОСОБА_1 "Гарячу лінію" (Hotline), за номером 0800301707 щодо супермаркету "Сільпо" за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 64/1 не надходило (а.с. 133).

До того ж судом враховано, що працівники відповідача до початку перевірки відмовилися надати керуючому магазину "Сільпо" копію заяви ОСОБА_1 від 3 серпня 2015 р., що було підтверджено в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3 (а.с. 116).

За таких обставин суд дійшов висновку, що:

- заява ОСОБА_1 від 3 серпня 2015 р. жодним чином не була обґрунтованою та не містила конкретних фактів щодо порушення його прав як споживача;

- заява ОСОБА_1 від 3 серпня 2015 р. не могла бути підставою для видання наказу про призначення перевірки від 2 вересня 2015 р. № 83;

- працівниками відповідача перед початком перевірки не було надано позивачу копію заяви ОСОБА_1 від 3 серпня 2015 р.;

Наведене свідчить, що позивач правомірно скористався правом, наданим йому ст. 10 Закону № 877-V та захистив свої права у спосіб, визначеним чинним законодавством України - шляхом недопущення працівників відповідача до проведення перевірки.

Враховуючи, що позивачем правомірно не допущено працівників відповідача до проведення перевірки, то відсутні підстави розцінювати його дії як створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

Таким чином, в діях позивача був відсутній склад правопорушення, передбачений абз.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", отже, оскаржувана постанова №7 відповідно є протиправною і підлягає скасуванню.

Водночас судом не може бути взято до уваги обставини, викладені в запереченнях, оскільки вони спростовуються поданими позивачем доказами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення 3 вересня 2015 р. позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", за результатами якої було складено акт перевірки від 3 вересня 2015 р. № 000014.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 23 грудня 2015 р. № 7.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.