Постанова № 58810994, 11.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року о/об 11 год. 50 хв.Справа № 808/490/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Харченко Р.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому просив суд: 1) визнати протиправним та скасування Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00491 від 10.09.2015; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015.

У позові (а.с.5-16) позивач зазначив, що 16.11.2012 між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та компанією «Agro-Prodex Internacional S.A.» (Чілі, продавець), укладений зовнішньоекономічний контракт №21, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар походженням з Чілі «Слива сушена без кісточок (чорнослив)». За базисними умовами поставки (п.3.1) відвантаження товару здійснюється товарними партіями згідно до умов укладених між сторонами специфікацій, в яких зазначається ціна за одиницю товару, умови оплати, вага. Такі специфікації є невід'ємною частиною контракту. Умови поставки товару CIF Одеса (Інкотермс 2010). 30.09.2013 сторонами зазначеного вище контракту підписана Специфікація відповідно до якої продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар походження Чілі: «Сливу сушену без кісточок (чорнослив) 60/70, врожаю 2015 року, в кількості 20,9 тон (нетто) за ціною 3060 доларів США за тону. Поставка здійснювалася на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010). Загальна вартість товару за специфікацією складає 63954,00 доларів США на умовах: 9593,10 доларів США - передплата на банківський рахунок продавця, 54360,90 доларів США - документарне інкасо проти надання продавцем оригіналів документів на вантаж. 09.09.2015 до митного поста «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС декларантом позивача подана для митного оформлення зазначеного вище товару електронна митна декларація якій присвоєно №112050000/2015/015262 на товар «Сливу сушену без кісточок (чорнослив) 60/70, врожаю 2015 року, в кількості 20,9 тон (нетто) за ціною 3060 доларів США за тону». Митна вартість товару декларантом визначена за першим методом митної оцінки (за ціною угоди). У зв'язку з тим, що умови поставки товару - CIF Одеса не передбачають включення додаткових витрат до фактурної (контрактної) вартості товару, декларація митної вартості декларантом не подавалась. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації №112050000/2015/015262 від 09.09.2015 надані всі товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж для підтвердження числового обрахунку заявленої митної вартості. Посадовою особою відповідача 10.09.2015 декларанту направлено повідомлення про надання додаткових документів. У вказаному запиті відповідач витребовує додаткові документи з посиланням на документи які, на думку позивача, не є ані обов'язковими, ані додатковими в розумінні Митного кодексу України для підтвердження правильності числового обрахунку заявленої митної вартості. Позивач листом декларанта від 10.09.2015 надав роз'яснення стосовно розбіжностей на які посилався відповідач та надав всі необхідні додаткові документи: 1) Лист ПАТ «КБ «Хрещатик» №81/07-504 від 09.09.2015; 2) прайс-лист виробника товару за травень 2015 року; 3) копію митної декларації країни відправлення від 02.07.2015 №6607583-4; 4) висновок Запорізької ТПП №ОИ-469 від 09.09.2015; 5) комерційну пропозицію від іншого виробника від 06.05.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника від 08.05.2015. Незважаючи на подання декларантом в повному обсязі додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару Запорізька митниця ДФС видає Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2/4 від 10.09.2015 за 6 методом, за ціною коригування 3,5358 доларів США за 1 кг. (джерело інформації МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015). Позивач використав надане ч.7 ст. 55 Митного кодексу України право на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до бюджету сум митних платежів, виходячи з вартості, визначеною митницею та випустив товари у вільний обіг за електронною митною декларацією від 112050000/2015/015404 від 10.09.2015. Визнаючи джерелом інформації МД №206050001/20157102241 від 06.08.2015 посадова особа Запорізької митниці ДФС, на думку позивача, порушує вимоги наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, яким затверджені «Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів». У Рішенні не зазначено який саме товар було використано як джерело інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості у Рішенні зазначена наявність інформації щодо митної вартості подібних товарів на більш високому рівні, ніж, зазначена декларантом (3,5358 долара США/кг). Разом з тим така підстава для відмови в митному оформленні відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Такого обмеження не містить і ст.58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим винесення рішення виключно з цієї підстави, на думку позивача, є протиправним.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в адміністративному позові.

Відповідачем подані до суду письмові заперечення (а.с.59-63), в яких зазначено, що 09.09.2015 представником ФОП ОСОБА_3 до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв'язку згідно ст.257 Митного кодексу України митну декларацію якій присвоєно №112050000/2015/015262 на товар: «Слива сушена без кісточок (чорнослив) 60/70, врожаю 2015 року. Сорт сливи - D AGEN. Сфера застосування - харчова промисловість. Дата виготовлення - 06.2015 року. Кінцевий термін придатності - 06.2016 року. Маркування на ящиках: Назва товару - слива сушена без кісточок (чорнослив). Країна походження - Чілі, Виробник - Agro Prodex Internacional S.A. Умови поставки: CIF UA Одеса». При перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідач дійшов висновку, що документи надані до митного контролю та митного оформлення, не містять всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Тому, декларанту пред'явлена письмова вимога у вигляді електронного повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Дана вимога передбачала подання декларантом наступних додаткових документів: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.6 ст.53 Митного кодексу України. 10.09.2015 декларантом були надіслані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Під час аналізу додатково наданих документів, встановлено, що Листом від ПАТ «КБ «Хрещатик» №81/07-504 від 09.09.2015 надані пояснення до зауважень, які виявлено під час розгляду первинно наданих до митного оформлення платіжних доручень (що банк зобов'язаний здійснювати розрахунки відповідно до інструкцій, зазначених в інкасовому доручені). Даний документ не надано. Наданий прайс-лист виробника товару за травень 2015 року адресований безпосередньо ФОП ОСОБА_3, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Копія експортної митної декларації країни відправлення №6607583-4 від 02.07.2015 подана без перекладу на українську мову, тому не можливо достовірно впевнитись в інформації яку вона містить (ст.254 Митного кодексу України). Висновок Запорізької ТПП №ОИ-469 від 09.09.2015 містить ціновий інтервал на товар від 2850 до 3308 дол. США за тонну, тобто ціна на товар може бути вищою за заявлену. Комерційні пропозиції від інших виробників від 06.05.2015 та 08.05.2015 надані на товар з країною походження Аргентина та з іншими умовами поставки. Під час консультації орган доходів і зборів та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про неможливість використання методів №2а, 2б, в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними/подібними товарами відповідно до ст.ст.57, 59, 60 Митного кодексу України, а також неможливість застосувати методи 2в, 2г в зв'язку з відсутністю інформації відповідно до ст.ст.62, 63 Митного кодексу України. Послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості товарів застосовано другорядний метод №2ґ (резервний) у відповідності з вимогами ст.ст.57, 64 Митного кодексу України, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України, використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей (з розрахунку 3,5358 доларів США/тонну). Джерело: МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015. Відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2015 №112050000/2015/000249/2 із застосуванням резервного методу згідно наявної у Запорізькій митниці ДФС інформації. У митному оформленні МД №112050000/2015/015262 від 09.09.2015 - відмовлено, складено картку відмови №112050000/2015/00491 від 10.09.2015. Товар випущено у вільний обіг за МД №112050000/2015/015404 від 10.09.2015 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України. Протягом дії гарантійних зобов'язань за МД №112050000/2015/015404 від 10.09.2015 декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Відповідно до ст.313 Митного кодексу України при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави. Про це проінформовано представника ФОП ОСОБА_3 листом Запорізької митниці ДФС.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволенні відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

За умовами Контракту №21 від 16.11.2012, укладеного позивачем (покупець) з «Agro-Prodex Internacional S.A.» (Чілі) (продавець), ФОП ОСОБА_3 придбано «Слива сушена без кісточок (чорнослив)» (а.с.17-19).

За базисними умовами поставки (п.3.1 Контракту №21 від 16.11.2012) поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010).

Продавець здійснює відвантаження товару у термін, зазначений у специфікації до контракту (п.3.2 Контракту №21 від 16.11.2012).

Перелік товаросупровідних документів визначений «Agro-Prodex Internacional S.A.» та ФОП ОСОБА_3 у п.2.4 Контракту №21 від 16.11.2012.

12.05.2015 сторонами зазначеного вище контракту підписана Специфікація №2 (до Контракту №21 від 16.11.2012) відповідно до якої продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар походження Чілі: Сливу сушену без кісточок (чорнослив) 60/70, врожаю 2015 року, в кількості 20,9 тон (нетто), за ціною 3060 доларів США за тону. Поставка здійснювалася на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010). Загальна вартість товару за специфікацією складає 63954,00 доларів США на умовах: 9593,10 доларів США - передплата на банківський рахунок продавця, 54360,90 доларів США - документарне інкасо проти надання продавцем оригіналів документів на вантаж (а.с.19).

Для проведення митного оформлення поставленого за вищевказаним Контрактом №21 від 16.11.2012 товару ФОП ОСОБА_3 (декларантом Лінчук Є.В.) 09.09.2015 по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до митного поста «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/015262.

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: Слива сушена без кісточок (чорнослив) 60/70, врожаю 2015 року. Сорт сливи - D'AGEN. Сфера застосування - харчова промисловість. Дата виготовлення - 06.2015 року. Кінцевий термін придатності - 06.2016 року. Маркування на ящиках: Назва товару - слива сушена без кісточок (чорнослив). Країна походження - Чілі, Виробник - Agro Prodex Internacional S.A. Умови поставки: CIF UA Одеса (МД №112050000/2015/015262 від 09.09.2015).

При поданні МД №112050000/2015/015262 від 09.09.2015 декларантом надано Запорізькій митниці ДФС: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 №112/2012/0000126; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 07.09.2015 за №318364; коносамент (Bill of Landing) від 07.07.2015 №SNG0186152; платіжне доручення 019 від 18.06.2015; платіжне доручення 025 від 05.08.2015; бухгалтерську виписку 118 від 07.09.2015; інвойс 0008525 від 07.07.2015; пакувальний лист 9744 від 07.07.2015; зовнішньоекономічний контракт від №21 від 16.11.2012; специфікацію №2 від 12.05.2015; дозволи різних видів супутнього контролю; фітосанітарний сертифікат від №0000974222 від 17.07.2015; сертифікат про походження товару загальної форми №358540 від 20.07.2015; сертифікат якості 8744 від 07.07.2015; фумігаційний сертифікат 2015/8744 від 07.07.2015; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів №334 від 04.09.2015, про що зазначено у Рішенні про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015, Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00491 від 10.09.2015 (а.с.20, 21).

Відповідачем декларанту по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» 09.09.2015 направлено повідомлення, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1) наявні розбіжності в назві товару в інвойсі від 07.07.2015 №0008525 (dried pitted plum (pitted prunes) count 60/70 crop 2015) та в платіжних дорученнях в іноземній валюті від 18.06.2015 №19 та 05.08.2015 №025 (pitted prunes count 60/70 crop 2015); 2) наявні розбіжності в назві та адресі продавця в накладній CMR від 07.09.2015 №318364 (Agro Prodex Internacional S.A. Chile) та в інвойсі від 07.07.2015 №0008525 (Agro Prodex Internacional S.A. Avda Senador Jaime Guzman Errazuriz 3180 Renca - Santiago Chile); 3) відповідно до специфікації від 12.05.2015 №2 до контракту від 16.11.2012: банк бенефіціар - Banco Estado - Santiago Chile; бенефіціар - Agro Prodex Internacional S.A.; номер рахунка бенефіціара - 15986; свіфт-код банка бенефіціара - BECHCLRM; банк посередник - Wells Fargo Bank N.А.; свіфт-код банка посередника - PNBPUS3NNYC. Проте в платіжному дорученні від 18.06.2015 №19 в графі 57 (номер рахунка банка бенефіціара) зазначено свіфт-код банка посередника, в графі 59 (місцезнаходження бенефіціара) зазначено номер рахунка бенефіціара, а сам підрозділ щодо номеру рахунка не заповнено. В платіжному дорученні №025 від 05.08.2015 в графі 57 (номер рахунка банка бенефіціара) зазначено номер, який не зазначено в жодному іншому документі, в графі 59 (місцезнаходження бенефіціара) зазначено номер рахунка бенефіціара, а сам підрозділ щодо номеру рахунка не заповнено; 4) бухгалтерська виписка від 07.09.2015 №118 по взаєморозрахунках з нерезидентом Agro Prodex Internacional S.A. являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжних доручень в іноземній валюті від 18.06.2015 за №19 та від 05.08.2015 за №025, поданих до митного оформлення (а.с.22).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України декларанту 09.09.2015 надіслано вимогу надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч.6 ст.53 Митного кодексу України (а.с.22).

На вказану вище вимогу Запорізької митниці ДФС 10.09.2015 декларантом були надіслані наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: Лист від ПАТ «КБ «Хрещатик» №81/07-504 від 09.09.2015; прайс-лист виробника товару за травень 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 02.07.2015 за №6607583-4; висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-469 від 09.09.2015; комерційну пропозицію від іншого виробника від 06.05.2015; комерційну пропозицію від іншого виробника від 08.05.2015 (а.с.23).

10.09.2015 декларант надав роз'яснення стосовно розбіжностей на які посилався відповідач та повідомив наступне: «… 1. на зауваження митниці про розбіжності у назві товару в інвойсі від 07.07.2015 №0008525 (dried pitted plum (pitted prunes) count 60/70 crop 2015) та в платіжних дорученнях в іноземній валюті від 18.06.2015 №19 та від 05.08.2015 №025 (pitted prunes count 60/70 crop 2015) повідомляємо наступне, відомості які містяться в платіжних дорученнях в іноземній валюті від 18.06.2015 №19 та від 05.08.2015 №025 дають змогу однозначно ідентифікувати товар із тим, який постачається за контрактом і специфікацією. 2. на зауваження митниці про розбіжності в найменуванні назви та адреси продавця в накладній CMR та в інвойсі повідомляємо наступне, відомості які містяться в накладній CMR дають змогу однозначно ідентифікувати товар із тим, який постачається за контрактом і специфікацією. 3. на зауваження митниці про те що відповідно до специфікації від 12.05.2015 №2 до контракту від 16.11.2012: банк бенефіціар - Banco Estado - Santiago Chile; бенефіціар - AgroProdex Internacional S.A.; номер рахунка бенефіціара - 15986; свіфт-код банка бенефіціара - BECHCLRM; банк посередник - Wells Fargo Bank N.A.; свіфт-код банка посередника - PNBPUS3NNYC. Проте, в платіжному дорученні від 18.06.2015 №19 в гр.57 (номер рахунка банка бенефіціара) зазначено свіфт-код банка посередника, в гр.59 (місцезнаходження) бенефіціара зазначено номер рахунка бенефіціара, а сам підрозділ (номер рахунку) не заповнено. В платіжному дорученні від 05.08.2015 №025 в гр.57 (номер рахунка банка бенефіціара) зазначено номер, який не зазначено в жодному іншому документі, в гр.59 (місцезнаходження) бенефіціара зазначено номер рахунка бенефіціара, а сам підрозділ (номер рахунку) не заповнено. Надаємо лист з поясненнями від ПАТ «КБ «Хрещатик» №81/07-504 від 09.09.2015. 4. щодо зауважень митного органу до форми, реквізитів бухгалтерської виписки №118 станом на 07.09.2015 повідомляємо наступне. Оскільки чинним законодавством України не передбачено затвердженої форми бухгалтерської виписки та нормативних вимог до її форми чи реквізитів вважаємо зауваження митного органу безпідставними …» (а.с.23).

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте Запорізькою митницею ДФС за №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015 (митний пост «Запоріжжя-центральний») та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00491 від 10.09.2015 (а.с.20-21).

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015 зазначено наступне: «… Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України, використана наявна в митниці Міндоходів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 3,5358 за кг товару (МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015) …» (а.с.20).

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Оформлення товару (задекларованого 09.09.2015 за МД №112050000/2015/015262) здійснено ФОП ОСОБА_3 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №112050000/2015/015404 від 10.09.2015 під гарантію (а.с.24).

За змістом умов постачання CІF правил Інкотермс від 16.09.2010, за якими «Cost, Insurance and Freight» («Вартість, страхування і фрахт») означає, що продавець постачає товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар; продавець зобов'язаний або поставити товар на борт судна, або забезпечити надання поставленого таким чином товару у місці призначення; ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна; продавець зобов'язаний укладати договір і сплачувати всі витрати та фрахт, необхідні для доставляння товару до поіменованого порту призначення; продавець також укладає договір страхування, який покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення.

Судом досліджено міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №318364 в якій місце завантаження зазначено - ОМТП Україна, а місцем розвантаження - м.Київ; у графі 13 «Вказівки відправника» зазначено: Одеса, 07.09.2015; найменування вантажу - чорнослив; відправником вказано «Agro-Prodex Internacional S.A.» (Чілі) без зазначення адреси (а.с.25).

Також, судом досліджено Коносамент №SNG0186152 від 07.07.2015, в якому відправником «Agro-Prodex Internacional S.A.» (Чілі) зазначено, що фрахт попередньо сплачено, його вартість - 1197,00 доларів США, витрати на бункер - 429,00 доларів США, термінал - 85,00 доларів США, проходження Панамської протоки - 227,00 доларів США, портові витрати - 12,00 доларів США, місцеві портові витрати - 340,00 доларів США, товар взятий на борт - 07.07.2015 (а.с.27).

Досліджені Платіжні доручення в іноземній валюті від 18.06.2015 за №019 та від 05.08.2015 за №025 дають змогу однозначно ідентифікувати товар із тим, який постачається за контрактом і специфікацією (а.с.28, 29).

Це ж підтверджує і Лист ПАТ «КБ «Хрещатик» №81/07-504 від 09.09.2015, в якому зазначено, що в платіжному дорученні в іноземній валюті №025 від 05.08.2015 оплата здійснена через банк-посередник Wells Fargo Bank, що зумовлено здійсненням усіх розрахунків в іноземній валюті банками України через банків-посередників згідно «Уніфікованих правил інкасо». У зв'язку з виставленням інкасового доручення, в якому зазначався рахунок №2000192290247 у банку-посереднику Wells Fargo Bank, проплата була здійснена саме таким чином. Платіжним дорученням в іноземній валюті №019 від 18.06.2015 проплата здійснена відповідно до умов специфікації та за реквізитами, які в ній зазначалися, тому замість номера рахунку у полі 57 зазначався SWIFT-код (а.с.37).

Вказані вище платіжні документи не містять розбіжностей у числових значеннях з бухгалтерською випискою (вих.№118 від 07.09.2015) по взаєморозрахунках з нерезидентом Agro-Prodex Internacional S.A. (а.с.30). Зворотного відповідач не довів.

Позов підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.8 ст.55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Згідно з ч.9 ст.55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

В обґрунтування правової позиції по справі Запорізькою митницею ДФС надано до суду: витяг із Спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України з діапазоном пошуку з 10.06.2015 по 10.09.2015, в якому міститься інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 3,5358 доларів США за кг товару (МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015) (а.с.73).

Запорізькою митницею ДФС надано до суду МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015, використану як джерело при винесенні Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015 (а.с.74-76).

Ціна товару №4 вказана у МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015 визначена за умов постачання FCA PL (Польща) JAROSLAW, тобто, до ціни товару входить перевезення, фрахт до кордону України.

Позивач у даній адміністративній справі №808/490/16 імпортував товар за умовами CIF Одеса.

Також, за МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015 ТЗОВ «Ласощі» імпортовано товар №4: «1.Сливи сушені - чорнослив «Ashlock» ґатунок ІІ, у вигляді цілих плодів з видаленою кісточкою, додатково оброблених діоксидом сірки, врожаю 2015 року (промислове виробництво) …», а ФОП ОСОБА_3 за МД №112050000/2015/015262 від 09.09.2015 інший - «Слива сушена без кісточок (чорнослив) 60/70, врожаю 2015 року. Сорт сливи - D'AGEN. Сфера застосування - харчова промисловість. Дата виготовлення - 06.2015 року Кінцевий термін придатності - 06.2016 року Маркування на ящиках: Назва товару - слива сушена без кісточок (чорнослив). Країна походження - Чілі, Виробник - Agro Prodex Internacional S.A. Умови поставки: CIF UA Одеса.».

До того ж Запорізькою митницею ДФС не зазначено чи входила до складу вартості товару, імпортованого ТЗОВ «Ласощі» за МД №206050001/2015/102241 від 06.08.2015, обробка діоксидом сірки, та як це вплинуло на митну вартість імпортованого ТЗОВ «Ласощі» товару, оскільки така обробка за матеріалами справи відсутня при імпорті товару позивачем за МД №112050000/2015/015262 від 09.09.2015.

Суд погоджується з роз'ясненнями наданими 10.09.2015 декларантом стосовно розбіжностей на які посилався відповідач (а.с.23) та вважає, що відповідач безпідставно не прийняв ці роз'яснення до уваги.

Позивач в обґрунтування задекларованої 09.09.2015 у МД №112050000/2015/015262 ціни товару надав до суду Інвойс №0008525 від 07.07.2015 виставлений «Agro-Prodex Internacional S.A.», (Чілі), згідно якого вартість 2090 картонних коробок сливи сушеної без кісточок розміру 60/70 у кількості 20,9т становить - 63954,00 доларів США за умови постачання CIF Одеса (а.с.31).

Вказана вартість товару не суперечить Висновкам Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-469 від 09.09.2015, за якими ціновий діапазон товару «Слива сушена без кісточок (чорнослив) 60/70, рік врожаю 2015» становить від 2850,00 доларів США до 3308,00 доларів США за тону (а.с.40).

Крім того, у Висновках Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-469 від 09.09.2015 містяться джерела відкритої інформації (сайти комерційних компаній) в мережі Інтернет.

Запорізька митниця ДФС, ознайомившись з Висновками Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-469 від 09.09.2015, зазначила у Рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015, що ціна імпортованого ФОП ОСОБА_3 за МД №112050000/2015/015262 від 09.09.2015 товару може бути і вищою, але об'єктивних передумов вибору максимально можливої ціни (як то: умови поставки, якість товару, спеціальні умови зберігання та консервації тощо) з викладеного у висновку діапазону цін відповідач суду не обґрунтував.

Відповідно до приписів розділу 5 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених 13.07.2012 наказом Державної митної служба України №362, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від Держмитслужби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Держмитслужби України; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужби України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація, отримана в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).

Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених Розділом 5 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015, визначенні ціни імпортованого ФОП ОСОБА_3 товару.

Висновків/інформації служби з експертного забезпечення митних органів (можливість отримання яких передбачена п.1 розділу VІ «Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів», затвердженого 31.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2012 за №1071/21383, пп.3 п.4 «Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів», затвердженого 29.05.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №133) відповідач до суду - не надав.

Звідси, Запорізькою митницею ДФС не доведено причини та підстави надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом (ФОП ОСОБА_3.) відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Звідси, Запорізькою митницею ДФС не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Запорізькою митницею ДФС не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Запорізькою митницею ДФС до суду - не надано.

Отже, Запорізька митниця ДФС не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

2. Надаючи правову оцінку прийняттю Запорізькою митницею ДФС Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі - «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00491 від 10.09.2015 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товарів після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00491 від 10.09.2015, прийняті Запорізькою митницею ДФС не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була Запорізька митниця ДФС, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені судові витрати позивачу, документально підтверджені у сумі 2077 грн. 09 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000249/2 від 10.09.2015, винесене Запорізькою митницею ДФС відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00491 від 10.09.2015, видану Запорізькою митницею ДФС відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати у сумі 2077 грн. 09 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.05.2016.

Суддя О.О. Прасов