Постанова № 58810961, 06.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року 13 год. 01 хв.Справа № 808/1078/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С..,

при секретарі судового засідання: Єрмолаєвої А.Д.;

за участю представників:

від позивача: Степаненко Т.В.,

від відповідача: Шевченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативна паливна компанія» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативна паливна компанія» (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання та надсилання листа від 03.03.2016 №213/10/08-08-23;

- зобов'язати відповідача утриматися від здійснення опису майна позивача у податкову заставу до вирішення справи №К/800/310/15 (№ 0870/11226/12), що розглядається Вищим адміністративним судом України.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення №0000572311 від 15.11.2012, на підставі якого підприємству визначено податкове зобов'язання у розмірі 418907,75 грн. на даний час оскаржується у касаційному порядку, а відтак, на думку позивача, є неузгодженим. Оскільки податкове зобов'язання не узгоджене, то і не може виникнути податкового боргу та тим більше не може виноситися рішення про опис майна. Враховуючи викладене, позивач вважає дії Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо складання та надсилання листа від 03.03.2016 № 213/10/08/-08-23 протиправними. У зв'язку із тим, що відповідач, як ним зазначено у вказаному листі, може проводити опис майна за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна і без надання інформації про майно підприємством, позивач вважає, що судом має бути прийняте рішення про зобов'язання відповідача утриматися від здійснення опису майна у податкову заставу до вирішення справи про оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0000572311, що розглядається у Вищому адміністративному суді України.

Ухвалою судді від 11.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги з підстав, викладених вище, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 20.05.2016 №1172/10/08-08-10. Пояснив, що відповідно до акту перевірки № 87/2211/33652444 від 26.10.2012 ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000572311 про грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 418908,75 грн. Дане податкове повідомлення рішення вважається узгодженим, оскільки позивачу у позові щодо скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення Запорізьким окружним адміністративним судом та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (справа 0870/11226/12) відмовлено в повному обсязі. Посилаючись на приписи статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає лист (повідомлення) ДПІ від 03.03.2016 № 213/10/08-08-23 про надання переліку майна для його опису в податкову заставу та для подальшої його реалізації на біржових торгах з метою погашення податкового боргу законним та обґрунтованим.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище, просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 06.06.2016.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.11.2012 за результатами перевірки TOB «Альтернативна паливна компанія», яка була оформлена Актом № 87/2211/33652444 від 26.10.2012, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0000572311 про грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 418908,75 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, TOB «Альтернативна паливна компанія» подало до Запорізького окружного адміністративного суду позов до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 по справі №0870/11226/12 у задоволенні позову TOB «Альтернативна паливна компанія» відмовлено.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 по справі №0870/11226/12, ТОВ «Альтернативна паливна компанія» подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 апеляційну скаргу ТОВ «Альтернативна паливна компанія» залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 по справі №0870/11226/12 - залишено без змін.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 по справі №0870/11226/12, ТОВ «Альтернативна паливна компанія» подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

TOB «Альтернативною паливною компанією» отримано лист ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.03.2016 № 213/10/08-08-23 про надання інформації, в якому вказано про те, що у позивача станом на 03.03.2016 існує податковий борг у розмірі 418907,75 грн., який виник на підставі нарахування по податку на прибуток приватних підприємств. Вказаним листом позивача повідомлено про необхідність надати перелік ліквідного майна для його опису в податкову заставу та для подальшої його реалізації на біржових торгах (у разі необхідності) з метою погашення податкового боргу.

Вважаючи дії відповідача щодо складання та направлення вищезазначеного листа про надання інформації протиправними, з вимогою зобов'язати відповідача утриматися від здійснення опису майна позивача у податкову заставу до вирішення справи №К/800/310/15 (№ 0870/11226/12), що розглядається Вищим адміністративним судом України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі іменується - ПК України).

Як встановлено приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 56.18 статті 56 цього Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною третьою статті 254 КАС України визначено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як свідчать матеріали справи, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року по справі №808/11226/12, набрала законної сили з моменту проголошення, тобто з 20.11.2014.

У пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тобто, обов'язок контролюючого органу застосувати до платника податків наслідки несплати узгодженого грошового зобов'язання виникає незалежно від факту оскарження судових рішень за результатами перегляду податкових повідомлень-рішень про визначення такого грошового зобов'язання у касаційному порядку.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 88.2 статті 88 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як передбачено абзацом першим пункту 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Із аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що з моменту набрання законної сили рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, тобто з 20 листопада 2014 року грошове зобов'язання визначене позивачу податковим повідомленням - рішенням № 0000572311 від 15 листопада 2012 року є узгодженим. З цієї дати у платника податків виникає обов'язок сплатити узгоджене грошове зобов'язання у встановлений термін. Після закінчення строку для сплати такого грошового зобов'язання останнє набуває статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 відкрито касаційне провадження з перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 по справі №0870/11226/12.

Проте, суд зазначає, що норми КАС України не ставлять момент набрання судовим рішенням законної сили в залежність від факту його оскарження в касаційному порядку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту наданої суду копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2015 року про відкриття провадження за касаційною скаргою ТОВ «Альтернативна паливна компанія» не вбачається зупинення касаційним судом виконання судових рішень, які оскаржуються.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості, Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області надіслано позивачу лист від 03.03.2016 №213/10/08-08-23 про надання переліку майна для його опису в податкову заставу та для подальшої його реалізації на біржових торгах з метою погашення податкового боргу.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що податковим органом при складанні та надсиланні спірного листа додержано всі вимоги чинного законодавства, отже він є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, підстави для зобов'язання відповідача утриматися від здійснення опису майна у податкову заставу до вирішення справи про оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0000572311, що розглядається у Вищому адміністративному суді України, також відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко