Постанова № 58810681, 30.06.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Справа № 803/771/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лясковця В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Луцький прикордонний загін ПНРУ ДПСУ) про визнання дій протиправними, скасування наказу від 18 квітня 2016 року №89 о/с в частині звільнення за пунктом «е» частини шостої статті 26, із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», поновлення на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії ВПС «Висоцьк» Луцького прикордонного загону та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні 30 червня 2016 року позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати наказ Луцького прикордонного загону ПНРУ ДПСУ від 18 квітня 2016 року №89 о/с в частині звільнення за пунктом «е» частини шостої статті 26, із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», поновити його на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії ВПС «Висоцьк» Луцького прикордонного загону та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальником Луцького прикордонного загону ПНРУ ДПСУ підполковником ОСОБА_3 неправомірно було прийнято наказ від 18 квітня 2016 року №89 о/с «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в запас за пунктом «е» (через службову невідповідність) частини шостої із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки, вважає, що ним не порушувалася військова дисципліна або громадський порядок, не порушувалися умови контракту, на нього не накладалися дисциплінарні стягнення, крім того, скасовано протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Представник відповідача в поданих суду письмових запереченнях проти адміністративного позову від 1 червня 2016 року пред'явлені позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що інспектором прикордонної служби 3 категорії - черговим відділу прикордонної служби «Висоцьк» молодшим сержантом ОСОБА_1 невиконано в повному обсязі наказ «Старшого зміни прикордонних нарядів» щодо місця несення служби та маршруту руху прикордонним нарядом «Прикордонний Патруль», чим порушено вимоги підпунктів 5, 7 пункту 2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261, а тому вважає, що службовим розслідуванням доведено факт скоєння позивачем 2 квітня 2016 року дисциплінарного правопорушення. Крім того, зазначає, що начальник прикордонного загону, накладаючи на молодшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю, врахував характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, тривалість служби та рівень знань про порядок її проходження. З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби «Висоцьк» ІІІ категорії (тип В) Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України за контрактом.

Наказом начальника Луцького прикордонного загону від 18 квітня 2016 року №598-ос «Про результати службового розслідування», за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, а саме: невиконання в повному обсязі наказу «Старшого зміни прикордонних нарядів» щодо місця несення служби та маршруту руху прикордонним нарядом «Прикордонний Патруль», порушення вимог підпунктів 5, 7 пункту 2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261, інспектора прикордонної служби 3 категорії - чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби «Висоцьк» молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - звільнено з військової служби за контрактом через службову невідповідність.

Під час прийняття наказу від 18 квітня 2016 року №598-ос «Про результати службового розслідування» було враховано висновки службового розслідування по з'ясуванню причин та передумов, що призвели до можливого переміщення тютюнових виробів на ділянці відділу прикордонної служби «Висоцьк» 01-02 квітня 2016 року, затверджені начальником Луцького прикордонного загону 7 квітня 2016 року.

В ході службового розслідування встановлено, що прикордонний наряд «Прикордонний Патруль», в складі: сержанта ОСОБА_4 та молодшого сержанта ОСОБА_1, який ніс службу по охороні державного кордону в період з 09:30 год. 1 квітня 2016 року до 09:00 год. 2 квітня 2016 року на МДНС в районі прикордонного знаку №974, не виконав в повному обсязі наказ «Старшого зміни прикордонних нарядів» прапорщика ОСОБА_5 щодо несення служби по охороні державного кордону з 05:00 по 09:00 в районі прикордонного знаку №974-972, в подальшому з перевіркою ІПЗ №1-5 на КСС та прибуттям на відділ прикордонної служби.

Наказом начальника Луцького прикордонного загону від 18 квітня 2016 року №89-ос «По особовому складу» звільнено з військової служби в запас за пунктом «е» (через службову невідповідність) частини шостої із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» молодшого сержанта ОСОБА_6, інспектора прикордонної служби 3 категорії - чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби «Висоцьк» ІІІ категорії (тип В).

В подальшому, наказом начальника Луцького прикордонного загону від 19 квітня 2016 року №90-ос «По особовому складу» позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення, без права носіння військової форми одягу, з 19 квітня 2016 року.

Спірні правовідносини регулюються Законом України №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ), Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України №1115/2009 від 29 грудня 2009 року (далі - Положення №1115/2009) та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут).

За приписами пункту «е» частини шостої статті 26 Закону №2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 280 Положення №1115/2009 звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю

Пунктом 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно із пунктом 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до підпункту «и» пункту 51 Дисциплінарного статуту на сержантів (старшин) військової служби за контрактом, може бути накладене дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю..

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (пункт 84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Даючи правову оцінку наказу від 18 квітня 2016 року №89-ос, згідно із яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності - звільнено з військової служби за контрактом через службову невідповідність, судом встановлено, що підставою для його прийняття був висновок службового розслідування по з'ясуванню причин та передумов, що призвели до можливого переміщення тютюнових виробів на ділянці відділу прикордонної служби «Висоцьк» 01-02 квітня 2016 року, затверджений начальником Луцького прикордонного загону 7 квітня 2016 року.

Однак, будь-яких належних доказів на підтвердження скоєння саме позивачем дисциплінарних проступків відповідачем не надано.

При цьому, згідно із постановою Любомльського районного суду Волинської області від 26 квітня 2016 року, провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення №79 від 13 квітня 2016 року відносно ОСОБА_1 за ознаками статті 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях складу даного адміністративного правопорушення.

За таких обставин наказ від 18 квітня 2016 року №89-ос «По особовому складу», в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом «е» частини шостої статті 26, із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття наказу про звільнення позивача з військової служби через службову невідповідність.

Відповідно до частин першої і другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням позивача зі служби становить з 19 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року, всього 73 календарних дні. При цьому судом встановлено, що позивач після звільнення не був працевлаштований.

Згідно із довідкою відповідача від 1 червня 2016 року №370 про розмір грошового забезпечення позивача за два останні календарні місяці роботи перед звільненням грошове забезпечення становить 8 198 грн. 08 коп. (4 337 грн. 81 коп. в березні 2016 року і 3 860 грн. 27 коп. - лютому 2016 року). В березні 2016 року відпрацьовано 31 календарний день, в лютому - 29 календарних дні, разом за два місяці 60 календарних днів.

Отже, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача у цей період становив 136 грн. 63 коп. (8 198 грн. 08 коп. : 60 календарних днів = 136 грн. 63 коп.).

Грошове забезпечення, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу з 19 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року включно, всього за 73 календарних дні вимушеного прогулу, становить 9 973 грн. 99 коп. (136 грн. 63 коп. х 73 = 9 973 грн. 99 коп.).

Відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4 098 грн. 90 коп. слід звернути до негайного виконання.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних сил України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2016 року за №89о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом «е» частини шостої статті 26, із застосуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії відділу прикордонної служби «Висоцьк» Луцького прикордонного загону з 18 квітня 2016 року.

Стягнути з Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 9 973 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 99 коп.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії відділу прикордонної служби «Висоцьк» Луцького прикордонного загону та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4 098 (чотири тисячі дев'яносто вісім) грн. 90 коп. звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 5 липня 2016 року.