Ухвала суду № 58809694, 06.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-9000 Головуючий у 1-й інстанції - Галась І.А.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 липня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

УсикаГ.І.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2000 грн. на місяць, починаючи з 5 лютого 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судом вирішене питання розподілу судових витрат між сторонами.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.51-53).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: відповідача та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, позивачку та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебували у шлюбі з 19 липня 2002 року по 20 червня 2011 року. Від зазначеному шлюбі народилась доньк ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріальну допомогу на утримання якої відповідач не надає.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України повинен врахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За правилом ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Доводи відповідача про необхідність сплати аліментів у розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, оскільки аліменти у розмірі 2000 грн. є для нього непосильними та занадто завищеними, є необґрунтованими, оскільки розмір аліментів визначений районним судом з урахуванням матеріального становища та потреб неповнолітньої дочки сторін (2000 : 30 дн. = 66 грн. 67 коп. на день для забезпечення необхідних потреб школярки у харчуванні, одязі; забезпечення належного рівня навчання, комфорту, здорового способу життя та належного розвитку) у порівнянні з матеріальним станом відповідача, який хоча і має нестабільний та невисокий дохід, однак при цьому за станом свого здоров'я в змозі надавати належну допомогу на утримання дитини, що перебуває на утриманні матері, котра здійснює догляд за дитиною, і саме на матері лежать обов'язки по забезпеченню щоденних потреб дитини. Крім того, під час апеляційного розгляду відповідач підтвердив суду, що у період з 2012 року по квітень 2016 року він не мав постійної роботи і працевлаштувався лише з 14 квітня 2016 року. З огляду на цю обставину визначення районним судом розміру аліментів у твердій грошовій сумі повністю узгоджується із обставинами даної справи та відповідає вимогам ст.184 СК України.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Г.І. Усик