Постанова № 58809293, 29.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Справа№ 925/1712/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Вага В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2016

у справі № 925/1712/15 (суддя Єфіменко Є.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове"

до 1. Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки";

2. Селищної ради села Буки Маньківського району Черкаської області

про виділення частки майнового паю в натурі та визнання права власності на частку

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного підприємства "Перлина Тікича"

до Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки"

про виділення частки майнового паю в натурі та визнання права власності на частку

за участю представників:

від позивача: Павленко В.Г., Літвінов Р.О.,

від відповідача-1: Мельник А.А.,

від відповідача-2: Власюк О.С.,

від третьої особи: Мельник Р.А.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Лисакове" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про зобов'язання Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки" виділити частки майнового паю в натурі та визнання права власності на частину пайового фонду Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки".

У заяві про зміну позовних вимог ТОВ "Лисакове" просило суд визнати за ТОВ "Лисакове", як правонаступником ФГ "Лисакове", право власності на пайовий фонд майна КСП "Гірський Тікич", викупленого на підстві договорів купівлі-продажу майнового паю у осіб, які мали право на майновий пай, затверджений зборами співвласників 18.03.2000 в розмірі 388 350 грн. або 8,42 відсотки; витребувати у спілки громадян власників (співвласників) земельних та майнових паїв "Буки" Маньківського району Черкаської області майновий пай в розмірі 388 350 грн. або 8,42%; визнати за ТОВ "Лисакове", як правонаступником ФГ "Лисакове", право власності на майно, передане на підставі акту прийому-передачі основних засобів від 20.10.2011.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.12.2015 для спільного розгляду з первісним позовом прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПП "Перлина Тікича" про виділення в натурі частини майна пайового фонду колишнього КСП "Гірський Тікич" та визнання права власності на перелічене майно за ПП "Перлина Тікича", загальною балансовою вартістю 256 849,79 грн. згідно з актом інвентаризації від 15.05.2000.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.12.2015 за клопотанням ТОВ "Лисакове" залучено до участі у справі другого відповідача - Селищну раду села Буки Маньківського району Черкаської області.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.02.2016 в задоволенні позову ТОВ "Лисакове" та позову ПП "Перлина Тікича" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Лисакове" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2016 у справі № 925/1712/15 в частині відмови у позові ТОВ "Лисакове" та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов ТОВ "Лисакове" задовольнити повністю, рішення господарського суду Черкаської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПП "Перлина Тікича" залишити без змін, судові витрати покласти на відповідачів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом норм процесуального та невірним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. 4-3, 22, 33, 35, 43, 84 ГПК України, ст. 190, 328, 334, 656 ЦК України. За твердженням скаржника, викладені у рішенні суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Лисакове" у справі № 910/1712/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016. Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 та 08.06.2016 розгляд справи було відкладено на 22.06.2016. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 розгляд справи було призначено на 21.06.2016. В судовому засіданні 21.06.2016 оголошувалась перерва до 29.06.2016.

В судових засіданнях представники скаржника підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Селищна рада села Буки, Спілка громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки", ПП "Перлина Тікича" у відзивах, представники відповідачів та третьої особи в судових засіданнях вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Порядок виділення майнового паю передбачено Законом України від 14.02.1992 "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001 № 62/2009, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62 (далі - Порядок), та Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 № 315 (далі - Рекомендації).

Відповідно до ст. 9 Закону України право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

Отже, праву власника вимагати видачі майнового паю відповідає право співвласників цього майна вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Згідно із п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Рекомендацій співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву. Частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі. Для виділення спільної частки в натурі співвласник може об'єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі.

Заявляючи позовні вимоги до Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки", позивач - ТОВ "Лисакове" та третя особа із самостійними вимогами ПП "Перлина Тікича" не врахували, що згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т. ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 21 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

За статутом Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки", зареєстрованому 05.02.2003 Буцькою селищною радою Маньківського району Черкаської області, Спілка за своїм правовим статусом є громадською організацією, що створена громадянами з метою задоволення своїх законних спільних правових і економічних інтересів, Спілка не є юридичною особою і здійснила легалізацію шляхом повідомлення про заснування згідно із ст. 14 Закону України "Про об'єднання громадян". Тому спір за її участю не підлягає розгляду в господарський судах України.

Оскільки позовні вимоги заявлено до відповідача, який не має статусу юридичної особи, колегія суддів вважає обґрунтованим скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, заявлених до Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки", і в цій частині припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Правова позиція з приводу участі у справі Спілки громадян-співвласників паїв без статусу юридичної особи висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 27.12.2011 у справі № 15/141.

В суді апеляційної інстанції ТОВ "Лисакове" наполягало, що вимога про визнання права власності, заявлена ним до другого відповідача - Селищної ради села Буки Маньківського району Черкаської області, є обґрунтованою, оскільки вона, не визнаючи права власності позивача на спірне майно, видала ПП "Перлина Тікича" свідоцтво про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства на вартість майнового паю розміром 6,16 відсотків, на який має право позивач.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вказана стаття знаходиться у главі 29 ЦК України (захист права власності) та підлягає застосуванню у випадку, коли існуючий документ, який підтверджував право власності, позивачем було втрачено (чого з позову та судових рішень не вбачається), або у випадку, коли у позивача, що набув право власності за встановлених законодавством підстав, існує спір про право з іншою особою; спір про право означає, що ця інша особа має власні майнові претензії на предмет спору та висловлює чи виражає їх своїми словами чи діями.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів у підтвердження наявних претензій відповідача (селищної ради) на спірне майно, як на комунальне.

Однак правовідносини позивача з органом, уповноваженим здійснювати оформлення та державну реєстрацію прав на спірне майно, не розглядаються в межах спору з цим органом про право власності позивача на спірне майно. З матеріалів справи також вбачається існування спору про право між позивачем та фізичними особами пайовиками колишнього сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, встановлені обставини справи не свідчать про наявність між позивачем та відповідачем-2 спору в межах ст. 392 ЦК України; вказане не означає, що розгляд судами даної справи відбувся з порушенням правил підвідомчості спору (з огляду на суб'єктний склад сторін та предмет спору), а є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині за наведених вище підстав (звернення з позовом про визнання права власності до особи, спору про право в якої з позивачем не існує, є підставою для відмови у позові, як поданому до неналежного відповідача).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 09.12.2011 № 10/268 (21/181).

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у п. 12 постанови від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

З огляду на викладене, рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог за позовом ТОВ "Лисакове" та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ПП "Перлина Тікича" до Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки", в цій частині провадження у справі слід припинити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове" на рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2016 у справі № 925/1712/15 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2016 у справі № 925/1712/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове" та за позовом третьої особи із самостійними вимогами Приватного підприємства "Перлина Тікича" до Спілки громадян-власників (співвласників) майнових та земельних сертифікатів "Буки", в цій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

Г.В. Корсакова