Постанова № 58809214, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 року Справа № 904/985/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач)

суддів: Сизько І.А., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, представник, дов. №ББУ/ПУ254/Т/15 від 18.12.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 року у справі № 904/985/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод", м.Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 151 922, 60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016р. (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» 145 464 основного боргу, 6 458 60 коп. пені, 2 278 84 коп. судового збору.

В задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду відмовлено.

Рішення суду мотивовано заборгованістю відповідача перед позивачем за виконані роботи на суму 145 464 грн., обґрунтованістю та законністю вимог позивача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 05.04.2016р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на п.2.4 договору, згідно якого оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 60-ти календарних днів, в тому числі, з моменту виставлення рахунку, який в свою чергу приватному акціонерному товариству «ДТЕК»Павлоградвугілля» наданий не був. Позивач не довів належними та допустимими доказами факт передачі рахунків. Тому з боку відповідача відсутнє порушення грошового зобовязання. В даному випадку має місце про строчка кредитора позивача.

Вважає, що судом порушені норми процесуального права, які полягають в тому, що суд не зупинив провадження по справі до розгляду справи господарським судом Запорізької області за позовом ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» про внесення змін до п.2.4. Договору в частині зміни строку оплати підряднику до 30.06.2016р.

Також зазначає, що суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі та вказав, що суд при вирішенні питання про відстрочку керувався ст.121 ГПК України, а не ст.83 ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що апеляційна скарга є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Рахунки надавалися відповідачу разом з Актами здачі-приймання виконаних робіт, про що свідчать самі акти в преамбулі яких зазначено, що виконавцем були проведені такі роботи за договором згідно рахунку № 4-10-00039 (чи № 4-10-00040) від 09.10.2015р.

Акти разом з рахунками були отримані відповідачем 09.10.2015р., а узгоджені та підписані ним лише 30.10.2015р. Підписання акті є підставою для виникнення обовязку щодо здійснення ним розрахунків за отримані послуги з відкладальною умовою на строк до 60 календарних днів.

Звертаючись з позовом до господарського суду Запорізької області про внесення змін до договору, відповід0430 в позові сам визнає, що строк оплати не пізніше 30.12.2015р. і у звязку з тяжким матеріальним станом просило змінити строк оплати на 30.06.2015р. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

11серпня 2015 року між ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» (Підрядник) та ПАТ « ДТЕК Павлоградвугілля» (Замовник) укладено договір № 182-ПУ-ШУТ-р, згідно умов якого, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Замовник доручає, а Підрядник приймає зобовязання, використовуючи свої матеріали та обладнання, у відповідності з умовами договору, виконати наступні види робіт: Ревізія та налагодження стаціонарного енергетичного обладнання, зарядних пристроїв для електровозних акумуляторних батарей, в кількості 44 штуки ( п.1.2 договоур).

Відповідно до п.1.3 договору, безпосередній перелік, обєм робіт визначається «керівництвом по ревізії та налагодженню підземних електроустановок» та в залежності від технічного стану обладнання, уточнюється в процесі виконання налагоджувальних робіт, згідно узгодженого графіку, який є невідємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що вартість робіт складає 145 464 грн., в тому числі ПДВ 20% - 24 244 грн. Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів, запасних частин, інших витрат Підрядника, повязаних з виконанням робіт, та плату за виконану ним роботу, яка є кінцевою та не підлягає зміні.

Оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт та виставлення рахунку ( п.2.4 договоур).

Відповідно до п. 5.1. Договору, приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно по актам приймання-передачі виконаних підрядних робіт, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору, у жовтні 2015 р. позивач виконав роботи на загальну суму 145 464 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001674, № ОУ-0001675, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с 14-15).

З боку відповідача акт підписаний 30.10.2015р. Отже з урахуванням п.2.4. Договору відповідач зобовязаний був здійснити оплату до 30.12.2015р.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, чим порушив умови договору.

Позивач просив стягнути основний борг в сумі 145 464 грн. та пеню в сумі 6 458,60 грн. за період з 31.12.2015р. по 05.02.2016р.

Згідно ч.1 ст.837, ч.1. ст.854 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Акти підписані відповідачем без зауважень, роботи прийняті, а відтак повинні бути оплачені.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Пунктом 7.5 Договору сторони встановили відповідальність за порушення строків розрахунків за виконані роботи у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені за період з 31.12.2015р. по 05.02.2016р. здійснено правильно. Стягненню підлягає пеня в сумі 6 458, 60 грн.

Заперечення відповідача щодо ненастання обовязку оплати у звязку з неотриманням ним рахунку не приймаються до уваги з наступних підстав.

В актах здачі-приймання робіт зазначено, що «виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги) за договором 182-ПУ-ШУТр від 11.08.15р. згідно рахунку № 4-10-00039 ( №4-10-00040) від 09.10.15». Тобто, підписавши Акт, відповідач погодився, що виконані роботи ті, які зазначені в рахунку, що без рахунку не можливо встановити.

Крім того обовязок зі сплати, згідно законодавства, виникає не з отриманням рахунку, а з прийняттям робіт.

Що стосується відстрочки виконання рішення, то згідно п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, це є правом, а не обовязком суду. І саме фінансове становище не є достатньою підставою для застосування відстрочки.

Відмовляючи у відстрочки виконання рішення господарський суд неправильно послався на ст.121 ГПК України, якою передбачена можливість відстрочки рішення по якому видано виконавчий документ.

Однак неправильне застосування норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 року у справі № 904/985/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.07.2016р.

Головуючий суддя ____ С.Г.Антонік

Судді ____ І.А.Сизько

___ ОСОБА_2