Ухвала суду № 58808875, 07.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"07" липня 2016 р.

Справа

№ 910/18096/15

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши позовну заяву Державного підприємства „Спецагро” (вх. 1950/16 від 07.07.2016 р.) - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 910/18096/15 за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Публічного акціонерного товариства „Фінбанк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство „СПМК-7”, про стягнення 2717456,41 грн. та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” про стягнення грошових коштів в загальній сумі 2717456,41 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 1524576,12 грн., збитків від інфляції сумі 486671,17 грн., штрафу в сумі 45737,28 грн. та пені в сумі 194188,41 грн., а також про зобов’язання ПАТ „Фінбанк” протягом 3 робочих днів з моменту вступу рішення в законну силу повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву за актом приймання-передачі нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 329,0 кв.м, в тому числі 143,90 кв.м – частина шестиповерхової будівлі, 79,7 кв.м – частина підвалу шестиповерхової будівлі, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, літера А, що перебуває на балансі державного підприємства „Спецагро”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2015 р. позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та порушено провадження у справі 910/18096/15, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

В процесі розгляду справи позивачем було подану заяву про збільшення розміру заявлених позовних вимог, згідно якої Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву просить суд стягнути з ПАТ „Фінбанк” грошові кошти в загальній сумі 2717456,41 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати в розмірі 535635,15 грн., збитків від інфляції в сумі 179230,68 грн., пені в сумі 47481,04 грн. та неустойки в сумі 1955109,54 грн., а також виселити його із орендованого державного майна площею 329 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, літ. „А”, що перебуває на балансі державного підприємства „Спецагро”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2015р. за клопотанням відповідача на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України справу № 910/18096/15 було передано господарським судом міста Києва за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області, оскільки даний спір відповідно до положень ст. 15 ГПК України повинен розглядатись за місцезнаходженням відповідача, що знаходиться на підсудній господарському суду Одеської області території.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2015 р справу № 910/18096/15 було прийнято до провадження судді Желєзної С.П. та розгляд справи призначено в засідання суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2015 р. (суддя Желєзна С.П.) матеріали справи № 910/18096/15 за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до публічного акціонерного товариства „Фінбанк” про стягнення 2717456,41 грн. та виселення передано до господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2016 р. матеріали справи № 910/18096/15 за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” про стягнення 2717456,41 грн. та виселення передано за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області.

За результатами проведеного 04.02.2016 р. автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу № 910/18096/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2016 р. справу № 910/18096/15 прийнято до провадження судді Петрова В.С., також провадження по даній справі було зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Підприємства Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.12.2015 р., оскільки розгляд справи неможливий до вирішення Одеським апеляційним господарським судом вищевказаної апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.12.2015 р. у справі № 910/18096/15 повернуто скаржнику, а справу № 910/18096/15 направлено до господарського суду Одеської області.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2016 р. провадження у справі № 910/18096/15 поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

29.02.2016 р. Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області Одеської області від 18.12.2015 р. про направлення справи за підсудністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2016 р. провадження у справі № 910/18096/15 було зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.12.2015 р.

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 р. у справі № 910/18096/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 18.12.2015 р. у справі № 910/18096/15 скасовано, та вказану справу направлено до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2016 р. провадження у справі № 910/18096/15 поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016 р. до участі у справі № 910/18096/15 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Приватне підприємство „СПМК-7”, при цьому розгляд справи було відкладено на 07.07.2016 р.

07.07.2016 р. Державне підприємство „Спецагро” як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 916/18096/15, подало до господарського суду Одеської області позовну заяву до Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” про стягнення неустойки в розмірі 2810654,53 грн., пені в розмірі 41555,86 грн., штрафу в розмірі 5150,71 грн., 3% річних в розмірі 2115,74 грн., інфляційних збитків у розмірі 23068,46 грн., всього 2882545,29 грн.

Розглянувши та дослідивши позовну заяву „Спецагро” як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ПАТ „Фінбанк” про стягнення 2882545,29 грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Виходячи з аналізу положень вищенаведених норм процесуального законодавства, самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Так, третя особа із самостійними вимогами має заперечувати вимогу позивача і переслідувати мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. На відміну від цього вимоги співпозивачів спрямовані на той самий предмет спору, але не суперечать одна одній, і взаємно не виключають одна одну

Як зазначено в п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору; з метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.

За загальним правилом, предмет спору – це матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Тому третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору між позивачем – Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, в інтересах якого прокурором заявлено даний позов, та відповідачем – ПАТ „Фінбанк” згідно заяви про збільшення позовних вимог є стягнення з ПАТ „Фінбанк” на користь державного бюджету України заборгованості з орендної плати в розмірі 535635,15 грн., збитків від інфляції в сумі 179230,68 грн., пені в сумі 47481,04 грн. і неустойки в сумі 1955109,54 грн., а також виселення Банку із орендованого державного майна площею 329 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, літ. „А”, що перебуває на балансі державного підприємства „Спецагро”. При цьому за умовами п. 3.6 спірного договору оренди частина орендної плати в розмірі 70% перераховується до державного бюджету, а решта частина 30% - балансоотримувачу. Отже, предметом спору за позовом прокурора є стягнення боргу по орендній платі до державного бюджету, що дорівнює 70% від загальної суми орендної плати, а також нарахованих позивачем санкцій за несплату нарахованої суми орендної плати. Натомість у поданому ДП „Спецагро” позові заявник просить стягнути нараховані ним санкції за прострочення сплати орендної плати саме балансоутримувачу, що дорівнює 30%, а не позивачу, також відмінними від заявлених позивачем є вимоги третьої особи про стягнення неустойки. Відтак, заявлений прокурором позов та позовна заява ДП „Спецагро” хоча стосуються того ж самого договору оренди, однак мають різний предмет спору, оскільки вимоги за ними стосуються різного характеру орендної плати (у позові прокурора – до державного бюджету, у позові ДП „Спецагро” – на користь останнього), тобто з різних обставин, отже вимоги не є тотожними. Так, предметно-підставні характеристики цих позовів не свідчать про взаємовиключну можливість задоволення один одного, наразі у поданому позові третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе лише виключно відповідачу, і вимоги третьої особи не суперечать вимогам позивача.

В свою чергу такі обставини виключають можливість вступу ДП „Спецагро” до участі у справі № 910/18096/15 за поданим прокурором позовом в якості третьої особи з вказаними самостійними вимогами, які заявлені поза предметом спору у даній справі.

Згідно п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява ДП „Спецагро” як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору підлягає поверненню на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову. Отже, ДП „Спецагро” не позбавлено права звернутися до суду у загальному порядку з самостійним позовом про стягнення на свою користь з ПАТ „Фінбанк” неустойки, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних збитків.

Керуючись ст. 26, п. 5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державного підприємства „Спецагро” як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 910/18096/15, до ПАТ „Фінбанк” про стягнення 2882545,29 грн. повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатком на 58 арк.

Суддя В.С. Петров