Рішення № 58808625, 05.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016р. справа№ 914/1319/16

за позовом: приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ

до відповідача: приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця», м. Львів

про стягнення 67 313,63грн.

cуддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» до приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» про стягнення 67 313,63 грн. в порядку регрессу.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 07.06.2016р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 07.06.2016р. та 21.06.2016р.

Позивач, в жодне судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, однак, на виконання вимог ухвал суду поштою надсилав витребувані документи, а також останнім було подано клопотання про розгляд справи без участі представника на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача надавав суду письмові пояснення та відзив на позов, в якому проти задоволення останнього частково заперечив. Зокрема, відповідачем було подано контррозрахунок сум, що підлягають до стягнення за позовними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом зясовано:

03.08.2013р. на а/д Стрий - Знамянка близько 06:20 год. сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем SCANIA R380LA, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом KRONE під керуванням ОСОБА_3

09.09.2013 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 350 гривень в дохід держави.

Автомобіль OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 є обєктом страхування цивільно-правової відповідальності у ПрАТ СК «Скарбниця» згідно полісу №АС/3798096.

Автомобіль SCANIA R380LA на момент ДТП було застраховано ТОВ «Глобал юніверсал лоджистік лімітед» у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до договору страхування АМ.059476.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, на підставі звіту №1361 від 02.08.2013р. «Про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SCANIA R380LA, реєстраційний номер НОМЕР_2», встановлено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП в розмірі 96 162,33 грн. Вказана сума підтверджується ремонтною калькуляцією, що долучена до матеріалів справи (а.с. 83).

ТОВ «Глобал юніверсал лоджистік лімітед» звернулося до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування.

За наслідками розгляду позивачем заяви потерпілої сторони про виплату страхового відшкодування, страхова компанія прокваліфікувала її як страховий випадок та на підставі страхового акту №2013080300001/L03/03 від 18.09.2013р., а також звіту №1361 від 02.08.2013р. - виплатила страхове відшкодування в розмірі 67 313,63 грн, про що свідчить відповідне платіжне доручення №16189 від 20.09.2013р. (а.с. 101).

Як стверджує позивач, з моменту виплати ним страхового відшкодування потерпілій стороні, у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку в сумі 67 313,63 грн. в порядку регресу.

Так, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було направлено у ПрАТ СК «Скарбниця» відповідну регресну вимогу №6625-31 від 11.10.2013р., однак останнім регресну вимогу задоволено не було.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 67 313,63 грн.

У своєму відзиві на позов відповідач частково заперечив проти позовних вимог. Зокрема, останній не погоджується з позивачем в частині нарахованої суми відшкодування, вважає її завищеною, а також такою, що розрахована без врахування коефіцієнту зносу автомобіля потерпілого. Крім того, відповідач вважає, що заявлена до стягнення сума повинна бути зменшена на розмір ПДВ.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне:

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

П.3 ч.1 ст. 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією, до яких, з-поміж іншого, належать витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

В силу приписів статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику (ТОВ «Глобал юніверсал лоджистік лімітед») в сумі 67 313,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16189 від 20.09.2013р.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 (винна особа) застрахував цивільно-правову відповідальність у відповідача приватного акціонерного товариства Страхова компанія Скарбниця згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3798096.

З огляду на це, у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, за кермом якого перебувала винна у ДТП особа, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування за мінусом встановленої договором франшизи.

Однак, як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до відповідача спочатку з регресною вимогою, а в подальшому із позовною заявою, просить відповідача сплатити суму страхового відшкодування без вирахування передбаченої договором франшизи в розмірі 1 000,00 грн., що суперечить ст. 9 ЗУ «Про страхування» та ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 66 313,63 грн., а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Разом з тим, господарський суд, розглянувши заперечення відповідача на позов, викладені у відзиві, звертає увагу на наступне.

Так, відповідач вважає, що сума страхового відшкодування, яка нарахована позивачем повинна бути зменшена на відповідний розмір ПДВ, який передбачений чинним законодавством.

Господарський суд не може погодитися з такими твердженнями відповідача з наступних мотивів:

У відповідності до п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата у розмірі, що не перевищує суми податку здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують оплату вже проведеного ремонту пошкодженого транспортного засобу, де передбачалося б нарахування відповідного ПДВ.

Більше того, з долученого до матеріалів справи розрахунку страхового відшкодування, а також платіжного доручення про виплату такого відшкодування безпосередньо потерпілій стороні вбачається, що нарахування ПДВ позивачем не здійснювалося, про що зазначено у призначенні платежу платіжного доручення №16189 від 20.09.2013р. (а.с. 101).

Крім того, господарський суд вважає безпідставними заперечення відповідача стосовно неврахування позивачем при визначені шкоди завданої потерпілій стороні коефіцієнту зносу транспортного засобу на момент ДТП. Зокрема, зі звіту №1361 від 02.08.2013р. «Про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SCANIA R380LA, реєстраційний номер НОМЕР_2» вбачається, що експертом при визначені суми збитку було враховано відповідний коефіцієнту зносу транспортного засобу. А відповідна складова (визначений коефіцієнт) згідно звіту експерта становить 0,69. (а.с. 78).

В той же час, суд погоджується із зауваженнями відповідача стосовно безпідставності нарахування позивачем страхового відшкодування без вирахування передбаченої договором франшизи в розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу винного у ДТП, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 66 313,63 грн. (за виключенням франшизи в розмірі 1000,00 грн.).

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 43,33,34,44,82,82-1,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задоволити частково.

2.Стягнути з з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Скарбниця (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5; код ЄДРПОУ 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул Січових Стрільців (ОСОБА_1), 40; код ЄДРПОУ 20782312) 66 313,63 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 357,52 грн. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.07.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.07.2016р.

Суддя Юркевич М. В.