Ухвала суду № 58808594, 07.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.07.2016Справа № 910/31016/15

Господарський суд міста Києва у складі судді: Комарової О.С., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого Максима Глібовича,

по третейській справі № 1815/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО"

треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Весна",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"

про стягнення 4 182 638,01 доларів США, що еквівалентно 91 778 751,68 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла заява про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 3 листопада 2015 року по справі № 1815/15, яким позов Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Весна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року заяву Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про видачу наказу на виконання рішення від 03.11.2015 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1815/15 задоволено.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва № 910/31016/16 від 26.01.2016 року було видано відповідні накази.

05 липня 2016 року до канцелярії суду надійшла скарга б/н від 01.07.2016 року на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого Максима Глібовича, в якій скаржник просить суд скасувати постанову від 15.06.2016 року про стягнення судового збору в сумі 4 588 467,89 грн. (виконавче провадження № 50159478)

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

У пункті 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Належним доказом відправлення скарги та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

З доданих до скарги б/н від 01.07.2016 року документів вбачається, що в якості доказу направлення стягувачу та третім особам у справі копії скарги боржником (скаржником) не додано до скарги опис вкладення в поштовий конверт та фіскальний чек всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України.

З аналізу матеріалів скарги випливає, що неподання скаржником опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку позбавляє суд можливості встановити факт направлення стягувачу саме доданих до скарги документів, а не іншої кореспонденції, а отже, зумовлює застосування наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про призначення до розгляду у справі надіслати суду відзив на скаргу, проте у даному випадку стягував та треті особи позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на скаргу з урахуванням усіх обставин, на які посилається скаржник та поданих ним доказів.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення скаржником ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч.3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, скарга з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст..ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Скаргу б/н від 01.07.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого Максима Глібовича, з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО», що повернення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою скаргою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Комарова