Ухвала суду № 58808312, 06.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.07.2016

Справа № 910/12232/16

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ПАТ "Промінвестбанк")

про стягнення 522 983 597,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою від 04.07.2016 № ДСА/С/2357/ЮР/КАВ/170616 до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, згідно з якою просить суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” 522 983 597,83 грн., як неправомірно/безпідставно отримане майно; визнати договори забезпечення (іпотеки, застави, поруки) підписані у межах кредитного договору № 15-93/02-3/09 від 27.01.2009 р.: № 15-94/02-61/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19-1758/10 від 28.01.2011 р.; № 15-94/02-58/09 від 27.01.2009 р.;№ 15-94/19-1756/10 від 28.01.2011 р.; № 15-94/19-3459/11 від 16.12.2011 р.; № 15-94/02-59/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-60/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-63/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19-94/13 від 19.02.2013 р.; № 15-94/19-7/14 від 25.04.2014 р.; № 15-94/19-8/14 від 25.04.2014 р.; № 15-94/19-9/14 від 25.04.2014 р.; № 15-94/19-1755/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/19-1757/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/19-1759/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/19-3457/11 від 16.12.2011 р.; № 15-94/19-50/13 від 18.01.2013 р.; № 15-94/02-52/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-53/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19-1752/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/02-56/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-57/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19/1754/10 від 11.10.2010 р.; № 15-94/02-218/09 від 25.02.2009 р.; № 15-94/02-107/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-91/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-90/09 від 27.01.2009 р. № 15-94/02-92/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-87/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-105/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-102/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-108/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-84/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-85/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-106/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-80/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-94/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-98/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-99/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-97/09 від 30.01.2009 р., такими, що є припиненими.

Пункт 5 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

У відповідності до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об’єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов’язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують їх.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підставою заявлених позивачем позовних вимог до ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” є кредитний договір № 15-93/02-3/09 від 27.01.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтаком” та Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, та 40 договорів забезпечення (іпотеки, застави, поруки), підписані у межах кредитного договору № 15-93/02-3/09 від 27.01.2009 р., зокрема: № 15-94/02-61/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19-1758/10 від 28.01.2011 р.; № 15-94/02-58/09 від 27.01.2009 р.;№ 15-94/19-1756/10 від 28.01.2011 р.; № 15-94/19-3459/11 від 16.12.2011 р.; № 15-94/02-59/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-60/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-63/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19-94/13 від 19.02.2013 р.; № 15-94/19-7/14 від 25.04.2014 р.; № 15-94/19-8/14 від 25.04.2014 р.; № 15-94/19-9/14 від 25.04.2014 р.; № 15-94/19-1755/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/19-1757/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/19-1759/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/19-3457/11 від 16.12.2011 р.; № 15-94/19-50/13 від 18.01.2013 р.; № 15-94/02-52/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-53/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19-1752/10 від 30.09.2010 р.; № 15-94/02-56/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-57/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/19/1754/10 від 11.10.2010 р.; № 15-94/02-218/09 від 25.02.2009 р.; № 15-94/02-107/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-91/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-90/09 від 27.01.2009 р. № 15-94/02-92/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-87/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-105/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-102/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-108/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-84/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-85/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-106/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-80/09 від 27.01.2009 р.; № 15-94/02-94/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-98/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-99/09 від 30.01.2009 р.; № 15-94/02-97/09 від 30.01.2009 р., які були укладені між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та Корпорацією “Будівельники автомобільних доріг та транспортних споруд “Альтком”, ТОВ “Восток”, ТОВ “Фиона”, ТОВ “Альтех ТМ-Сервіс”, ТОВ “Альтком-Бетон”, ТОВ “Альтком “Інвест-Строй”, ТОВ “Альткомтрансмеханізація”, ТОВ “Завод КБМ”, ТОВ “Будкомплект”, ТОВ “Донспецмонтаж”, ТОВ “Донецька будівельна компанія”, ТОВ “ДЖС-Сервіс”, ТОВ “ДонбассЖилСтрой”, ТОВ “ДАЭМ”, ТОВ “Дорстрой” (код ЄДРПОУ 30645523), ТОВ “ДОРСТРОЙ” (код ЄДРПОУ 31660851), ТОВ “ГРАНД”, ТОВ “ДОМАНТ”, ТОВ “Альткомавтотранс”, ТОВ “Укрстройінвест”.

Пунктом 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об’єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов’язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об’єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Господарський суд встановив, що позивач подав позов до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за кредитним договором № 15-93/02-3/09 від 27.01.2009 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтаком” та Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, та 40 договорами забезпечення (іпотеки, застави, поруки), підписаними у межах кредитного договору № 15-93/02-3/09 від 27.01.2009 р. Таким чином, заявлені позовні вимоги не є однорідними, оскільки виникають з різних підстав (договорів).

Як випливає з наданих позивачем матеріалів позовної заяви та копій вищевказаних договорів, забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором здійснювалось за різними за правовою природою договорами (іпотеки, поруки, застави).

За таких обставин, встановлення фактів за 40 договорами забезпечення (іпотеки, застави, поруки), підписаними у межах кредитного договору № 15-93/02-3/09 від 27.01.2009 р., зокрема, може бути утруднено в зв’язку з об’єднанням в одній позовній заяві різних позовних вимог, які ґрунтуються на різних доказах.

Таким чином, позивачем не дотримано правил поєднання позовних вимог до одного відповідача в одній позовній заяві, у зв’язку з чим дані вимоги не можуть розглядатися судом в одному провадженні.

Суд звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 24.06.2016 № 910/11622/16 позовну заяву йому вже було повернуто з тих же підстав і з тими ж недоліками. Позивач виявлені судом недоліки не усунув, повторно звернувся з позовною заявою до суду. Ухвала суду від 24.06.2016 № 910/11622/16 є чинною, не скасованою, у встановленому законом порядку не оскаржувалась і є обов"язковою до виконання.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В абз. 1 п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

У позовній заяві позивачем зазначено ціну позову в розмірі 522983597,83 грн. Серед додатків до позовної заяви не зазначено розрахунок ціни позову та в тексті позовної заяви відсутній такий розрахунок. Отже позивачем не зазначено у позовній заяві та не додано до позовної заяви обгрунтованого розрахунку суми заборгованості (ціни позову) у розмірі, який він просить стягнути.

В порушення вимог ст.. 54 ГПК України позивач не долучив до позовної заяви обгрунтований розрахунок суми боргу (стягуваної суми).

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За змістом Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

До позовних матеріалів долучено фіскальний чек від 04.07.2016 №1027 та опис вкладення у цінний лист від 04.07.2016 на підтвердження факту направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками.

В описі вкладення в цінний лист зазначено, про направлення відповідачу копії позовної заяви № ДСА/С/2357/ЮР/КАВ/040716 від 04.07.2016. До суду позивачем подано позовну заяву від 04.07.2016 № ДСА/С/2357/ЮР/КАВ/170616. Отже позивач направив відповідачу іншу позовну заяву, ніж та що подана до Господарського суду м. Києва.

До позовної заяви додано фіскальний чек та опис вкладення на підтвердження направлення відповідачу іншої позовної заяви, ніж та що подана до суду, тобто позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві у відповідності із ст. ст. 56, 57 ГПК України.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Згідно з п.п 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Позивач у позовній заяві зазначив одну позовну вимоги майнового та сорок позовних вимог немайнового характеру:

- визнати 40 договорів забезпечення припиненими;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму 522983597,83 грн.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 261820,00 грн., в зв"язку з заявленням позовних вимог: майнового та немайнового характеру. Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 1816 від 16.06.2016 року, яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі лише 206700,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 55120,00 грн.

Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.В. Усатенко