Постанова № 58807642, 10.06.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14469/16-а

Провадження № 2-а/761/238/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

В позовних вимогах позивач просить: визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва №М-121/09 від 30.03.2016 щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва здійснити перерахунок ОСОБА_1, як непрацюючому державному службовцю пенсії у розмірі 80% із заробітної плати в сумі 13 300,00 грн. державного службовця на відповідній посаді з 01.04.2016 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 серпня 2009 року їй було призначено пенсію, як державному службовцю на підставі Закону України "Про державну службу".

На підставі постанови Кабінету міністрів України від 02.09.2015 року №644 внесено зміни до постанови Кабінету міністрів України від 09.03.2006 року №268 та було підвищено посадові оклади працівників апарату суду в зв'язку з чим 29.03.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 04.03.2015 року №08-136-16. Проте відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії. Позивач вважає відмову відповідача протиправною.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2016 року у справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачу у передбаченому законом порядку було направлено позовну заяву та надано строк для подачі письмових заперечень проти позову.

З письмових заперечень представника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва) вбачається, що проти задоволення позову він заперечує, посилаючись на те, що підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» не має. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.09.2009 року звільнена з посади керівника апарату Центральноміського районного суду м.Горлівка в зв'язку із досягненням нею граничного віку проходження державної служби та виходом на пенсію.

На даний час позивач не працює, є пенсіонером, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві (після реорганізації) та отримує з 2009 року пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 змінені оклади в органах судової влади.

29.03.2016 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 04.02.2016 року № 08-136-16.

З копії довідки від 04.02.2016 року за №08-136-16, що видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області для перерахунку пенсії вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Центрально-Міському райсуді м.Горлівка на посаді керівника апарату та для перерахунку пенсії з 01.01.2016 року заробітна плата включає:

- посадовий оклад - 6890,00 грн.

- надбавка за ранг - 110,00 грн.

- надбавка за вислугу років - 1400,00 грн.

- надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 4 200,00 грн.

- премія - 700,00 грн., а всього 13 300,00 грн.

30.03.2016 року листом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та роз'яснено, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №911-19 від 24.12.2015 з 1 січня 2016 року до 31.12.2016 року продовжує дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення". Також відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2015 №1013 із постанови Кабінету міністрів України від 31.05.200 №865 виключено пункт 4 яким було передбачено порядок проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державним службовцям.

Умови та порядок пенсійного забезпечення позивача визначено статтею 37 Закону України від 16.12.1993 «Про державну службу» станом на момент призначення пенсії (далі - Закон № 52). Редакція зазначеної статті змінювалась.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року (в редакції на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно положень ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865 установлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Отже, чинне законодавство, як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в «Узагальненні судової практики розгляду справ, пов'язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям державних службовців та науковим (науково-педагогічним) працівникам» (Юридичний вісник України, 06.2008, № 23), а також в Постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 та в Постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 року в справі № 21-97а13.

Таким чином, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» працівникам судів підвищено посадові оклади, то вказана обставина є підставою для проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33, 37 Закону України «Про державну службу», Законом України «Про оплату праці», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 9, 11,159, 160, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (правонаступником якого є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві) від 30.03.2016 №М-121/09 про відмову у проведенні розрахунку пенсії державного службовця.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва здійснити з 01 квітня 2016 року перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 у відповідності до Закону України "Про державну службу" згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 04.03.2015 року №08-136-16.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва.

Суддя: Н.Г.Притула