Постанова № 58802328, 06.07.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/380/16-а

Пров. №2-а/766/7/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар Ханіков І.І., з участю позивача ОСОБА_1, представника управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України Замостного О.І., відповідача Стародубець Є.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені зали судового засідання міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м.Херсоні Стародубець Євгена Ігоровича, співвідповідач: Управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії т.в.о. начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м.Херсоні Стародубець Євгена Ігоровича під час розгляду справи та винесенні постанови ПС2 № 829187 від 21 березня 2016 року, скасував вказану постанову. В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП за порушення п. 15.10 д ПДД України, але він вважає, що Правила дорожнього руху він не порушував, а п. 15.10 в дозволяє йому стоянку на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається більше ніж 2 м. Вказував на те, що йому не було надано можливості звернутися за правовою допомогою, надання заперечень, документів, що характеризують його особу, інших доказів, що порушило його права за ст. 268 КУпАП.

Представником співвідповідача - Управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України (далі за текстом - УПП у м.Херсоні ДПП України), в підготовчій частині судового засідання подані заперечення на адміністративний позов, який УПП у м.Херсоні ДПП України не визнає в повному обсязі. Згідно заперечень на позов, 26.03.2016 р. близько 19-37 год. по вулиці Залаегерсег біля ТРЦ «Фабрика» поліцейськими під час патрулювання виявлено автомобіль FIAT DOBLO державний номерний знак НОМЕР_2, водій якого здійснив стоянку на тротуарі, що створило перешкоду для рухів пішоходів, чим було порушено п. 5.10 ПДР України. Встановивши факт правопорушення т.в.о. начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м.Херсоні Стародубець Є.І. 28 березня 2016 року складено постанову та позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. При розгляді справи позивач вину не визнав, про обставини, що пом'якшують відповідальність не повідомив. Позивач був повідомлений про свої права. Постанова оформлена відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, докази поліцейськими оцінені за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, визнав, що дійсно керував транспортним засобом 26.03.2016 р. після 21 год. приїхав на ТРЦ «Фабрика» для відвідування кінотеатру. Оскільки не було вільних місць для паркування залишив машину на тротуарі, але там залишалося більше ніж 2 м для проходу пасажирів. 28 березня 2016 року прийшов до управління патрульної поліції, знайшли його документи та повідомили, що розгляд справи відбудеться о 18-00 год. В судовому засіданні не заперечував, що про розгляд справи йому повідомили приблизно о 14-30 год.

Відповідач т.в.о. начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м.Херсоні Стародубець Є.І позов не визнав та дав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях представника УПП у м.Херсоні ДПП України, пояснив, що транспортний засіб позивача був тимчасово затриманий, оскільки перешкоджав руху пішоходів на тротуарі. Документи були передані на розгляд, було встановлено особу водія за відеозаписом, наданим ТРЦ «Фабрика», позивач з'явився до управління, приблизно о 14-30 год. йому було повідомлено, що його справа буде розглянута о 18-00 год. Права позивачу роз'яснювалися, заперечення позивача заслухані, він взагалі заперечував, що був за кермом, зачитані пояснення свідків, надано для огляду відеозапис, оголошена постанова. Звертав увагу, що п. 13.11 ПДР взагалі заборонений рух по тротуару. Тобто, якщо транспортний засіб знаходиться 4 колесами на тротуарі це свідчить про його рух по тротуару, тому для зупинки та стоянки можливий лише заїзд на тротуар не всіма колесами.

Представник УПП у м.Херсоні позов не визнав та дав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях.

Суд, заслухавши доводи учасників процесу, дослідив матеріали справи, дослідивши відеозапис з камер спостереження ТРЦ «Фабрика», встановив наступне.

З відеозапису камер спостереження ТРЦ Фабрика «Залаэгерсег4_20160326-193700- -20160326-193736» встановлено, що о 19-37 год. 26 березня транспортний засіб FIAT DOBLO заїхав на тротуарну зону посадкового майданчика ЗГТ перед входом до ТРЦ «Фабрика» та здійснив зупинку та стоянку перед дорожнім знаком 5.41 до заїзної кишені ЗГТ, при цьому як з відеозапису, та і зі схеми благоустрою біля ТРЦ «Фабрика» (арк. справи 43) вбачається, що транспортний засіб заїхав за бордюрний камінь на тротуарну плітку. Зі схеми також вбачається, що біля місця де здійснена стоянка знаходиться пандус.

Судом не береться до уваги посилання позивача на те, що вказаної схеми не було при складенні постанови про адміністративне правопорушення та вона не може бути доказом, оскільки у суду відсутні докази її невідповідності дійсності, крім того вказана схема лише надає можливість зрозуміти місцезнаходження транспортного засобу відносно інших об'єктів в момент інкримінуємого правопорушення.

В судовому засіданні позивачем не оспорювалося, що саме він керував транспортним засобом FIAT DOBLO державний номерний знак НОМЕР_2, здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу 26.03.2016 р. у місці зафіксованому камерою спостереження, тобто вказане не є спірним.

З постанови серії ПС2 № 781133 від 28.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП через те, що 26.03.2016 року о 19-37 год. у м.Херсон по вул. Залаегерсег, керуючи транспортним засобом FIAT DOBLO державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі, чим створив перешкоду для руху пішоходів, чим порушив п. 15.10 (д).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Спірним є питання чи порушив позивач ОСОБА_1 п. 15.10 д ПДР України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» з наступними змінами затверджені Правила дорожнього руху, пунктом 15 яких регламентована зупинка та стоянка транспортних засобів.

Згідно п. 15.10. стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за п. 15.10 д, відповідно до якого стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Згідно письмових доказів - пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що транспортний засіб FIAT DOBLO державний номерний знак НОМЕР_2 суттєво створював перешкоди для руху пішоходів. Крім того, згідно п. 15.10 в ПДР України забороняється стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

З відеозапису камер спостереження не вбачається,що транспортний засіб FIAT DOBLO створив перешкоду для руху пішоходів, при цьому в місці стоянки легкового транспортного засобу для руху пішоходів залишилося більше ніж 2 м.

Оскільки, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за п.15.10 д при з'ясуванні наявності вчинення правопорушення підлягає з'ясуванню лише наявність порушення саме за яке особа притягнута до відповідальності, а в судовому засіданні встановлено, що тротуар представляє собою великий майданчик та зупинка транспортного засобу позивача не створювала перешкод саме для руху пішоходів, як зазначено у оскарженій постанові.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають істотне значення для справи, чи є обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, які наслідки настали внаслідок правопорушення, з'ясувати дані про особу правопорушника.Згідно з ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою ст. 280 КУпАП повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За приписами статті ч.1 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, за ч.1 ст. 8 КУпАП підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідачами не надано суду належних доказів тому, що ОСОБА_1 порушив п.15.10 д ПДР України, а саме створив перешкоди для руху пішоходів. Вказане спростовується записом камери відео спостереження, тобто доказом, що наданий відповідачами.

При цьому суд позбавлений повноважень встановлювати чи вчинив позивач будь-які інші порушення правил дорожнього руху, оскільки розглядає відповідність постанови закону тільки в тих межах, за якими особу притягнуто до адміністративної відповідальності.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд бере до уваги, що в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (Заява № 22750/02параграф 42), суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частини 4,5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний зв'язок, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органів місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення(ч.1 ст.71 КАС України).

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про не надання йому можливості отримання правової допомоги, надання доказів та характеристик тощо при розгляді справи, оскільки він таку можливість він мав з 14-30 год. до 18-00 год. 28.03.206 року.

Таким чином, враховуючи вищевказане, відсутність від відповідача наданих безспірних доказів правомірності власних дій та вчинення саме позивачем правопорушення, повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи, у т.ч. у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов задоволено, на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова в повному обсязі складена 07 липня 2016 року.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 49, 51, 69, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м.Херсоні Стародубець Євгена Ігоровича, співвідповідач: Управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 № 829187 від 21.03.2016 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Стягнути з Управління патрульної поліції в м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду з подачею апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО. В. Ус