Ухвала суду № 58801285, 06.07.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

06.07.2016 Справа №1915/20130/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретарів судового засідання Грабської Ю.І., Сагайдак М.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 43241295,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд із скаргою на дії старшого державного виконавця Юрчака О.П. Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої скарги зазначено, що 17.03.2016 року банком отримано постанову старшого державного виконавця Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження № 43241295. Підставою закінчення виконавчого провадження визначено п. 8 ч. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

ПАТ «УкрСиббанк» вказав, що вважає винесену постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною виходячи із наступного.

22.11.2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 1915/20130/2012 ухвалено рішення, яким із ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» стягнуто борг за кредитним договором у розмірі 11491,67 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто один швейцарський франк) 67 сантимів, що за курсом Національного банку України на 26.11.2012 р., становило 98 400 грн. та судові витрати у розмірі 984 грн. 00 коп.

ПАТ «УкрСиббанк» вказало, що суд стягнув заборгованість в іноземній валюті, а саме у швейцарських франках із зазначенням еквіваленту, як цього вимагає норма ст. 524 та ст. 533 ЦК України та абз. 3 пункту 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року N 14 «Про судове рішення».

Аналогічні суми та їх еквівалент були зазначені у виконавчому листі від 14.04.2014 року.

Враховуючи дані норми, 08.05.2014 р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відкрито виконавче провадження N 43241295 з виконання виконавчого листа 1915/20130/2012 на суму 11491,67 швейцарських франків та 984 грн. судового збору.

Банк вказав, що у відповідності до ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» закінчення виконавчого провадження можливе лише з повним виконанням рішення суду тобто, повна сплата боргу за виконавчим документом, а саме 11491,67 швейцарських франків боргу та відшкодуванням 984 грн. судового збору.

В підтвердження виконання своїх обов'язків ОСОБА_2 08.02.2016 р. надала державному виконавцю квитанцію відділення N 25 ТФ АТ «Приватбанк» про сплату на рахунок АТ «УкрСиббанк» 99384,76 грн. в погашення кредиту по ВП 43241295.

Враховуючи сплату боржником вказаної суми коштів, старшим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що на думку ПАТ «УкрСиббанк» свідчить про недотримання останнім положення ч. 2 ст. 533 ЦК України та ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 3 статті 533 ЦК України передбачено використання на території України іноземної валюти при здійсненні розрахунків, в порядку та на умовах, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України,

затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30травня 2007 р. N 200, Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. N 520, та іншими документами.

Офіційний курс валюти - це курс валюти, що встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").

Частиною 1 ст. 8 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та

валютного контролю» визначено, що для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України тощо. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Банк вказав, що із наведеного випливає, що обмінний курс іноземної валюти встановлюється щоденно на міжнародному валютному ринку та залежить від економічних показників, що сприяє коливанню курсу.

Отже, враховуючи, те що у виконавчому листі зазначено розмір боргу у швейцарських франках, то у відповідності до норм ст. 533 ЦК України, Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», виконання такого зобов'язання, на думку Банку, теж повинно бути проведено у визначеній іноземній валюті або у гривневому еквіваленті на дату повернення.

Крім цього, частиною 3 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження» передбачено механізм обчислення суми боргу в іноземній валюті. Так, у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Особа яка подала скаргу вважає, що при посиланні державного виконавця на п. 8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконав провадження» останній повинен переконатись у розмірі боргу, що сплачений боржником, враховуючи встановлений НБУ на 08.02.2016 р. курс швейцарського фр анка по відношенню до гривні. Так, за 1 швейцарський франк, по курсу НБУ на дату оплати боржником боргу необхідно було сплатити 26,149 грн., а тому боржником на дату оплати згідно встановленого НБУ курсу валют сплачено лише 3763,08 швейцарських франків, в той час як до сплати підлягає сума в розмірі 11491,76 швейцарських франків.

При предявленні ОСОБА_2 квитанції від 08.02.2016 року державному виконавцю, на думку стягувача, слід було від сплаченої суми в розмірі 99384,76 гривень відняти судовий збір в розмірі 984 гривні та суму яка залишилась, зокрема 98400,76 гривень поділити на 26,149 грн. - курс швейцарського франка по відношенню до гривні, що буде становити 3763,08 швейцарських франків. Враховуючи що сума боргу ОСОБА_2 перед банком становить 11491,67 швейцарських франків, а тому несплаченою, на думку банку залишилась заборгованість в розмірі 7728,59 швейцарських франків. (Розрахунок: 11491,67 3763,08 = 7728,59).

ПАТ «УкрСиббанк» вказало, що державний виконавець всупереч встановленому порядку стягнення з боржника коштів в іноземній валюті, неправомірно зарахував визначений судом на момент ухвалення рішення гривневий еквівалент суми боргу в рахунок погашення усієї суми заборгованості та неправомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Із вказаних підстав ПАТ «УкрСиббанк» просить визнати неправомірними рішення та дії старшого державного виконавця Юрчака О.П. Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження, а також визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 43241295 від 29.02.2016 року.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав наведених в останній, просить її задовольнити у повному обсязі.

Представник Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги з тих підстав, що боржником сплачена уся сума заборгованості перед банком, яка вказана у виконавчому листі, тобто сплачений гривневий еквівалент суми заборгованості, яка визначена у швейцарських франках, що і стало підставою для закінчення виконавчого провадження.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні скарги ПАТ «УкрСиббанк», вказавши на законність дій державного виконавця повязаних із закінченням виконавчого провадження.

Суд проаналізувавши зміст заявленої скарги та її підстави, заслухавши пояснення учасників судового засідання вважає, що скарга підлягає до задоволення у повному обсязі виходячи із наступного.

22.11.2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 1915/20130/2012 ухвалено рішення, яким із ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» стягнуто борг за кредитним договором у розмірі 11491,67 (Одинадцять тисяч чотириста дев'яносто один швейцарський франк) 67 сантимів, що за курсом Національного банку України на 26.11.2012 р., становило 98 400 грн. та судові витрати у розмірі 984 грн. 00 коп.

Постановою державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 08.05.2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22.11.2013 року у справі № 1915/20130/2012, яким із ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» стягнуто борг за кредитним договором у розмірі 11491,67 (Одинадцять тисяч чотириста дев'яносто один швейцарський франк) 67 сантимів, що за курсом Національного банку України на 26.11.2012 р., становило 98 400 грн. та судові витрати у розмірі 984 грн. 00 коп.

08.02.2016 року боржником ОСОБА_2 подано державному виконавцю квитанцію про сплату суми боргу в розмірі 99384,76 гривень.

29.02.2016 року державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22.11.2013 року на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «По виконавче провадження», тобто в звязку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, що мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов'язує їх продати протягом семи днів іноземну валюту в сумі, необхідній для

погашення боргу.

У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної служби.

Враховуючи, що у рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 22.11.2013 року сума боргу ОСОБА_2 визначна у швейцарських франках, а тому державний виконавець не вправі був закінчувати виконавче провадження в звязку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду, оскільки судом із ОСОБА_2 в користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто 11491,67 (Одинадцять тисяч чотириста дев'яносто один швейцарський франк) 67 сантимів, що за курсом Національного банку України на 26.11.2012 р., становило 98 400 грн. та судові витрати у розмірі 984 грн. 00 коп.

Отже, сума боргу у рішенні суду обчислена в іноземній валюті та вказано її гривневий еквівалент станом на 26.11.2012 року.

Однак, боржник ОСОБА_2 погашення заборгованості здійснила лише 08.02.2016 року, що згідно визначеного НБУ станом на 08.02.2016 року курсу гривні до швейцарського франка не є еквівалентно 11491,67 швейцарських франків, а тому сплата ОСОБА_2 08.02.2016 року 99384,76 гривень не може вважатись фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 11, 53 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 29.02.2016 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1915/20130/2012 виданого 14.04.2014 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в розмірі 11491 швейцарських франків 67 сантимів та 984 грн. судового збору.

Зобовязати Тернопільський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області продовжити вчинення виконавчих дій щодо фактичного виконання у повному обсязі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22.11.2013 року у справі № 1915/20130/2012 про стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» боргу за кредитним договором у розмірі 11491,67 (Одинадцять тисяч чотириста дев'яносто один швейцарський франк) 67 сантимів та 984 гривні судового збору.

Копію ухвали направити особам, які брали участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий Дзюбич В.Л.