Рішення № 58801232, 03.06.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2016 Справа №607/14361/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого судді Братасюка В.М.

- за участю секретаря Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне Акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та гр. ОСОБА_1 кредитного договору №372-009/ФКВ-08 від 08.09.2008року останьому були надані грошові кошти в розмірі 33000 доларів США із сплатою 12,3% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 05.09.2022року. Відповідач зобов'язувався погашати кредит та сплачувати відсотки. З метою забезпечення виконання зобов'язання 08.09.2008 року позивач та відповідач уклали договір іпотеки, згідно якого останній надав в іпотеку належне йому майно, а саме: двохкімнатну квартиру за адресою м.Тернопіль, вул.Танцорова, 20/25. Проте, умови кредитного договору № 372-009/ФКВ-08 від 08.09.2008року порушені, зобов'язання по договору відповідач не виконав, в результаті чого станом на 28.07.2015року заборгованість за договором кредиту становить 432049,86грн., з яких: 403 739,69 грн. - тіло кредиту; 25 453,91 грн. - відсотки; 2 856,26 грн. - комісія за ведення кредиту, а тому позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру за адресою м.Тернопіль, вул.Танцорова, 20/25, визнавши за ПАТ "Дельта Банк" право власності на вказану квартиру.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених у позові та письмових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, на попередніх судових засіданнях відносно позову заперечили з підстав зазначених у запереченні проти позову.

Судом встановлено, що 08.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та гр. ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № №372-009/ФКВ-08, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 33000 Доларів США з розрахунку 12,3% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк по 05.09.2022 року.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Постанови Правління НБУ №369 "Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства", 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", AT "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань TOB "Укрпромбанку" на користь AT "Дельта Банку", відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_4 передає (відступає) ОСОБА_5 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_3 замінює ОСОБА_4 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_4 ОСОБА_5 прав вимоги до боржників, ОСОБА_5 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_4) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, АТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору № 372-009/ФКВ-08 від 08.09.2008року, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань.

Відповідно до представленого статуту ПАТ "Дельта Банк" погодженого Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві від 01.10.2009 року відбулась зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк на публічне акціонерне товариство, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Дельта".

ТзОВ "Укрпромбанк" виконав свої зобов'язання згідно з договором та видав ОСОБА_1 кредит в розмірі 33000 доларів США.

Відповідно до п. 2.5., 2.6.4, 2.7 Договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п. 1.5., 2.6., 2.7 Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору, ОСОБА_5 має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих ОСОБА_5 внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або йото поручителями умов цього Договору та договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання ОСОБА_5 відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані ОСОБА_5, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак, зобов'язання не виконуються, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 28.07.2015 року складає 432 049,86 грн., з яких: 403 739,69 грн. - тіло кредиту; 25 453,91 грн. - відсотки; 2 856,26 грн. - комісія за ведення кредиту.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язанння (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК УКраїни якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 372-009/ФКВ-08 від 08.09.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, згідно з умовами якого передано в іпотеку нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,20 кв.м.

Пунктом 4.3. договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог іпотеко держателя, передбаченим п.4.4 цього договору.

Разом з тим п.4.4.1 договору іпотеки передбачено, що у разі настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п.4.1 цього договору, іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття іпотеко держателем предмета іпотеки у власність і рахунок виконання Основного зобовязання. Цей Іпотечний договір є правовою підставою для реалізації права власності іпотеко держателя на Предмет іпотеки.

«Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотеко держателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст.39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки щляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачене лише у ст.335 та 276 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.»

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України при вирішенні аналогічних відносин у провадженні №6-1851цс15від 30 березня 2016 року.

Відтак оскільки позивачем обрано спосіб захисту права шляхом його (права власності) визнання, саме як власником майна, хоча банк не є таким в силу приписів закону, а у відносинах виступає виключно як іпотекодержатель, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215, 222, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 509, 526, 1046-1054 ЦК України, Законом України Про іпотеку», суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,20 кв.м., шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на квартиру, в рахунок погашення боргу за договором кредиту №372-009/ФКВ-08 від 08.09.2008року в гривневому еквіваленті, станом на 28.07.2015 року, 432049,86 гривень - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брати участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії нього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуючий Братасюк В.М.