Рішення № 58800805, 01.06.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

01.06.2016

Справа № 203/5815/13-ц

2/0203/54/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Величко О.М.

за участю: представника позивачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровськ цивільну справу № 203/5815/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», про звернення стягнення на заставлене майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" про визнання договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

04.09.2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, третя особа ТОВ "Відродження" про звернення стягнення на заставлене майно (т.1 а.с. 1-3)

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2013 року було розглянуто цивільну справу, але воно було скасовано ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2014 року (т.2 а.с.40-41,68)

05.12.2014 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Родовід Банк», третя особа ТОВ «Відродження» про визнання договору іпотеки недійсним(т.1 а.с.71-73)

Первісний позивач у своїй позовній заяві та представник у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, посилався на те, що 31.07.2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» (правонаступником якого є позивач) та третьою особою було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала грошові кошти, зобовязавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Третя особа не виконує свої зобовязання за кредитним договором. Крім того, у забезпечення виконання третьою особою договірних зобовязань між сторонами було укладено договір іпотеки домоволодіння та земельної ділянки. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом в якому просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Відродження» перед АТ «РОДОВІД БАНК» за кредитним договором № 066/53-КЛВ-08 від 31.07.2008 р. в загальному розмірі 7 382 738 грн. звернути стягнення на домоволодіння та земельну ділянку, що належить ОСОБА_2, які передано в іпотеку АТ «РОДОВІД БАНК», згідно Договору іпотеки № 066/53-ІП-08 від 31.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 4011, а саме: домоволодіння № 38, що знаходиться за адресою: м, Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд. 38, розташований на земельній ділянці, площею 631,0 кв. м. (крім того самовільно зайнятої землі, площею 3,00 кв. м.) та складається; літ.А-3 - житловий будинок, цегла, житловою площею 188.8 кв. м„ загальною площею - 544,5 (пятсот сорок чотири цілих пять десятих) кв. м., літ.Б - басейн, з,бетон, літ.В - навіс, 1-12,1 - споруди; земельна ділянка, площею 0,0631 гектарів, що розташована на території кіровського району м. Дніпропетровська, вул. Короленка, буд. 38, яка передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер якої 1210100000:06:037:0014 шляхом проведення прилюдних торгів в процедурі виконавчого провадження, відкритого за виконавчим документом на підставі Рішення суду, за початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати(т.1 а. с. 1-4, т.2 а.с.215)

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, у задоволені зустрічного позову просив відмовити.

Позивач за зустрічним позовом у позовній заяві та її представник у судовому засіданні посилався на те, що дійсно був факт укладання між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 договору іпотеки № 066/53-ІП-08 від 31.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 4011 в рахунок забезпечення виконання ТОВ «Відродження» зобовязань по кредитному договору, але на момент підписання договору ОСОБА_2 не розуміла значення своїх дій та керувати ними, тому просила визнати вказаний договір недійсним(т.2 а.с.71-73)

У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та її представник просив відмовити у первісному позові та застосувати строк позовної давності, та зустрічний позов задовольнити(т.2 а.с.210)

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 31.07.2008 р. між ВАТ «РОДОВІД БАНК» (правонаступником якого є позивач) та третьою особою було укладено кредитний договір № 066/53-КЛВ-08, за умовами якого позивач відкрив третій особі кредитну лінію в сумі 4 845 100,00 грн. строком до 30.07.2010 р. (т.1 а.с. 9 11)

Встановлено, що забезпеченням виконання зобовязань по кредитному договору № 066/53-КЛВ-08 від 31.07.2008 року є майнова порука фізичної особи - ОСОБА_2, яка уклала договір іпотеки № 066/53-ІП-08 від 31.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4011 та передала в іпотеку Банку належне їй на праві приватної власності нерухоме майно: домоволодіння № 38 (тридцять вісім), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд. 38, розташований на земельній ділянці, площею 631,0 кв.м. (крім того самовільно зайнятої землі, площею 3,00 кв.м.) та складається: літ.А-3 - житловий будинок, цегла, житловою площею 188,8 кв.м., загальною площею - 544,5 (пятсот сорок чотири цілих пять десятих) кв.м., літ.Б - басейн, з.бетон, літ.В -навіс, 1-12, І - споруди; земельна ділянка, площею 0,0631 гектарів, що розташована на території кіровського району м. Дніпропетровська, вул. Короленка, буд. 38, яка передана для обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд, кадастровий номер якої 1210100000:06:037:0014(т.1 а.с. 12-14)

З матеріалів справи вбачається, що третя особа не виконує належним чином взяті на себе зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується копією рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року(т.1 а.с. 19-20)

Судом встановлено, що ПАТ «Родовід Банк» звертався 23.06.2009 року, 18.09.2009 року, 05.10.2009 року, 05.10.2009 року, 11.05.2010 року, 13.07.2010 року, 23.09.2010 року, 08.08.2013 року до ОСОБА_2 з вимогами (листами) якими її попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки при невиконанні таких вимог та непогашенні заборгованості, що підтверджується копіями вимог, дослідженням оригіналу кредитної справи у судовому засіданні та поясненням сторін у судовому засіданні(т.1 а.с.1,15)

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вищезазначених договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договір, який є обовязковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обовязково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.574 в контексті ст.575 ЦК України передбачено, що іпотека як форма застави виникає і на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, що також передбачено і ст.ст.577, 585 ЦК України.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться у нормах ст.ст.589, 590 ЦК України.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, вирішуючи позовні вимоги первісного позивача суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не було доведено жодним належним та допустимим доказом факт того, що на момент укладання між нею та ВАТ «РОДОВІД БАНК» договору іпотеки № 066/53-ІП-08 від 31.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 4011 в рахунок забезпечення виконання ТОВ «Відродження» зобовязань по кредитному договору, ОСОБА_2 не розуміла значення своїх дій та керувати ними, а тому відсутні підстави визнавати вказаний договір недійсним, а отже у задоволені зустрічного позову необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог позивача за первісним позовом, то суд виходить з наступного, що відповідно до п.1.1 кредитного договору та п. 1.2.1 позичальник зобовязується повернути кредити не пізніше 30.07.2010 року, при цьому третя особа не виконала зобовязання у зазначений термін, але позивач звернувся до суду за захистом порушення свого права до ОСОБА_2М лише 04.09.2015 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, а тому у задоволені позову ПАТ «Родовід Банк» необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 251, 525, 526, 530, 546, 547, 573-575, 577, 585, 610, 611, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.1, 3, 18, 33, 36, 38, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 208-210, 212-215, 218, 223, Глава 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Родовід Банк" до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" про звернення стягнення на заставлене майно - залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Родовід Банк", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження", про визнання договору іпотеки недійсним залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур