Постанова № 58799687, 06.07.2016, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2455/16-а

Провадження № 2-а/577/65/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Лошкарьовій Н.В.

з уч. представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо призначення та проведення нарахування пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зі зниженням пенсійного віку,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконними дії управління Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в призначенні йому пенсії із зниженням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; зобов'язати управління Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" з 12.01.2016 року, здійснити нарахування пенсії та виплату. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, про що має відповідне посвідчення. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" особи, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсія за віком призначається зі зменшенням встановленого пенсійного віку на 8 років. 12.01.2016 року він звернувся до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надав відповідні підтверджуючі документи. В лютому 2016 року він отримав лист про відмову в призначенні пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зі зниженням пенсійного віку, оскільки ним не надано документи, що підтверджують період та кількість днів його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії незаконними, оскільки його фактична участь в ліквідації наслідків аварії в 1987 році підтверджується рішенням Конотопського міського суду від 24.03.1993 року, рішенням Радянського районного суду м. Києва від 19.04.1999 року, посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, рішенням Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача: Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за довіреністю Білан О.А. проти задоволення позовних вимог заперечує, при прийнятті постанови просить врахувати письмові заперечення.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи,вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон), особами, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі ст. 10 цього Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 р.р. незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 р.р. - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Ст. 14 Закону визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, зокрема учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році незалежно від кількості робочих днів, відносяться до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням, яке дійсне до теперішнього часу (а.с. 10 зв.стор.).

12.01.2016 року позивач звернувся до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, але йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зниженням пенсійного віку у зв'язку з тим, що надані документи не підтверджують факт роботи у зоні відчуження у 1987 році ( а.с.4).

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали у зоні відчуження у 1987 року не менше 14 календарних днів, пенсія за віком призначається зі зниженням пенсійного віку на 8 років.

Згідно п. 7 "г" Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії до заяви про призначення пенсії додаються документи, які засвідчують особливий статус особи (посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 09 березня 1998 року № 11, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. У разі неможливості подання довідки за формою № 122 в разі ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні; копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати; інші первинні документи, які місять дані про місце, термін (період) та характер виконуваних робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів.

Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, для підтвердження спеціального трудового стажу (пільгового стажу або за вислугу років) приймаються лише уточнюючі довідки підприємств, установ організацій, або їх правонаступників.

За правилами ч. 1 ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організації і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган.

П. 2 вищевказаної постанови передбачено, що у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Крім того, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, призначаючи пенсію на пільгових умовах необхідно враховувати її вид та особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Для осіб, які працювали в зоні відчуження, документом, що підтверджує період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС може бути будь-який документ, виданий у період роботи в зоні відчуження організацією чи установою, розташованими в зоні (первинний документ), в якому зазначені: період роботи, населений пункт чи об'єкт, де проводились роботи. Такими документами можуть бути первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки тощо.

Суд зазначає, що для підтвердження періоду роботи в зону відчуження в 1987 році позивачем були надані: довідка Чернігівської дистанції колії від 09.03.1998 року № 240, витяг з протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС № 350 від 11.11.1999 року, якими підтверджено приймання участі ОСОБА_2 у роботах у зоні відчуження не менше 14 календарних днів у 1987 році (а.с. 8,9,28). Також рішенням Конотопського міського суду від 24.03.1993 року та рішенням Радянського районного суду м. Києва від 19.04.1999 року, встановлено факт його роботи на ст. Посудово-Яново в 30 км зоні відчуження Чорнобильської АЕС помічником машиніста локомотивного депо ст. Конотоп в 1987 році: з 20.09 по 25.09; з 01.10 по 05.10; з 10.10 по 15.10 - 15 діб по ліквідації аварії (а.с. 3,3,6,7).

Таким чином, суд приходить до висновку, що для призначення пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС були наявні усі необхідні для цього документи, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка Чернігівської дистанції колії від 09.03.1998 року № 240, витяг з протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС № 350 від 11.11.1999 року, рішення Конотопського міського суду від 24.03.1993 року, рішення Радянського районного суду м. Києва від 19.04.1999 року, у зв'язку з чим рішення Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку є неправомірним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідачем жодних доказів на підтвердження правомірності свого рішення суду не надано. Самі по собі пояснення про те, що в матеріалах Пенсійної справи відсутні документи, які визначають право на призначення пенсії, а саме підтверджують фактичну кількість днів перебування в зоні відчуження та фактичну участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є формальними і спростовуються поясненнями позивача, представника позивача та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Крім того, суд зазначає, що відповідач при прийнятті рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, не дотримався критеріїв-принципів обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення: добросовісності; розумності та пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд також не погоджується з позицією відповідача, що надані позивачем рішення судів не можуть слугувати підставою для призначення дострокової пенсії за віком позивачу, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення Конотопського міського суду від 24.03.1993 року та рішення Радянського районного суду м. Києва від 19.04.1999 року набрали законної сили і є обов'язковими до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач надав всі необхідні документи, передбачені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, які підтверджують період роботи позивача в зоні відчуження в 1987 році, а тому дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, слід визнати незаконними. Крім того, слід зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_5 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" з 12.01.2016 року, здійснити нарахування пенсії та виплату.

Керуючись ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" з відповідними змінами та доповненнями, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням "Про Пенсійний фонд України", ст. 3, 10, 69-71, 158-161, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконними дії управління Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов'язати управління Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 ( вісім) років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" з 12 січня 2016 року, здійснити нарахування пенсії та виплату.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Конотопського міськрайонного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Т. А. Буток