Рішення № 58799419, 07.07.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7992/15-ц

2/212/322/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання І.О. Мариненко, та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста ОСОБА_2, цивільну справу за позовом;

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В ;

Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач в справі у своїй позовній заяві зазначив, що 30 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 0308/0908/71-254, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» надало ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 17900,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29 вересня 2028 року.

Відповідно до укладеного 30 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договору поруки № 0308/0908/71-254-Р-1 від 30 вересня 2008 року, ОСОБА_3 поручився перед ВАТ «Сведбанк» за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року, у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за кредитним договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 28 липня 2015 року за ОСОБА_3 наявна заборгованість у сумі; 387562 гривні 74 копійки, з яких: тіло кредиту 335644 гривні 47 копійок, відсотки 51918 гривень 28 копійок.

25 травня 2012 року між ОСОБА_5 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

На підставі викладеного ОСОБА_5 акціонерне товариство «Дельта Банк» просило суд постановити рішення яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року яка станом на 28 липня 2015 року складає 387562 гривні 74 копійки з яких тіло кредиту 335644 гривні 47 копійок, відсотки 51918 гривень 28 копійок, та покласти на відповідача витрати за сплату судового збору.

Представник позивача у судове засідання не зявився заздалегідь надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в справі ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 були належним чином сповіщені про день та час розгляду цієї справи, але вони до суду не зявились та не повідомили суд про причину своєї неявки.

Представники відповідача за довіреністю ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, у судове засідання не заявились про день та час розгляду цієї справи, вони були судом належним чином сповіщені але вони до суду не зявились та не повідомили суд про причину своєї неявки.

В раніше проведених судових засіданнях представник відповідача ОСОБА_7, не визнав позовні вимоги, відповідач в справі ОСОБА_3 надав суду заперечення, також представник відповідача ОСОБА_8, надала суду додаткові письмові пояснення у яких не визнала позовні вимоги. Так відповідач ОСОБА_3 у своєму запереченні від 11 грудня 2015 року, та представник відповідача ОСОБА_8, у своєму додатковому поясненні від 14 квітня 2016 року просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те що, відповідно до пункту 4 договору поруки № 0308/0908/71-254-Р-1, у разі невиконання Позичальником умов Основного зобов'язання (в дане поняття входить кредитний договір № 0308/0908/71-254 та додаткові угоди до нього, про що визначено в п. 1 договору поруки) в строк, Поручитель погашає суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції. Також Поручитель зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом за першою вимогою банку протягом 10 календарних днів з моменту отримання Поручителем надісланої Банком письмової заяви про невиконання Позичальником своїх зобов'язань.

При оформленні договору поруки ОСОБА_3 добре ознайомився з його змістом і підписував його повністю усвідомлюючи, що в разі невиконання боржником, умов кредитного договору, він буде повністю нести відповідальність відповідно грошових зобов'язань, які випливають з умов кредитного договору.

Від своїх зобов'язань, які вказані в договорі поруки ОСОБА_3 не відмовляється, він, як поручитель, не був повідомлений ні кредитором, ні боржником про невиконання боржником своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору. Про невиконання боржником своїх обов'язків відповідно до умов кредитного договору він дізнався з досудової вимоги, яка надійшла 27 серпня 2015 року.

В договорі поруки не вказано, що поручитель повинен контролювати сплату боржником коштів в рахунок погашення кредиту. В договорі вказано, що банк повинен письмово повідомити Поручителя про невиконання Боржником своїх зобов'язань, заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням позивачем умови договору, стосовно повідомлення поручителя про невиконання боржником умов кредитного договору.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В зв'язку з невиконанням позивачем умови договору поруки, ОСОБА_3 не знав про заборгованість, та як наслідок не погасив поточну заборгованість і позивач нарахував окрім простроченої заборгованості ще пеню, штраф та відсотки.

Порука це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб'єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Правила частини четвертої статті 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобов'язання встановлений не був.

За змістом речення першого та третього зазначеної статті кредитор повинен встигнути звернутись до поручителя з вимогою про виконання останнім свого обов'язку за договором поруки, у тому числі в примусовому порядку.

Разом із тим за змістом другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України у разі, якщо строк договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить до поручителя вимоги.

Правова природа зобов'язання у всіх випадках, передбачених статтею 559 ЦК України, є тотожною.

Вимога кредитора до поручителя полягає в реальному виконанні зобов'язання за боржника, оскільки така вимога може бути заявлена лише в разі невиконання боржником своїх зобов'язань та настання строку виконання основного зобов'язання.

Виходячи з тотожної природи зобов'язань, які регулюються реченнями першим і третім частини четвертої статті 559 ЦК України та реченням другим частини четвертої цієї статті, правову конструкцію частини четвертої статті 559 ЦК України, викладену в одному абзаці, ототожнює правову природу усіх зобов'язань, преклюзивність строку дії договору поруки, необхідно дійти висновку, що такою вимогою може бути лише позов, заявлений кредитором до поручителя в судовому порядку, оскільки пред'явлення іншої вимоги суперечить правовій природі поруки як строкового зобов'язання.

Відповідно на вказані строки не поширюється положення частини п'ятої статті 267 ЦК України про захист судом порушеного права у разі, коли строк позовної давності пропущений із поважних причин. Отже, сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, так само як закінчення строку, установленого договором поруки, та закінчення одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся до поручителя з позовом.

Разом із тим позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Якщо договір поруки припинився (у тому числі й на підставі непред'явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що всі права та обов'язки сторін за цим договором слід вважати припиненими.

Отже, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

Звернення до суду після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови в позові у зв'язку зі сплавом строку позовної давності, а є підставою для відмови в позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Суд встановив, що 30 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 0308/0908/71-254, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» надало ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 17900,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29 вересня 2028 року.

Відповідно до укладеного 30 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договору поруки № 0308/0908/71-254-Р-1 від 30 вересня 2008 року, ОСОБА_3 поручився перед ВАТ «Сведбанк» за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року, у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за кредитним договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 28 липня 2015 року наявна заборгованість у сумі: 387562 гривні 74 копійки, з яких: тіло кредиту 335644 гривні 47 копійок, відсотки 51918 гривень 28 копійок.

25 травня 2012 року між ОСОБА_5 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

З метою виконання умов договору, положень чинного законодавства на адресу відповідача ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дельта Банк» було надіслано вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитною угодою, згідно до умов Договору поруки однак відповідачем зобов'язання по поверненню кредиту не виконані.

Згідно ст. 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено що Позичальник зобовязаний повернути Кредитору надані грошові кошти та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ст. 599 ЦК зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК «зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку».

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав, згідно наданих суду письмових доказів, вбачається що, 30 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 0308/0908/71-254, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» надало ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 17900,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29 вересня 2028 року.

Згідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості знайшов своє доказове підтвердження факт наявності заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/71-254 в звязку з порушенням умов кредитного договору ОСОБА_6, таким чином станом на 28 липня 2015 року сума боргу згідно до розрахунку складає; 387562 гривні 74 копійки, з яких: тіло кредиту 335644 гривні 47 копійок, відсотки 51918 гривень 28 копійок, зазначена сума заборгованості та факт її наявності не заперечувався відповідачем та його представниками, та був визнаний самим відповідачем ОСОБА_3 у його запереченні, тому позивач звільняється від обовязку доказування в частині зазначених вимог на підставі ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до укладеного 30 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договору поруки № 0308/0908/71-254-Р-1 від 30 вересня 2008 року, ОСОБА_3 поручився перед ВАТ «Сведбанк» за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року, у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за кредитним договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, в тому числі у випадку вимог про дострокове погашення кредиту в зв'язку з порушенням ОСОБА_6 вимог кредитного договору.

25 травня 2012 року між ОСОБА_5 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами, в тому числі кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 та укладеному на його виконання договором поруки № 0308/0908/71-254-Р-1 від 30 вересня 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» ОСОБА_3, та ОСОБА_6.

Згідно до письмових попереджень про необхідність погашення заборгованості, відповідачі були повідомленні позивачем про необхідність погашення заборгованості за кредитом належним чином , про що свідчить поштове відправлення від 27 серпня 2015 року .

Згідно до пункту 1 договору поруки № 0308/0908/71-254-Р-1 від 30 вересня 2008 року поручитель зобовязується перед банком за виконання зобовязань щодо повернення коштів наданих банком позичальнику у вигляді кредиту за кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року строком до 29 вересня 2028 року, згідно до пункту 10 вищезазначеного договору поруки сторони договору погодили що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та сторони керуючись умовами частини четвертої ст. 559 Цивільного кодексу України встановили що строком припинення поруки встановленої цим договором є повне виконання позичальником або поручителем своїх обовязків передбаченим основним зобовязанням. Таким чином оскільки основне зобовязання на сьогоднішній день ані позичальником а ні поручителем у повному обсязі не виконано, суд дійшов висновку що твердження відповідача, та його представників про те що, в зв'язку з невиконанням позивачем умови договору поруки, ОСОБА_3 не знав про заборгованість, та як наслідок не погасив поточну заборгованість і позивач нарахував окрім простроченої заборгованості ще пеню, штраф та відсотки, та оскільки правила частини четвертої статті 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобов'язання встановлений не був, а непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням, не є обґрунтованими та не знайшли свого доказового підтвердження, оскільки спростовуються наданими позивачем письмовими доказами, а саме кредитним договором, договором поруки, розрахунком заборгованості, та попередженням позивача відповідача про необхідність погашення заборгованості, тому позовні вимоги повинні бути задоволені у повному обсязі.

Керуючись ст. 509, 526, 527, 530, 554, 559, 599, 610, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. 10,11,60, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити у повному обсязі і стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 0308/0908/71-254 від 30 вересня 2008 року яка станом на 28 липня 2015 року складає 387562 гривні 74 копійки з яких тіло кредиту 335644 гривні 47 копійок, відсотки 51918 гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за сплату судового збору в розмірі 5813 гривень 44 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_2.

Суддя: Т. І. Тимошенко