Ухвала суду № 58799339, 30.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5193/16

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Кравця Ю.І., Фальчука В.П.

за участю секретаря: Лопотана В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року про відстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Сафір Федір Олегович звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.12.2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 24 030,71 грн. Вирішено питання стосовно судових витрат.

04.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду до 2019 року у зв"язку з важким матеріальним становищем.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року заяву ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду - задоволено. Відстрочено виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.12.2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до 2019 року.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Сокуренко Наталія Вікторівна звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року скасувати та постановити нову, якою відмовити заявнику у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, який порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про надання відстрочки виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.12.2015 року, суд першої інстанції, врахувавши фінансовий стан заявника, дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3, судом не враховано, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Заявник посилається на важке матеріальне становище, яке виражається в тому, що він є інвалідом третьої групи, зараз проходить реабілітаційний курс лікування після операції, отримує мінімальну пенсію за інвалідністю, він не має роботи та на його утриманні знаходиться неповнолітній син. Доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, заявником не надано. ОСОБА_3 надано лише копію довідки інваліда 3 групи, довідку пенсії по інвалідності, копію індивідуальної програми реабілітації інваліда та копію свідоцтва про народження сина. Належних доказів не надано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, що суд взагалі повідомляв ПАТ КБ „ПриватБанк" про розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Згідно з положеннями ч.1 ст.158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов"язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Проте розглядаючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, районний суд не вжив всіх заходів для встановлення виняткових обставин, які в розумінні ст. 373 ЦПК України, можуть бути підставою для відстрочення судом виконання рішення суду та при цьому не забезпечено належне повідомлення стягувача про наявність провадження з розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Порушення порядку розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду призвело до порушення прав стягувача, неповноти встановлення обставин, які підлягали встановленню і як слід стало наслідком набуття судом передчасного висновку про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Наявність виняткових обставин, які в розумінні ст. 373 ЦПК України можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, районним судом належним чином не встановлювалися і не перевірялися.

При таких обставинах ухвала суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.

З огляду на вищевказане, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання про відстрочку виконання рішення суду на новий розгляд до того ж суду.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни - задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року - скасувати з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді Ю.І. Кравець

В.П. Фальчук