Ухвала суду № 58798161, 06.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/7763/16-ц

Провадження № 2/520/3895/16

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06.07.2016 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, суддя -

ВСТАНОВИЛА:

05.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 1700 дол. США еквівалентно по курсу НБУ на 04.07.2016 року 42194,00 грн.

Частиною 2 ст. 119 ЦПК України передбачено що повинна містити позовна заява, а саме:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме позивачем не дотримано правил, передбачених ч. 2 ст. 119 ЦПК України. До позовної заяви позивачем не надано жодних доказів, окрім копії позовної заяви та одного екземпляру заяви про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

До заяви ОСОБА_1 надала заяву про звільнення її частково від сплати судового збору у зв'язку із важким матеріальним станом.

Положеннями ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Аналогічні положення передбачено і положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Окрім того, п. 29-32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, передбачено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Суд вправі застосувати щодо одного й того самого заявника і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати. Зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності або в сукупності.

Проте, всупереч положень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року позивачем не надано письмових доказів майнового стану, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви.

Відповідно до п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» /в редакції від 01.09.2015 року/, ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, ОСОБА_1 за подання позовної заяви необхідно сплатити судовий збір за п. 1.1 у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати /551,20 грн./ та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати /6890,00 грн./ за вимогу майнового характеру.

При цьому, суд зазначає, що судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Керуючись ст. 82 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» /в редакції від 01.09.2015 року/, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, - залишити без руху.

Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність усунути зазначені в ухвалі недоліки у пятиденний строк з дня отримання ним ухвали суду.

Розяснити позивачу ОСОБА_1, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Васильків О. В.