Постанова № 58798111, 06.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/6849/16-а

Провадження № 2-а/520/465/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 року Київський районний суд м. Одеси:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Месропянцевій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у врахуванні заробітної плати у сумі 868 крб. за 18 днів роботи в зоні відчуження з 01.09.1987 р. по 18.09.1987 р. при розрахунку пенсії, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити розрахунок та виплату йому пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків від захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2012 року з дотриманням вимог пп.4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 з урахуванням заробітної плати у сумі 868 крб. за 18 днів роботи в зоні відчуження з 01.09.1987 р. по 18.09.1987 р. та при застосуванні середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що липня 1997 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків від захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проте управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з 01.12.2012 року проведено перерахунок його пенсії при цьому самостійно взято заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з 11.08.1987 року по 31.08.1987 року, а не з 01.09.1987 року по 18.09.1987 року і як вбачається із Розрахунку № 2 заробітна плата за вересень 1987 року занижена та склала 644 крб. замість 868 крб., що призвело до неправильного розрахунку пенсії.

Не погодившись з вказаним позовом, управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси були надані письмові заперечення проти позову, в яких вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та у задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі, оскільки з 01.01.2012 року проведено перерахунок пенсії, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховано відповідно до даних, що містяться в довідці від 10.12.1998 р. № 51/1/9692, що видана Галузевим архівом Міністерства оборони України за період з 11 серпня 1987 року по 31.08.1987 року, а також зазначено, що вказана довідка містить не вірний розрахунок збереженого заробітку за основним місцем роботи, який вказано за повні дні перебування у відрядженні, а не за дні роботи в зоні відчуження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позові.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси Дідоренко А.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З липня 1997 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків від захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01 січня 2012 року діє Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

Зазначеним Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків.

На виконання вищевказаного Порядку управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з 01.01.2012 року було проведено масовий перерахунок пенсій, що підтверджується розпорядженням 204220 від 24.11.2011 року, проте розмір пенсії ОСОБА_1 було розраховано із розміру заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 11.08.1987 року по 31.08.1987 року, а не з 01.09.1987 року по 18.09.1987 року і як вбачається із Розрахунку № 2 заробітна плата за вересень 1987 року занижена та склала 644 крб. замість 868 крб., що призвело до неправильного розрахунку пенсії.

Проте, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси своїм листом від 27.05.2016 р. № 116/Т-01 відмовило ОСОБА_1 в проведенні такого перерахунку, у зв'язку з тим, що з 01.01.2012 року проведено перерахунок пенсії, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховано відповідно до даних, що містяться в довідці від 10.12.1998 р. № 51/1/9692, що видана Галузевим архівом Міністерства оборони України за період з 11 серпня 1987 року по 31.08.1987 року, а також зазначено, що вказана довідка містить не вірний розрахунок збереженого заробітку за основним місцем роботи, який вказано за повні дні перебування у відрядженні, а не за дні роботи в зоні відчуження

Однак, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси своєю відмовою порушило конституційні права ОСОБА_1 на отримання відповідної пенсії з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01 січня 2012 року діє Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210. Зазначеним Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату. Які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 подавались довідки про заробітну плату, видані Київським районним військовим комісаріатом м. Одеси та Одеським обласним військовим комісаріатом.

У вказаних довідках зазначено розміри заробітку отриманого за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія.

У зв'язку з тим, що відповідно до пп.4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Як вбачається із розрахунку середньомісячного заробітку (аркуш пенсійної справи 25) заробітна плата за 18 днів роботи в зоні відчуження - 335,88 : 18 * 30 = 559,80, збережений заробіток 308,10. Всього сума = 867,90.

Відповідно до довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 10.12.1998 № 51/1/9692 18 днів виїзду в зону відчуження у мене було саме у вересні 1987 року.

А вже на виконання Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Відповідачем проведено перерахунок моєї пенсії при цьому самостійно взято заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з 11.08.1987 року по 31.08.1987 року, а не з 01.09.1987 року по 18.09.1987 року і як вбачається із Розрахунку № 2 заробітна плата за вересень 1987 року занижена склала 644 крб. замість 868 крб., що призвело до неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_5.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Наявність такого права у ОСОБА_1 є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути спів мірними з нею.

Частиною другою статті 46 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист гарантується, у тому числі, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження заробітної плати для призначення даного виду пенсії, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих підстав).

Згідно ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено в п.п. 19, 22, 27 Рішення Європейського суду з прав людини про справі «Кечко проти України» (Заява № 63134/00) від 08 листопада 2005 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Судом роз'яснено, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. Broniowski v. Poland, № 31443/96, пар. 98). Судом також наголошено, що цивільне законодавство, що має зворотну дію в часі прямо не забороняється Конвенцією, та за певних обставин може бути виправданим (див. mutatis mutandis. заява № 8531/79, рішення Комісії від 10 березня 1981 року, (DR) 23, пар. 203-211).

Таким чином, при перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси повинно було розрахувати пенсію виходячи з найбільш оптимального заробітку в зоні відчуження.

Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у врахуванні заробітної плати у сумі 868 крб. за 18 днів роботи в зоні відчуження з 01.09.1987 р. по 18.09.1987 р. при розрахунку пенсії, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити розрахунок та виплату йому пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків від захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2012 року з дотриманням вимог пп.4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 з урахуванням заробітної плати у сумі 868 крб. за 18 днів роботи в зоні відчуження з 01.09.1987 р. по 18.09.1987 р. та при застосуванні середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-9, 11, 71, 94, 158-163, 256 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси викладені у листі від 27.05.2016 р. № 116/Т-01 щодо відмови у врахуванні заробітної плати у сумі 868 крб. за 18 днів роботи в зоні відчуження з 01.09.1987 р. по 19.09.1987 р. при розрахунку пенсії ОСОБА_1

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків від захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2012 року з дотриманням вимог пп.4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 з урахуванням заробітної плати у сумі 868 крб. за 18 днів роботи в зоні відчуження з 01.09.1987 р. по 18.09.1987 р. та при застосуванні середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Постанову може бути оскаржено в Одеський апеляційний адміністративний суд шляхом подання через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Рева С. В.