Ухвала суду № 58797073, 07.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/648/16-к 07.07.2016

Провадження: № 11-сс/784/232/16 Слідчий суддя: Марценюк С.А.

Категорія: оскарження ухвали слідчого судді Доповідач апеляційного суду:

про обрання запобіжного заходу Маркова Т.О.

у вигляді тримання під вартою

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого - Маркової Т.О.

суддів - Гулого В.П., Царюка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Тимошенка О.С.

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Антоново Братського району Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, раніше судимого:

1. 04 березня 2005 року Братським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

2. 06 червня 2005 року Братським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 27 червня 2008 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 13 днів;

3. 08 листопада 2012 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289, ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі, звільнений 23 жовтня 2015 року з Ольшанської виправної колонії Миколаївської області (№ 53) на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2015 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 21 день,

учасники судового провадження:

прокурор: Мерімерін О.Г.

підозрюваний: ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

захисник: ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО м. Миколаєва строком на 60 (шістдесят) днів з 16.00 години 21 червня 2016 року до 16.00 години 21 серпня 2016 року.

Визначено заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, визначених Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік», що становить 29 000 грн.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На думку апелянта застосований відносно нього запобіжний захід є занадто суворим.

Зазначає, що відсутні підстави вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність, впливатиме на свідків або зможе переховуватися від органів досудового розслідування.

Мотивує це тим, що не заперечує проти факту вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, активно сприяв правоохоронним органам, надав правдиві показання.

Зазначає, що повідомляв у районній поліції та в суді про свій намір відшкодувати власнику транспортного засобу збитки, але фактичний власник не встановлений, у ОСОБА_4 документи на право власності на автомобіль ВАЗ-2106 р/н НОМЕР_3, 1981 року випуску відсутні, тому, на думку апелянта, відсутній об'єкт злочину.

Вказує, що сторона обвинувачення не може обгрунтовувати своє клопотання про обрання запобіжного заходу тим, що він раніше судимий.

Стверджує, що не намагатиметься приховуватися, а, навпаки, і надалі сприятиме слідству у з'ясуванні обставин справи.

Крім того, звертає увагу на те, що відсутні докази, які б підтверджували кваліфікацію злочину, який йому інкримінуються, а саме за ч. 2 ст. 289 КК України - вчинення злочину за попередньою згодою групою осіб. Тому вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

При розгляді клопотання слідчого Братського ВП ГУНП України в Миколаївській області Тотчасова О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

16 червня 2016 року ОСОБА_2 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме в тому, що 25 травня 2016 року близько 10.00 години в смт Братське Миколаївської області ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_3, з метою крадіжки чужого майна шляхом виривання металевої скоби з вхідних дверей будинку ОСОБА_4, проник всередину, звідки взяв ключі від автомобіля марки «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_3, 1981 року випуску, шасі № НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_4 Після цього, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом проник всередину салону автомобіля та, завівши вказаний автомобіль, незаконно та протиправно заволодів автомобілем на якому виїхав за межі території двору. Після цього ОСОБА_2, керуючи викраденим транспортним засобом, не впорався із керуванням та допустив зіткнення передньої частини автомобіля з воротами по АДРЕСА_4. Вказаний автомобіль належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та згідно висновку експерта його вартість становить 17 000 грн. 40 коп.

Задовольняючи клопотання слідчого, та, обираючи підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2, будучи звільнений з Ольшанської виправної колонії Миколаївської області (№ 53) умовно-достроково з невідбутим строком, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчинення тяжкого злочину, не має постійного місця роботи та проживання, перебуваючи на свободі матиме змогу незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватись від органів досудового слідства та суду, або вчинити інший злочин.

На підставі вказаних обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що тільки такий найсуворіший вид запобіжних заходів, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 в режимі відеоконференції та його захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 слідчим суддею в повній мірі дотримані як загальні положення про запобіжні заходи, передбачені ст.ст. 176-178 КПК України, так і спеціальні положення, що регламентують підстави та порядок застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою (ст. 183 КПК України).

Так, слідчим суддею взято до уваги, що Братським відділом поліції ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016150170000175 за фактом вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вказаних у клопотанні слідчого обставин.

Здобуті під час досудового розслідування докази в достатній мірі свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому злочинного діяння, що підтверджується даними протоколу огляду місця події від 25.05.2016 року, показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підтвердження самим підозрюваним ОСОБА_2 в судовому засіданні факту вчинення кримінального правопорушення.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим підтверджує існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема переховування від органів досудового розслідування та /або суду, незаконий вплив на потерпілого та свідків.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів проти власності, двічі відбував покарання в умовах ізоляції від суспільства, звільнювався умовно-достроково, проте знову скоював злочини, що свідчить про його стійку схильність до протиправних діянь та небажання ставати на шлях виправлення.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та проживання, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 саме такого найсуворішого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, є необхідним, дієвим та виправданим заходом для забезпечення мети і підстав застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК.

Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта про можливість зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який - домашній арешт.

Обставини, на які посилається підозрюваний ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі, зокрема визнання вини, сприяння слідству, намір зареєструвати шлюб на правильність та законність прийнятого судом рішення не впливають і не є підставою для скасування цього рішення.

Інші чинники, на які посилається апелянт (можливість застосування ч. 4 ст. 289 КК України, правильність кваліфікації за ч. 2 ст. 289 КК України за кваліфікуючими ознаками повторність та група осіб) в цьому провадженні не перевіряються.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 336, 405, 407 ч. 3, 424 ч. 4 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: