Рішення № 58795311, 05.07.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/7185/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Зарютін П.В.

Провадження № 22-ц/778/2573/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_6 3 серпня 2007 року були укладені кредитні договори, згідно до яких позивач надав, а відповідач отримав кредит - грошові кошти у сумі 48970 доларів США та у сумі 14000 гривень.

В забезпечення повернення ОСОБА_6 кредитних коштів (у сумі 48970 доларів США) між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір поруки від 03.08.2007 року.

У звязку з невиконанням умов вищезазначених кредитних договорів утворилась заборгованість: за першим кредитом - у загальному розмірі 3260 347,16 гривень, за другим кредитом у розмірі 15378,41 гривень.

На підставі зазначеного банк просив суд стягнути з відповідачів солідарно за валютним кредитом 3260 347,16 гривень та окремо з ОСОБА_6 - 15378,41 гривень, а також судові витрати у справі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, та ОСОБА_5, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року на загальну суму 3260347.16 гривень, що складається із 702025,35 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 2558321,81 гривень нарахована пеня. Стягнуто з ОСОБА_6, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № 201/1218/07/1 від 3 серпня 2007 року на загальну суму 15378,41 гривень, що складається із 8574,93 гривень заборгованість за тілом кредиту та 6803,48 гривень заборгованість за процентами. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, та ОСОБА_5, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3654 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині позову до неї та змінити в частині розміру стягнутої пені, та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

В частині задоволення позову до ОСОБА_6 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6, остання отримала від названого банка кредит у розмірі 48 970 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 12,49 % річних, а також зі сплатою 1% пені від суми несвоєчасного виконання зобовязань за кожний день прострочки, з остаточною датою повернення кредиту до 03.08.2013 року.

Крім того, відповідно до кредитного договору № 201/1218/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 3 серпня 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6, остання отримала від названого банка кредит у розмірі 14 000 гривень, зі сплатою відсотків у розмірі 26 % річних, а також за користування простроченим до повернення кредиту відповідач зобовязалася сплатити банку плату у вигляді 36 % річних, з остаточною датою повернення кредиту до 03.08.2013 року.

На час ухвалення рішення судом першої інстанції за вказаними кредитними договорами правонаступником прав та обовязків ЗАТ «ОТП Банк» є позивач згідно укладених між названими юридичними особами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 26.11.2010 року та договору факторингу № 24/02/12 від 24.02.2012 року.

Суд попередньої інстанції встановив, що свої зобовязання ОСОБА_6 з повернення кредитів та процентів за користуваннякредитнимикоштами належно не виконала та уназваноговідповідача перед позивачем утвориласьзаборгованість станом на 04.03.2015 року за кредитним договором №CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 рокузаборгованістьскладає: 28 238,98 доларів США, що за курсом НБУ складає 702 025,35 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 103 072,28 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 558 321,81 гривень нарахована пеня.

Крім того, станом на 04.03.2015 року за кредитним договором № 201/1218/07/1 від 3 серпня 2007 року заборгованість складає: 8574,93 гривень заборгованість за тілом кредиту, 6803,48 гривень заборгованість за процентами, а всього заборгованість становить - 15 378,41 гривень.

Відповідно до договору поруки № SR-CL-201/380/2007 від 03.08.2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5, остання виступила поручителем ОСОБА_6 за кредитним договором № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року - вона зобовязалася неси відповідальність у повному обсязі за виконання названим позичальником своїх обовязків за укладеним кредитним договором, через що названі відповідачі несуть солідарну відповідальність перед кредитором - ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником прав та обовязків якого за названим договором, як зазначалося вже судом, є позивач.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі до 03.08.2013 року, ОСОБА_6 суму кредиту за кредитним договором № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року не повернула, не виконала своїх зобовязань за кредитним договором у встановлений строк.

За вимогами ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, така порука має припинитися, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

І з положень кредитного договору № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року, і з положень договору поруки вбачається, що кредит мав бути повернутий не пізніше 03.08.2013 року.

Відповідно, позивач мав право предявити відповідну вимогу до відповідача-поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто до 03.02.2014 року.

При цьому, встановлено, що банк звернувся до суду з вищезазначеним позовом про стягнення зазначеної вище заборгованості в тому числі з поручителя лише 15.09.2014 року (відмітка суду першої інстанції на позові а.с. 1), тобто поза межами 6 (шести) місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

У договорі поруки № SR-CL-201/380/2007 від 03.08.2007 року (а.с. 11 зворот), укладеному банком із ОСОБА_5 у забезпечення виконання зобов'язань позичальника конкретний строк припинення поруки не встановлений, він діє до повного виконання зобов'язання, що забезпечується (п. 4.1).

Таким чином порука припинилась, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не подав позову до поручителя.

Посилання суду першої інстанції на те, що банк вказаним правом на предявлення вимоги поручителю скористався, оскільки через невиконання ОСОБА_6 взятих на себе за кредитним договором № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року зобовязань він направив поштою на адресу ОСОБА_5 на імя останньої відповідну вимогу є невірним оскільки банк мав у такому разі звернутись у шестимісячний строк саме з позовом до суду.

Зазначений правовий висновок Верховного суду України викладений у постановах від 8 жовтня 2014 року у справі № 6-128цс14, від 21.01.2015 року у справі № 6-190цс14 та в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином рішення суду попередньої інстанції у цій справі в частині задоволення позову до поручителя ОСОБА_5 необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові до поручителя.

Посилання поручителя у скарзі на необхідність зменшення пені є безпідставним, оскільки в звязку з тим, що порука припинилась визначення суми заборгованості за кредитним договором не порушує прав та інтересів ОСОБА_7, а як зазначено рішення суду щодо стягнення заборгованості та її розміру з боржника ОСОБА_6 апеляційною інстанцією не перевірялось.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № CL-201/380/2007 від 3 серпня 2007 року та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-201/380/2007 від 3серпня 2007 року відмовити.

В іншій частині рішення суду не перевірялось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в частині, що перевірялась апеляційним судом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: