Ухвала суду № 58794434, 05.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/811/16-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/3932/16 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 58 05.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Антоненко В.І., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи - відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, державний виконавець Бондаренко О.С., Макаренко Максим Валерійович про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови державного виконавця, зобов'язання державного виконавця прийняти до провадження виконавчий лист, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеною скаргою у відповідності до норм ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» та просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Бондаренко Олександра Сергійовича щодо винесення постанови від 31.12.2015 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області №363/1369/14-ц, скасувати постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Бондаренко О.С. від 31.12.2015 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області №363/1369/14-ц, зобов'язати державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Бондаренко Олександра Сергійовича прийняти до провадження виконавчий лист Вишгородського районного суду Київської області № 363/1369/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.04.2015 року видано виконавчий лист про стягнення щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої ОСОБА_5, аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

27.04.2015 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про примусове виконання рішення до ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області. На підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» матеріали виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №363/1369/14-ц від 28.04.2015 року направлено по територіальності до ВДВС Подільського РУЮ м. Києва.

17.02.2016 року ОСОБА_3 отримала постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, видану 30.12.2015 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ м. Києва Бондаренком О.С.. Правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зазначив відсутність розрахунку заборгованості по аліментах, станом на дату закінчення виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ.

Скаржник вважає, що державний виконавець ВДВС Подільського районного управління юстиції в м. Києві Бондаренко О.С. при винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, порушив вимоги чинного законодавства та діяв неправомірно, оскільки таких підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2016 року скаргу задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Подільського РУЮ щодо винесення постанови від 31 грудня 2015 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Вишгородським районним судом у справі №363/1369/14-ц.

Скасовано вказану постанову та зобов'язано державного виконавця відділу ДВС Подільського РУЮ прийняти до провадження виконавчий лист виданий Вишгородським районним судом у справі №363/1369/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що висновок суду першої інстанції про неправомірність дій державного виконавця не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає встановленим обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріалами справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи скаргу, районний суд виходив з того, що вимоги щодо визнання неправомірними та скасування постанови від 30.12.2015 року державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження обґрунтованими, оскільки у відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у постанові державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ Хмелєвою М.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 47450531 від 30.11.2015 року, зазначено, що згідно довідки з місця роботи боржник працює в приватному центрі сімейної стоматології «Istomatolog» ФОП ОСОБА_8 на посаді лікаря стоматолога за адресою АДРЕСА_1, що по територіальності відноситься до ВДВС Подільського РУЮ. Станом на 30.11.2015 року борг відсутній.

Зі змісту постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49672298 від 30.12.2015 року, державний виконавець ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Бондаренко О.С. у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 363/1369/14-ц від 28.04.2015 року відмовлено з тих підстав, що у документах, поданих до виконання, відсутній розрахунок заборгованості по аліментах, станом на дату закінчення виконавчого провадження.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. ч 1,5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.

Згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6 1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 1 частини першої цієї статті державний виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз'яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з відповідною заявою для задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з іншими кредиторами.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку. Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку. У разі звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію чи інші доходи боржника документи виконавчого провадження можуть бути вручені представникам адміністрації підприємства, установи та організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, у якої працює боржник, особисто державним виконавцем або уповноваженою ним особою під розписку.

Враховуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» в переліку підстав для відмови у відкритті провадження, підстави відсутності розрахунку заборгованості по аліментах, станом на дату закінчення виконавчого провадження, немає. Вказаний перелік є вичерпним.

Таким чином, 30.12.2015 року при винесенні постанови державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві БондаренкоО.С. про відмову у відкритті виконавчого провадження, на підставі відсутності розрахунку заборгованості по аліментах, станом на дату закінчення виконавчого провадження, є безпідставним, оскільки інформація щодо відсутності заборгованості міститься в постанові державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ ХмелєвоїМ.В. про закінчення виконавчого провадження від 30.11.2015 року, а також дану інформацію державний виконавець має право отримати у процесі здійснення виконавчого провадження на підставі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»

Колегія суддів, перевіряючи ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що суд, правильно встановивши обставини у справі, постановив ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 11, 25, 26, 31 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 212, 303-304, 307, 312-315, 317, 319, 387 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.А. Яворський

судді: В.І.Антоненко

Т.Ц.Кашперська